Генеральна конференція ICOM RIO 2013: коротко про головне

11-17 серпня 2013 року в Ріо-де-Жанейро відбулася ХХІІІ Генеральна конференція та XXVIII Генеральна Асамблея Міжнародної ради музеїв, в яких взяли участь 1894 фахівці зі 103 країн світу – музейники та представники компаній, пов’язаних з музейними технологіями і виданнями. Як ми вже писали раніше, прибули до Ріо і представники Українського комітету ІСОМ*. Тож – коротко про головні новини ІСОМ RIO 2013.

Звіт ІСОМ за 2011-2013 рр. і вибори керівництва на 2014-2016 рр.

Головування професора Ганса-Мартіна Хінца (Німеччина) в Міжнародній раді музеїв впродовж першого терміну його перебування на цій посаді 2011-2013 рр. відзначилося низкою успішних кроків, спрямованих як на розширення представництва та промоцію діяльності ІСОМ (згідно з місією і стратегічним планом), так і на зміцнення професійної мережі та внутрішню реорганізацію апарату управління ІСОМ.

Окрім розширення мережі й відчутного збільшення кількості індивідуальних та інституційних членів ІСОМ (на 2012 рік – понад 30 000), було розпочато реорганізацію Секретаріату та вжито заходів для покращення внутрішньої комунікації; наразі продовжують обговорюватися питання штатної структури, оптимізації витрат на утримання апарату ІСОМ тощо. 

Був докорінно оновлений офіційний сайт ІСОМ, що об’єднав функції відкритого  інформаційного ресурсу та платформи для фахівців (ICOMMUNITY з доступом для членів ІСОМ), а також став базою для сторінок низки міжнародних та національних комітетів.

Нарешті, слід ще раз згадати про те, що в цьому році брати участь в Генеральній конференції ІСОМ вперше могли не лише члени ІСОМ, а й усі зацікавлені (звісно, за умови реєстрації та сплати оргвнеску).

За результатами виборів, у 2014-2016 рр. Міжнародну раду музеїв знов очолюватиме  Ганс-Мартін Хінц. Нагадаємо, що цього року на запрошення Фонду Р. Ахметова “Розвиток України” пан Хінц увійшов до складу журі проекту “Динамічний музей” та відвідав Київ з лекцією “Виклики та можливості. Музеї в глобалізованому світі”. Під час цього візиту також відбулася зустріч пана Хінца з Президією ІСОМ України. У 2005 р. Г.-М. Хінц, перебуваючи на посаді голови ІСОМ Europe (регіональний альянс, що об’єднує національні комітети країн Європи), також брав участь у зустрічі національних комітетів ІСОМ України, Білорусі, Литви, Німеччини та ІСОМ Європи в межах семінару для музейних працівників “Переміщення кордонів – зміна ідентичності” (Вільнюс-Брест-Львів).

Детальнішу інформацію про новообраний склад керівництва ІСОМ, будь ласка, шукайте на офіційній сторінці організації.

Робота української делегації

 Окрім участі в офіційних заходах (вибори керівництва ІСОМ, участь у Генеральній Асамблеї тощо), українська делегація вперше в рамках проведення такого рівня світових музейних форумів презентувала Український комітет ІСОМ та проект «1914-2014. Від війни імперій до діалогу культур» (робоча група проекту – Роман Чмелик, Катерина Чуєва, Зеновій Мазурик) на зустрічі ІСОМ Europe. Українська ініціатива була активно підтримана учасниками засідання, зокрема, представниками і президентами ІСОМів Румунії, Бельгії, Хорватії, Люксембургу тощо; досягнуто домовленості про партнерську участь ІСОМ Europe, незабаром буде розпочато обговорення відповідних організаційних питань. Президент ІСОМ Румунії др. Віргіл Нітулеску запропонував національним комітетам України і Молдови провести робочу зустріч з питання підготовки та реалізації вищезгаданого проекту  в Бухаресті у жовтні 2013 р .

Важливим кроком до налагодження міжнародної співпраці та активнішої діяльності ІСОМ України  в міжнародних структурах стало перше українське представництво у регіональному об’єднанні ІСОМ Europe, яке своєю діяльністю охоплює понад 50 країн. За результатами виборів, до Президії ICOM Europe у складі 6 осіб увійшла Катерина Чуєва.

Катерина Чуєва. Презентація ICOM України та проекту "1914-2014" на зустрічі ICOM Europe

Українські учасники Генеральної конференції також взяли участь у сесіях міжнародних комітетів ІСОМ – Комітету образотворчого мистецтва (ICFA), Комітетів з обміну виставками (ICEE), освітніх програм (СЕСА), музейного менеджменту (INTERCOM) та ін. Опубліковані програми роботи міжнародних комітетів виглядали досить насиченими, проте плани українських учасників довелося суттєво коригувати через деякі організаційні особливості та зміни, що несподівано вносилися організаторами. Крім того, що сесії комітетів відбувалися паралельно, вже після офіційного відкриття конференції з’ясувалося, що деякі комітети потребували обов’язкової попередньої реєстрації на свої програми та додаткових оргвнесків (у розмірі до 300 євро). Так, Тетяні Кочубинській та цілій низці інших учасників не вдалося взяти участь у засіданнях СІМАМ – Міжнародного комітету сучасного мистецтва, одному з найпопулярніших комітетів ІСОМ через згадані обставини, однак вони успішно долучилися до одного з найактивніших комітетів – СЕСА (освітні та культурні програми). Зустріч комітету INTERСОМ припадала на той же день, що й українська презентація в ІСОМ Europe, тому переговори щодо співпраці з цим комітетом також довелося відкласти. Натомість, голова ІСОМ Europe д-р Дамодар Фрлан запропонував обговорити спільну участь комітетів в організації семінару з музейного менеджменту в одній з країн Східної Європи.

Роман Чмелик (Президія ІСОМ України), Катерина Чуєва (Україна, Президія ICOM Europe), Дамодар Фрлан (Хорватія, голова ICOM Europe), Мішель Польфер (Люксембург, Президія ICOM Europe) та Юлія Литвинець (виконавчий секретар ІСОМ України)

На загал слід зауважити, що у порівнянні з діяльністю ІСОМів багатьох інших країн, особливо колишнього так званого соціалістичного табору, досвід українських музеїв безперечно видається вартим уваги. Враховуючи позитивні відгуки на попередні українські презентації та результативну участь членів делегацій у генеральних конференціях ІСОМ в Шанхаї та Ріо (2010, 2013), XII нараді Європейської мережі збереження академічної спадщини «Універсеум» в Італії (2011) та успішні міжнародні конференції, що були зорганізовані Секцією природничих музеїв ІСОМ України (2009, 2012) і Секцією музеїв ВНЗ ІСОМ України (2011), варто працювати над подальшою активізацією та розширенням числа учасників з України у складі спікерів щорічних зустрічей міжнародних комітетів та генеральної конференції ІСОМ .

Дозволимо собі висловити кілька порад і побажань потенційним учасникам наступних ІСОМівських конференцій, виходячи зі здобутого досвіду і побажань організаторів.

При підготовці презентацій варто мати на увазі, що досвід кожного окремо взятого музею, не кажучи вже про тенденції галузі, варто аналізувати, а не просто описувати чи подавати статистику – адже інформацію про проекти, події, кількість відвідувачів тощо часто можна знайти на сайтах музеїв або інших відкритих ресурсах.

Вітається конструктивний підхід: ініціатива спільних проектів, ярмарки ідей, обмін досвідом. Попри те, що фінансові можливості українського комітету наразі не співставні, наприклад, з можливостями комітетів країн ЄС, які досить часто отримують  підтримку на різноманітні заходи (проекти)  від Міністерства закордонних справ чи Міністерства культури конкретної країни, безперечно продуктивнішим є підхід, що базується на взаємній зацікавленості і посильній участі кожного у загальній справі. Образ “прохача”, що повсякчас односторонньо потребує коштів і допомоги у вирішенні внутрішніх проблем, здатний звести нанівець будь-які зусилля з налагодження співпраці.

Між-інституційні проекти (за винятком виставкових) переважно мають  універсальний характер і не замикаються на висвітленні / вирішенні проблем конкретної інституції. Програми на рівні регіональних альянсів враховують місії цих об’єднань та перспективи розвитку регіонів і міжрегіональної співпраці.

Сподіваємося, що всі ідеї – від окремих освітніх програм до міжнародних проектів,які виникли під час конференції в Ріо – вдасться реалізувати. Наостанок зазначимо, що наступна – XXIV – Генеральна конференція ІСОМ відбудеться в липні 2016 року в Мілані (Італія). Тож у всіх бажаючих взяти участь є достатньо часу для підготовки. Приєднуйтеся до ІСОМ України!

Катерина Чуєва, Роман Чмелик, Юлія Литвинець
(Президія Українського комітету ІСОМ)

 * Висловлюємо щиру подяку Міжнародній раді музеїв (ІСОМ) та Фонду Р. Ахметова “Розвиток України” за грантову підтримку, завдяки якій стали можливі подорожі чотирьох українських фахівців до Ріо-де-Жанейро – Романа Чмелика та Юлії Литвинець (гранти ФРУ), Катерини Чуєвої та Тетяни Кочубинської (гранти ІСОМ).