Деякі провідні музеї на теренах колишнього СРСР мають особливі зібрання, відомі музейникам як «спецфонди». Та їх призначення – не збереження виняткових шедеврів чи рідкісних творів. Артефакти, яким «пощастило» потрапити в такі зібрання, як мінімум, мали бути схованими подалі від людських очей, як максимум – знищеними. Таємний Спецфонд Національного художнього музею України - відображення цілої епохи в житті країни і окремих особистостей, трагічна сторінка, єдиний плюс якої - у можливості відкриття і здивування.
У Національному художньому музеї України (тоді Державному українському музеї) Спеціальний секретний фонд сформувався у 1937 – 1939 рр. До нього з музеїв Харкова, Одеси, Києва, Полтави та зі спецфондів Української художньої виставки завозились твори «ворогів народу», «формалістів», «націоналістів» – тих хто, на думку партійних ідеологів, «спотворював дійсність» і являв загрозу «новому суспільству». Більшість імен та творів на довгі роки були викреслені з історії українського мистецтва. Так до Спецфонду НХМУ потрапили Олександра Екстер, Олександр Богомазов, Давид Бурлюк, Віктор Пальмов, Олекса Грищенко, Онуфрій Бізюков, Неоніла Гриценко, Семен Йоффе та багато інших художників.
Інвентарна книга Спецфонду 1939 року налічувала 1747 позицій, серед яких живопис, графіка, обкладинки книг, фотографії, скульптура, посуд, папки з музейними справами, плакати, хрести, ікони, книги, дипломи, листування, вирізки з газет. Своїм порятунком вони мають завдячувати… війні, яка відсунула на другий план боротьбу з «ворожим» мистецтвом та відданості музейників своїй справі.
Із 1987 року розпочалась копітка робота по переведенню творів до основного фонду. Деякі з них вже повернулись до глядача, як от полотна Віктора Пальмова чи Василя Седляра, а є твори, яких ніхто не бачив від 1930-х. Робота триває, і виставковий проект «Спецфонд» є лиш етапом на довгому шляху з реставрації та реабілітації забутих сторінок українського мистецтва. Те, що зараз вони повертаються, є свідченням несподіваних поворотів долі, завдяки яким рано чи пізно все таємне стає явним і вносить свої корективи як в окремі, особисті історії, так і в історію загальну.
Національний художній музей України у співпраці з ICOM України та за сприяння Галузевого державного архіву СБУ представляють проект-реставрацію "СПЕЦФОНД (твори спеціального фонду, 1937 – 1939)", що триватиме 23січня 2015 – 29 березня 2015.
Куратор проекту: Юлія Литвинець, головний зберігач фондів НХМУ
Сергій Єржиківський. Будують. 1930 р.
Абрам Черкаський. Приїзд чужоземних робітників. 1932
Юрій Садиленко. Сталевари. 1930 р.
Фото 1: Петро Кодьєв. У колгоспному степу. 1930 р.
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
Листопад 2024
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
Коментарі (2)
Катерина | 17 січня 2015 13:24:52
У НХМУ вже була виставка, присвячена "спецфонду", тому заяви про його відкриття - чергове відкриття Америки. Зрештою, "спецфонд" - неоднорідне явище, щоб характеризувати його так примітивно, як це зроблено в анонсі.
Відповісти
Віктор Хмельницький | 19 січня 2015 14:30:29
"Сталевари" Садиленка були в основній експозиції ще на поч. 1980-х
Відповісти