Філокартична Шевченкіана: запрошує Чернівецький художній музей

Святкування Шевченкового ювілею цього року огорнуло всі регіони України. Культурні заклади, товариства та організації – всі намагаються долучитися до вшанування пам’яті Великого Тараса і внести свій особистий вклад у підтримку збераження цінностей національної української культури.

В Чернівцях чи не найактивніше до заходів, присвячених 200-річчю від Дня народження Кобзаря, долучився Чернівецький художній музей. Ціла низка виставок, заходів і тематичних екскурсій була презентована у стінах мистецького храму Буковини. А «першою ластівкою» стала виставка листівок Шевченківської тематики з колекції української емігрантки Калини Гузар-Угрин, яку представив відділ науково-освітньої роботи музею.

Докладніше про початок Шевченківського свята в художньому музеї Чернівців нам розповіла завідувач відділом науково-освітньої роботи й куратор виставки, пані Лариса Курущак.

- Отже, пані Ларисо, що це за виставка і з яких експонатів вона складається?

- У фондах Чернівецького обласного художнього музею зберігається велика колекція листівок (близько 2380 од.)  української емігрантки Калини Гузар-Угрин, яка мешкала у Франції.  У  1998 році вона надіслала її в подарунок Чернівцям, а міська влада передала на збереження до художнього музею. Невелику, але вагому за змістом частину колекції становлять листівки на Шевченківську тематику (53 од.).

- Як саме відображена Шевченківська тематика в цих листівках?

- Музейна філокартична Шевченкіана – це картки, що висвітлюють образ Кобзаря в живописі, графіці та скульптурі. Зображуючи Т.Шевченка на листівках найчастіше використовували світлини, художні портрети і автопортрети Кобзаря, а також ілюстрації до його творів з рядками віршів.Більшість із них вийшла у світ в різних видавництвах Європи, Американського континенту, України, Росії, але є чимало карток і без вихідних даних. Взагалі, фондова колекція листівок представляє українську і зарубіжну Шевченкіану ХХ ст. та є виразним свідченням того, як вдячні нащадки бережуть пам'ять про свого славного генія,  вшановуючи й увічнюючи його в різних видах мистецтва.

- Тобто, такі листівки є цінним інформаційним матеріалом?

- Звичайно! Філокартична Шевченкіана ЧХМ містить у собі важливу інформацію для дослідників з різних галузей науки: істориків, мистецтвознавців, літературознавців, дослідників видавничої справи. Такі листівки можна розглядати як оригінальний пласт української історії, культури та мистецтва.

- Що цікавого з презентованої колекції ви особисто можете виокремити?

- Вагомий і цікавий підрозділ філокартичної Шевченкіани становлять поштові картки, на яких відтворені пам’ятники Тарасові Шевченку. Існує думка, що саме Шевченкові встановлено найбільше у світі монументів, що є виявом глибокої любові та поваги до нашого геніального поета, визнанням його вагомого внеску в світову культуру.

- Можете щось розповісти з історії появи монументів Кобзареві?

- Так. Перший пам’ятник Шевченкові було відкрито у 1881 році до 20-річчя від дня смерті митця у м. Форт Шевченко (Казахстан)з ініціативи І.О.Ускова, коменданта Новопетровського укріплення, де перебував на засланні Шевченко.В Україні перший пам’ятник поета, точніше - його погруддя - було встановлено 1899 рокув Харкові, у садибі Алчевських.Одним із кращих зразків монументальної Шевченкіани в Україні вважається пам’ятник, встановлений у Харкові в 1935 році. Серед закордонних пам’ятників найбільш цікавими та незвичайними є пам’ятники в Буенос-Айресі (Аргентина) та Римі (Італія). Щодо хронологічних особливостей, то особливо багато пам’ятників Шевченкові почали споруджувати в зв’язку з відзначенням 100-річчя з дня смерті й 150-річчя від дня народження поета не тільки в Україні, а й за кордоном.

- І ці пам’ятники можна побачити й на презентованих світлинах?

- Звичайно можна! Наприклад, київський монумент Тарасові Шевченку представлений найбільшою кількістю на вітчизняних листівках з музейної колекції, а на закордонних  поштівках зображені  пам’ятники в Аргентині, Бразилії, Канаді, США, Італії,Франції.

Експозиція виставки філокартичної Шевченкіани розташувалася у вестибюлі музею і побачити її може кожен відвідувач. Впевниний, вона не залишить байдужим жодного поціновувача української культури.

 Розмову вів Альберт Комарі