Народне мистецтво Яворівщини ХІХ – початку ХХІ ст.

Народне мистецтво Яворівщини, поряд із етнокультурним надбанням інших регіонів України (Гуцульщиною, Покуттям, Поліссям, Волинню, Полтавщиною, Слобожанщиною та ін.), творить основи національної ідентичності української спільноти. Яворівський народний одяг, вишивка, дерев’яна іграшка, декоративно-ужиткова пластика, писанки за своїми мистецькими якостями належать до найвидатніших здобутків народної творчості.

Виставка «Народне мистецтво Яворівщини ХІХ – початку ХХІ століть» покликана представити їх у найширшому видово-типологічному спектрі.

Протягом ХХ ст. у декількох музеях Львова сформувались доволі цікаві колекції народного мистецтва Яворівщини. Сьогодні вони дають змогу ґрунтовно вивчати та популяризувати культуру цієї землі. Так у збірці Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького (НМЛ) Яворівщина найяскравіше представлена зразками народного одягу, вишивки, ткацтва та вибійки. У ній також усебічно презентована традиційна яворівська дерев’яна іграшка та писанки. Саме ці види народного мистецтва покладені в основу пропонованої увазі глядача виставки. Однак, окрім творів із фондових зібрань НМЛ, для повнішого залучення матеріалу до експозиції включено й вибрані зразки народного гончарства та забавки із збірки Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАНУ (МЕХП), яворівський жіночий та чоловічий строї із колекцій Музею народної архітектури та побуту у Львові та Історико-етнографічного музею «Яворівщина» (м.Яворів), а також  документальні світлини із фондів Музею Івана Гончара (м.Київ).

З метою цілісного, всеосяжного розгляду мистецтва Яворівщини пропонуємо такі розділи експозиції: народний одяг; тканину (ткацтво, вибійка); вишивку; кераміку, писанки; іграшки, рогозоплетіння та яворівські розписані скрині.

Експозицію розпочинають зразки яворівського народного костюму. Це – сім комплектів одягу: жіночі, чоловічий та дитячий строї останньої чверті ХІХ – першої третини ХХ століть. Завдяки філігранній вишивці – «яворівці», яку використано для оздоби цих виробів, це народне вбрання стало своєрідною візитівкою Опілля.  В експозиції репрезентовані найдавніші зразки вишивки на перемітках початку ХІХ століття (із збірки НМЛ). Вони є рідкісними прикладами жіночих головних уборів. Пізніший тип головних уборів – хустини та бавниці, представлені у більш численних варіантах та є доволі показовими щодо орнаментики, технік і колориту декорування.

Заслуговують осібної уваги і характерні для костюму цього краю зразки нагрудного одягу – безрукавки та верхнього – кабати. Вони прикрашені складними вишитими композиціями. Їх доповнюють полотняні вишиті сорочки та запаски, які також комплектували стрій.

Мистецтво місцевих ткачів та майстрів із створення яворівської вибійки демонструють ткана перемітка першої половини ХІХ ст., спідниця-шорц, спідниці-мальованки, а також хустини кінця ХІХ ст. Поруч представлено  численні зразки автентичних орнаментів вибійок на полотні, що широко використовувались у першій третині ХХ ст.

Завдяки щедрим природнім умовам особливої популярності на Яворівщині набув ще один давній промисел – плетіння з рогози. Як відомо, плетенням з рогози, з якої створювали сумки, взуття, кошики, капелюхи, оздоблення меблів, займались цілі села. З них – найбільш відомі села Наконечне, Вільшаниця, смт. Шкло тощо. Цей вид народного мистецтва і сьогодні користується чималою популярністю. У збірці  НМЛ він представлений кількома зразками. Це – кошики-кобелі та плетені лапці 1970-1980-х рр.

Окремий розділ експозиції творять вироби яворівських гончарів. Яворівську кераміку презентують переважно вироби кінця ХІХ – початку ХХ століть (із колекції МЕХП). Це – лаконічно вирішені, із мінімальною оздобою  миски, дзбанки, вазон, дзвоник, двійнята, макітра; показано й ряд сучасних артефактів із с. Наконечне.

Невеличкий сегмент виставки творить  підбірка із близько 40-ка  писанок першої третини ХХ ст. (із колекції НМЛ). Вони яскраво демонструють збереження архаїчної орнаментики й продовження давніх традицій мініатюрного розпису по поверхні яйцевої шкаралупи. Традиції сучасного писанкарства втілені у писанках народної майстрині Анастасії Хлян із села Чернилява.

Високого розвитку в краї досягнуло й  мистецтво яворівської дерев’яної іграшки. Традиційна яворівська іграшка не втратила своєї ідентичності дотепер. Народні майстри із покоління в покоління передавали таємниці ремесла, дотримуючись давніх технологічних прийомів, усталених форм й зберігаючи ассортимент виробів. Це чи не єдиний вид народного мистецтва, що зараз переживає активне відродження у творчості молодих сучасних художників. Відтак досить вагоме місце в експозиції відведено саме народній яворівській іграшці. Твори із фондових збірок НМЛ та МЕХП, приватних колекцій, роботи сучасних майстрів дають можливість простежити еволюцію забавки й порівняти давні та сучасні зразки. Забавкарство представлене творами відомих  майстрів: В. Прийми, Я. Прийми, М. Ференца, С. Тиндика, О. Логин, В. Яремина, О. Когут та О. Сойки.

Окремим сегментом виставки представлено декоративний розпис виробів із дерева. Оздоблені розписом яворівські скрині демонструють  традиційну систему декорування, що віддзеркалює давню символьно-орнаментальну мову, яка розвинулась у різних видах народної творчості. У виставкових залах заекспоновано шість яворівських скринь першої половини ХХ ст.

Важливим і надзвичайно цінним художньо-документальним матеріалом слугують старі світлини з Яворівщини (зі збірки Музею Івана Гончара, м. Київ) та авторські акварелі О. Кульчицької (з фондів НМЛ). Останні художниця створила під час наукової мандрівки селами району. Тоді Олена Кульчицька вивчала традиції народної ноші й замалювала народне вбрання та головні убори кількох сіл краю. Досить цінними для вивчення народного вбрання першої половини ХІХ ст. є замальовки народних типажів архітектора та інженера Юрія Глоговського. Він створив серію акварелей, до якої увійшли і замальовки двох жіночих та однієї чоловічої постаті з Яворівщини.

У живописних полотнах львівських художників ХХ століття  також жваво простежується яворівська тематика. Зокрема, на хрестоматійному полотні Олекси Новаківського «Наука», жінка з двома дітьми зображені у яворівському народному вбранні, а живописець В. Патик виконав декілька натюрмортів із яворівськими забавками.

Народне мистецтва Яворівщини ХІХ – початку ХХІ ст., направду, заслуговує більшої популяризації та детального висвітлення у широких колах поціновувачів, оскільки є своєрідним локальним потужним осередком.

Любава Собуцька,
завідувач Відділу народного мистецтва
Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького