Життя і творчість Йосипа Бокшая

2 жовтня 2011 року виповнюється 100 років від дня народження народного художника України, засновника закарпатської школи живопису – Йосипа Йосиповича Бокшая.

Майбутній художник народився в селі Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпатської області. Його дід, батько та рідний брат були греко-католицькими священиками. У сім'ї всі захоплювалися мистецтвом (музикою і живописом).

Середню освіту Йосип Бокшай здобував у Мукачівській гімназії, де малюнок викладав Тібор Калмар. Протягом 1910-1914 років він навчався на педагогічному відділенні Будапештської академії мистецтв. Викладачем з фахових дисциплін у Йосипа Бокшая був відомий угорський живописець Імре Ревес.

Після закінчення навчання в академії, в перший день війни, 1 серпня 1914 року Йосипа Бокшая мобілізували рядовим вояком австро-угорської армії, а 24 березня 1915 року він потрапив у полон російської армії. Після півторарічних поневірянь у Туркестані, проїздом через Бухару, Самарканд, піски Каспію його перевели в Центральну Україну. У селі Куцеволька Катеринославської губернії поміщик М. Грабовський надав у розпорядження художника бібліотеку, забезпечив його олійними фарбами. Тут Й. Бокшай мав змогу писати українські краєвиди, жанрові композиції, спілкуватися з українськими селянами та їх дітьми.

Навесні 1918 року Йосип Бокшай повернувся з полону на Закарпаття і розпочав педагогічну діяльність в Ужгородській горожанській школі, а з 1919 р. - в Ужгородській реальній гімназії, в якій пропрацював безперервно до 1945 року. Учні його дуже любили і шанували. Весь цей час він займався творчістю, в основному пейзажним живописом, виконував натюрморти, вирішував теми з народного життя, писав портрети релігійних і громадських діячів, досягав особливих успіхів у церковному малярстві.
Поряд з творчою і педагогічною діяльністю Йосип Бокшай брав активну участь в роботі Руської народної ради (1918- 1919рр.)., у заснуванні Просвіти (1920р.) у роботі творчих виставок у рамках Клубу художників Підкарпатської Русі (1921р.). З метою вдосконалення майстерності здійснив поїздки в Італію, Німеччину, Югославію (Долмацію), Францію.

Найбільше захоплення в Йосипа Бокшая викликали твори Баттісти Тьєполо та Фріца фон Уде.

І вже в 20-х роках Йосип Йосипович виставляє свої твори на виставках у містах Чехословацької республіки – Празі, Брно, Братиславі. Підсумком творчих пошуків художника цього періоду стала його перша персональна виставка у Празі в 1926 році.

Великою мрією Йосипа Бокшая та його друга - художника Адальберта Ерделі було виховати молоде покоління художників, закоханих в свою справу. І в 1927 році вони стали організували в Ужгороді публічної школи малювання, яка поклала початок створенню закарпатської художньої школи живопису – самобутнього явища на теренах вітчизняного мистецтва.

Закарпаття – це земля живописних гірських вершин, дзвінких річок та старовинних пам’яток архітектури та багатих народних традицій. Разом з цим ця територія тривалий час була у складі Австро - Угорщини, яка славилися своїми традиціями, в тому числі і живописними. Художники Закарпаття мали змогу відвідати найкращі музеї та отримати освіту в кращих учбових закладах Європи.

На вчителя рівняються, його наслідують − Йосип Бокшай та Адельберт Ерделі прагнули поділитися з учнями своїми знаннями та досвідом.

Все разом і сформувало таке яскраве мистецьке явище, як закарпатська художня школа.

І як результат у 20-30-х роках XX століття в Закарпатті сформувалась і діяла ціла плеяда талановитих художників – Андрій Коцка , Золтан Шолтес, Василь Габда, Антон Кашшай та інші , яких навчали Йосип Бокшай та Адальберт Ерделі.

З 1946 по 1951 рік Йосип Йосипович викладав Ужгородському державному художньо-прикладному училищі. А в 1951 році Йосипа Бокшая запрошують до новоствореного інституту прикладного та декоративного мистецтва у Львові, де він працював до 1957 року.

У цей період, а також у 60-70 роки твори майстра виставлялися практично на всіх значних виставках , які відбувалися в Україні та Радянському Союзі.
Також Йосип Бокшай за свою творчу діяльність отримує звання: заслуженого діяча мистецтв УРСР ( з 1951 року), члена-кореспондента Академії мистецтв СРСР( з 1958 року), народного художника України (1960) та СРСР (1963)

Помер художник після тривалої хвороби 19 жовтня 1975 року в місті Ужгород , де й похований на міському кладовищі «Кальварія».
За особливі заслуги в розвитку закарпатської художньої школи ім’я Йосипа Бокшая присвоєно Закарпатському обласному художньому музею в місті Ужгород( з 1990 року).

Музей знаходиться в приміщенні колишнього ужгородського жупанату (резиденція мера або губернатора), зараз його колекція нараховує більше 5 тисяч експонатів. Директором Закарпатському обласного художньому музею є Франциск Ерфан – онук Йосипа Бокшая.

Син митця, якого звали теж звали Йосип Йосипович Бокшай (1930- 2002) був, також художником.

Мальовнича природа Закарпаття вабить художників о будь-якій порі року. Влітку і восени край буяє фантастичною яскравістю барв, взимку коштовним блиском снігу, а весна чарує першими пролісками.

Природу рідного та населення рідного краю зображав на своїх картинах Йосип Бокшай -«Озеро в горах», 1946, «Бокораші», 1948, «Синевир», 1952, та ін.). Твори майстра представлені як в музеях України , так і за її межами.

Пейзаж « Сухий потік»(1967р) , автором якого є Йосип Бокшай знаходиться в колекції Чернігівського обласного художнього музею. Маленьке озерце, поряд з яким дерева з яскравими кронами, дві постаті та гори вдалені. Художник дуже любив на своїх картинах зображати осінь, тому у мистецтвознавців виник термін «бокшаївська осінь». Пора року сповнена яскравих барв листя, але разом з тим і певної зимової прохолоди.

Список використаної літератури:
1.Бокшай. И. Мысли художника // Искусство,- 1958. №6, стр. 6-7.
2. Островський Г. Образотворче мистецтво Закарпаття – К.,1974.
3. Островский Г. Иосиф Иосифович Бокшай - М., «Советский художник», 1967.


Острякова Олександра, молодший науковий співробітник Чернігівського обласного художнього музею.