У Мистецькому Арсеналі офіційно оголошено Премію ім. Бориса Возницького

18 квітня 2013 року у Мистецькому Арсеналі відбулося офіційне оголошення Премії ім. Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи" та складу Експертної ради Премії. Засновниками премії стали Національний культурно-мистецьким та музейний комплекс "Мистецький Арсенал", Львівська Національна галерея мистецтв та Благодійний фонд "Мистецький Арсенал".

Премія покликана відзначити виняткові досягнення професіоналів музейної галузі, котрі стали основою етапних якісних змін у роботі окремих музеїв та у музейній справі України загалом і вшанувати ім’я та подвижницьку діяльність Бориса Возницького (1926-2012).

Життєпис великого Музейника виходить далеко за межі звичного реєстру подій та фактів – його внесок в українську культуру і музейну справу неможливо переоцінити і важко перевершити. Але ця людина жила і працювала не у легендарну давнину, а у наш час, поруч із нами, саме тому її заслуги стали орієнтиром і зразком самовідданості професії, виняткової відповідальності перед покликанням та зворушливої турботи про здобутки національної культури для колег-сучасників.

Борис Возницький – знакова постать для українського музейництва, чия професійна діяльність забезпечила його незаперечний авторитет серед українських та іноземних колег. Протягом 50 років він очолював Львівську національну галерею мистецтв, яка з квітня цього року носить його ім’я. За ініціативи Бориса Возницького засновано 16 музейних комплексів, серед яких нові художньо-меморіальні музеї: Музей першодрукаря Івана Федорова, Музей-садиба Шашкевича, Музей "Русалки Дністрової", Музей найдавніших пам'яток Львова, Музей Пінзеля;  відновлено замки Галичини: Олеський, Золочівський, Підгорецький та Свірзький. Борисом Возницьким віднайдено і врятовано понад 36 тисяч творів мистецтва, зроблено численні наукові відкриття, серед яких і творчість Іоганна Георга Пінзеля.

Борис Возницький був президентом Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), головою Музейної ради при НКММК "Мистецький Арсенал", засновником Благодійного фонду "Мистецький Арсенал". Він був удостоєний звань Героя України, заслуженого працівника культури України та Польщі, доктора honoris causa, академіка Української академії мистецтв, а також був лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка.

Премією імені Бориса Возницького відзначатимуться співробітники музеїв, дослідники, науковці, збирачі-ентузіасти, які своєю діяльністю сприяли виявленню, фіксації, збереженню та популяризації національної культурної спадщини, формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери. 

Ідея заснування Премії ім. Бориса Возницького знайшла підтримку з боку української влади, зазначив міністр культури України Леонід Новохатько:

"Нещодавно Міністерство культури отримало доручення від Президента України заснувати Державну премію імені Бориса Возницького. Ініціатива Наталії Заболотної та людей, що згуртувались навколо неї виявилася також дуже своєчасною і заслуговує підтримки. Тож якщо на це буде воля громадських організацій, ми об’єднаємо ці дві премії в одну, тому що Премія Бориса Возницького має бути дуже високою! А вона така буде – я в це вірю!".

Донька Бориса Возницького, директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Лариса Разінкова-Возницька вважає, що серед учнів і послідовників Бориса Григоровича є професіонали, гідні цієї високої нагороди:  

"Усі музейники гідні цієї премії, бо працюють на дуже скромну зарплату і неймовірнео віддані своїй справі. Багато дуже достойних професіоналів серед учнів Бориса Григоровича – тих,  хто роками працював із ним пліч-о-пліч, допомагав йому у відновленні замків. Я щаслива, що пам’ять про батька і самі його численні музейні творіння продовжують жити! Я дуже рада, що Львівська національна галерея мистецтв тепер носить його ім’я, і впевнена, що новозаснована Премія стане найкращим пошануванням пам’яті Бориса Григоровича!".

Наталія Заболотна, генеральний директор НКММК "Мистецький Арсенал":

"Борис Григорович Возницький – аскет-подвижник вітчизняного музейництва, постать, поза усіма сумнівами, виняткова для української культури. Завдяки його натхненній і героїчній праці історія українського мистецтва поповнилася численними сторінками, йому ми завдячуємо збагаченням національної культурної скарбниці десятками тисяч унікальних пам’яток. Серед них – твори Іоганна Георга Пінзеля, які нещодавно тріумфально експонувалися в Луврі. Українська культура відчула непоправну втрату, коли минулого року Борис Григорович пішов із життя. Відчуваючи моральний обов’язок вшанувати пам’ять цього генія, ми прийняли рішення про заснування Премії, аби взірець його діяльності і надалі надихав та стимулював музейну спільноту. Адже музейна справа в Україні найбільше завдячує самовідданій праці ентузіастів, які, незважаючи на жодні обставини, продовжують зберігати та відкривати нашу культурну спадщину для майбутніх поколінь. Борис Григорович стояв біля витоків створення Мистецького Арсеналу, і мені випала честь та велика радість тісно співпрацювати із ним у створенні унікальних експозицій у Києві. Я завжди відчувала дружнє плече підтримки Вчителя".

