Музейні реконструкції: Таборове Різдво

12 січня Україна відзначила день українського політв’язня, а 14 січня, на день Св. Василія Великого, в Харківському Літмузеї, в пам’ять про побратимів – Василя Симоненка, Євгена Сверстюка та Василя Стуса – спробували відтворити, як наші шістдесятники святкували Різдво в умовах радянської тюрми.

Реконструювали за спогадами Надії Світличної, Євгена Сверстюка, Генріха Алтуняна, листуванням Василя Стуса, Катерини Зарицької, Валерія Марченка. Гостям музею запропонували прикрасити приміщення та зробити 12 різдвяних страв, зокрема традиційну кутю та святковий торт.

«Десь днів за 10 до свят починали полювати за пшеничною кашею («крупнокаліберною перловкою»). Якщо діставали таку на обід або на вечерю – не їли, а виносили на двір і морозили. В такому натуральному холодильнику й зберігали аж до свят. Якщо ж приносили ще раз, перед святами, тоді ту заморожену замінювали свіжою. Якщо ж не давали довший час такої каші, то вже юшку з такою крупою напевно приносили – і тоді ми виловлювали ту крупу з юшки (супу «баланди»), мили водою і мали… кутю» (зі спогадів Надії Світличної «Різдво в таборах»)

Господині віком від 13 і до 77 років із житніх сухарів, родзинок, цедри та цукерок приготували несподівано смачний тортик, а для куті використали перловку з баланди. Були ще чай, кава і узвар.

«Зрештою мали традиційних 12 страв, а якщо бракувало до 12-ти – лічили окремо хліб і сіль, узвар і чай» (зі спогадів Надії Світличної «Різдво в таборах»)

А невеличку ялинкову гілочку прикрасили вишиваними свічками та новорічними поштівками. Завершили вечір співом колядок.





Фото Юлії Гуш


Тетяна Пилипчук,
Харківський літературний музей