Для чого ми робимо «Ту Стань! – 2014»?

«Все, що сприяє культурному розвитку –
працює проти війни» (лист Зиґмунда
Фройда до Альберта Ейнштейна, 1932)

Після масової загибелі людей на Майдані у нас постало запитання, чи проводити Фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань!» цього року. Ще актуальнішим воно є під час неоголошеної війни Росії проти України.

Нотатки нижче – філософія Фестивалю «Ту Стані!», мої думки «Для чого?» і «Чому сьогодні?».
Про змінений формат, деталі, живу історію, середньовічний університет і місто, майстерні та відмову від концерту опубліковано окремо, на сайті Тустані (tustan.ua).

Фортеця Тустань

Наскельне місто-фортеця Тустань існувало у ІХ-ХVІ ст.ст. як потужний оборонний, митний та адміністративний центр, що в період свого розквіту контролював третину переходів через Карпати. Після занепаду колись могутня Тустань перетворюється на руїни. Сьогодні Урицькі скелі є комплексною пам’яткою археології та природи національного значення, якою опікується Державний історико-культурний заповідник «Тустань».

Тустань є місцем величі та сили української держави, а також геніальним поєднанням людського з природою. Місце пам’яті допомагає нам пізнати предків, відшукати власну ідентичність, набрати сили, гордості, натхнення. Ідеєю неприступної давньоукраїнської фортеці Михайло Рожко, дослідник Тустані, надихнув декілька поколінь львівської молоді, яка виростала в його експедиціях під скелями.
Виростали і ми.

Ідея Фестивалю

Від початку своєї діяльності Заповідник «Тустань» ставив собі за мету, щоб фортеця існувала не лише для науковців, а стала зрозумілою, цікавою, потрібною для багатьох людей. Щоб Тустань ожила, у 2006 році ми започаткували Фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань!».

Фестиваль «Ту Стань!» цілісно відтворює усі грані життя та побуту епохи розквіту Української Держави – Київської Русі. Фестиваль щорічно збирає в Тустані ремісників, історичних реконструкторів, воїнів-русичів, скульпторів, музик, танцюристів, театралів, купців, а також тисячі глядачів, щоб повністю поринути в атмосферу українського середньовіччя, долучитися до цього надзвичайно багатого, різноманітного пласту високої культури. Головною відмінністю Фестивалю від інших є участь глядачів у всіх елементах дійства, цілісне художнє та режисерське оформлення, відтворений настрій української військової звитяги, а домінантою, центром уваги Фестивалю є наскельне місто-фортеця.

«Ту Стань!» особливий атмосферою, яку важко передати словами (відео з фестивалю «Ту Стань! – 2013»)

Фестиваль і Заповідник

«Ту Стань!» традиційно є публічною презентацією-звітом цілорічної роботи Заповідника та Музею. Фестиваль став найкращою промоцією Тустані, детально розкриваючи тему і широко залучаючи глядачів. Окрім цього, залучаючи нові середовища, «Ту Стань!» є майданчиком міждисциплінарних досліджень, історичних експериментів, апробації ідей, що згодом втілюються у щоденне життя Заповідника.
Кошти від квитків забезпечують два місяці роботи 15-ти працівників Заповідника, які піклуються про його територію та об’єкти.

Маленька держава

«Ту Стань!» є нашою маленькою Україною. Але не в значенні окремішності. По-перше – це справа, якою живе команда, яку робимо всупереч затримкам фінансування, бюрократичним перепонам. По-друге, це як маленька модель Держави. Адже, щоби провести захід, окрім дійства та художнього оформлення території необхідно забезпечити транспорт, харчування, охорону, «з нуля» розгорнути електричну мережу, освітлення, водопостачання, інфоцентри – загалом близько двадцяти напрямів. Доводиться навіть ремонтувати дороги комунального та обласного значення.

Розраховуємо в першу чергу на власні сили.
І на нас розраховують інші.

Фестиваль і Громада

Окрім дійства, Фестиваль «Ту Стань!» дбає за відродження традиційної кухні, фольклорних, ремісничих та мистецьких традицій, поширення агротуризму в Уричі та довколишніх селах. Загалом культурний туризм – це наше бачення розвитку краю, розвитку сталого і неруйнівного.
Тішимося, що і цей рік не минув даремно – з’явилися нові агрооселі, перші ремісники, такі потрібні Заповіднику і регіону.
Звичайно, Громада Урича є активним учасником дійства. «Ту Стань!» – це подія, що активізує, розрухує, пожвавлює це маленьке віддалене гірське село.

Чому цього року?

Вважаю, що сьогодні кожен з нас має або захищати Україну зі зброєю, або її будувати. І робити це так добре, як тільки може. Ми відповідальні за те, що робимо. І за те, що не робимо.
Усвідомлюємо війну справжню, що почалася в березні, а також війну культурну, що почалася набагато раніше, і нищила наш корінь, сутність, ідентичність, і спричинила ще більше жертв. Війна культур не менш страшна, і непомітна для загалу.

Жива пам’ятка, правдива історія, пам’ять про Предків, Героїв і Перемоги – це місія Фестивалю, те, заради чого він створений. І це те, що сьогодні особливо потрібно. Всупереч війні, безгрошів’ю, тривозі – власне, щоб змінити цей постійний стан. Щоб надихати, додавати Духу.
«Бо все, що утверджує життя – протистоїть війні» (Євгенія Нестерович).

Цього року відвідувачів Тустані ще більше, ніж торік. Телефонують зі Сходу України, щоби привезти дітей, набратися сил.
«Ту Стань!» – традиція, що об’єднує різних за інтересами, станом і статусом людей на місці пам’яті. Це оживлення фортеці, що колись тут була. Це життя села, що почало занепадати. Це маленька частинка держави, яку потрібно разом будувати. Хочемо, щоб цьогорічна зустріч у неприступній фортеці серед карпатських лісів стала перепочинком, промінцем, додала віри.

До зустрічі у Тустані!

Василь Рожко,

директор Державного історико-культурного заповідника «Тустань»,
директор Фестивалю української середньовічної культури «Ту Стань!».

P.S. Для мене особисто щоденна праця є порятунком від важких думок. Думки нікуди не зникають, але коли від ранку до вечора зайнятий роботою, а не багатогодинним тривожним читанням-видивлянням новин, то чуюся корисним.