Вічне. Живе. Нев’януче

Виставка мальованої косівської кераміки під такою назвою відкрилася у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського (м. Коломия). Косівська кераміка – потенційний елемент Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

На виставці представлено 350 творів сорока двох народних мистців. Це керамічні вироби з фондової збірки Музею, твори сучасних косівських майстрів-гончарів, а також дипломні роботи студентів відділу кераміки Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Приємною несподіванкою виставки є участь у ній п’ятирічної Анастасії Слави.

Косів – це один із найвідоміших гончарних центрів в Україні. Впродовж кількох століть традиції місцевої мальованої кераміки не змінюються (техніки ритування й ріжкування та триколірна гама забарвлення: зелена, жовта і коричнева фарби на білому тлі). Представлені на виставці дзбанки, вази, миски, тарелі, кахлі, свічники та декоративні скульптури свідчать про те, що традиція мальованої косівської кераміки продовжує існувати в автентичному вигляді завдяки родинам, династіям та окремим майстрам, які передають свої вміння із покоління в покоління. У декоративному оздобленні керамічних виробів відображено рослинний і тваринний світ, різноманітні жанрові композиції з міфологічною, релігійною й побутовою тематикою, сцени праці та свят, звичаїв та обрядів гуцулів.

Декоративно-вжиткова народна кераміка Косова незмінно асоціюється з творами Олекси Бахматюка, Михайла та Йосипа Баранюків, провідної династії Совіздранюків-Цвіликів, Тим’яків, Рощиб’юків. Вироби сучасних косівських керамістів різнопланові, позначені яскравою індивідуальністю та самобутністю. Вони засвідчують збереження традицій місцевої мальованої кераміки, показують значне розширення і збагачення асортименту традиційних декоративно-вжиткових творів та малих скульптурних форм. На виставці привертають увагу новизною трактування традиційного рисунку твори художника-кераміста Марії Гринюк, яка працює в матеріалі майоліки, порцеляни, а також захоплюється графікою і декоративним розписом на папері.

Мальована гуцульська кераміка, як важлива складова української народної культури, представляє органічне за своєю природою явище, невід’ємну частину самобутнього образу карпатського краю. Творча спадщина кількох поколінь майстрів гончарства, родинних династій Косова та мистецький доробок сучасників творять унікальну сторінку національної культури, оберігаючи автентичність регіональної школи керамічного ремесла. Ця традиція заслуговує на визнання не тільки в Україні, а й у світі.

Про стан сучасної гуцульської кераміки говорили: генеральний директор Національного музею Ярослава Ткачук, заввідділом кераміки Музею Романна Баран, заступник з наукової роботи Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, член Національної спілки художників України Марія Гринюк, науковці, мистецтвознавці, сучасні майстри-гончарі, представники влади Косова та Коломиї. Під час виставки відбувся майстер-клас з розпису керамічних виробів у традиційному косівському стилі, який провела майстриня Іванна Козак-Ділета.

Оля ПОЛЮК