Право висувати кандидатури на здобуття Премії мають громадяни України, представники музейних колективів, закладів культури, творчих спілок, бібліотек, університетів, книжкових видавництв, засобів масової інформації тощо. Призовий фонд Премії становить 20 тисяч гривень.

Оголошення лауреата та вручення Премії імені Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи" відбуватиметься раз на два роки до дня народження Бориса Григоровича Возницького. У 2013 році до цієї дати приурочено офіційне оголошення про заснування Премії.

Церемонія нагородження першого лауреата премії відбудеться у Мистецькому Арсеналі під час проведення Всеукраїнського міжмузейного проекту "Велике і Величне". 

Порядок подання документів на здобуття Премії.

Реєстрація на участь в урочистій презентації премії для спеціалістів відбувається за електронною адресою  vika-boyko@ukr.net. 

СКЛАД ЕКСПЕРТНОЇ РАДИ ПРЕМІЇ ІМ. Б.Г.ВОЗНИЦЬКОГО:

Вялець Адріана Феодосіївна – директор Національного музею українського народного декоративно мистецтва, заслужений працівник культури України;

Івакін Гліб Юрійович – заступник директора Інституту археології НАН України;

Копитько Олексій Вікторович – заступник голови правління Українського центру розвитку музейної справи, керівник проекту "Музейний простір";

Лаєвський Сергій Лазаревич – директор Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв;

Федорук Олександр Касьянович – мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, професор, академік Академії мистецтв України;

Чуєва Катерина Євгенівна – вчений секретар і куратор колекції мистецтва Стародавнього світу Національного музею мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків, координатор проектів Секції професіоналізації музейного персоналу Українського комітету ICOM;

Яців Роман Миронович – мистецтвознавець, проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв, професор. 

ІНФОРМАЦІЯ 

БОРИС ВОЗНИЦЬКИЙ (1926-2012)

Герой України (2005)

Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1990),

Академік Української академії мистецтв,

Заслужений працівник культури України та Польщі,

Доктор honoris causa,

Президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM),

Голова Музейної ради при НКММК "Мистецький Арсенал",

Засновник Благодійного фонду "Мистецький Арсенал". 

Народився 16 квітня 1926 року у селі Ульбарів (нині Нагірне) на Рівненщині. У 6 років пішов до школи. Ще не досягнувши повноліття, потрапив на фронт. Воював у Прибалтиці, нагороджений медаллю "За Відвагу". Після війни служив під Курськом. У 1950 році вступив до Львівського училища прикладного мистецтва ім. І.Труша. Після закінчення викладав у середній школі у Винниках, де ініціював створення Винниківського історико-краєзнавчого музею. У 1956-62 рр. навчався в Інституті ім. Рєпіна в Ленінграді на факультеті історії і теорії мистецтва (заочне відділення). У цей час працював старшим інспектором з музеїв Львівського обласного управління культури, заступником директора Музею українського мистецтва у Львові. Із 1962 року – директор Львівської картинної галереї. 

Борис Возницький 50 років очолював Львівську національну галерею мистецтв. 

Разом із колегами він зібрав і врятував від знищення понад 36 тисяч унікальних експонатів, серед яких роботи Мартіна Альтамонте, Іоганнна-Георга Пінзеля, Бертеля Торвальдсена та багатьох інших митців, гобелени, меблі, картини, вівтарі, мармурові і дерев'яні скульптури, предмети ужиткового мистецтва тощо. Робота Бориса Возгницького із порятунку мистецького спадку мала безпрецедентний в українській історії масштаб.

За ініціативи Бориса Возницького засновано 16 музейних комплексів, зокрема, художньо-меморіальні музеї:

Музей першодрукаря Івана Федорова,

Музей-садиба Маркіяна Шашкевича,

Музей "Русалки Дністрової",

Музей найдавніших пам'яток Львова,

Музей сакральної барокової скульптури Пінзеля. 

За ініціативи та участі Бориса Возницького відновлено замки Галичини: Олеський, Золочівський, Підгорецький, Свірзький. Вони були також об’єднані у спільний туристичний ансамбль - "Золоту підкову". 

Згідно з указом Міністерства культури України від 12 квітня 2013 року "Львівській національній галереї мистецтв" присвоєно ім'я Бориса Возницького.

ІНФОРМАЦІЯ 

Проект "Велике і Величне" стане ключовою мистецькою подією офіційної програми відзначення 1025-ліття Хрещення Київської Русі та масштабно презентує історію українського мистецтва від найдавніших часів і донині. Шедеври з колекцій 60 музеїв, зібрані в одному часі і просторі, потужною енергетикою культурної пам’яті нашого народу ствердять відчуття причетності до величного спадку української культури. Проект "Велике і Величне" стане важливим кроком у напрямку консолідації професійної музейної спільноти, поворотним моментом для актуалізації та популяризації музейних колекцій, матиме стратегічне значення для реформування музейної галузі України, підкреслюючи високий статус та вагомість Музею для збереження культурної пам’яті нації та розвитку суспільства в цілому.