Фотодокументальна виставка “Мовчазні свідки історії"

В рамках проведення заходів по відзначенню Дня міста ( 14 жовтня - на свято Покрови Пречистої Богородиці ) у приміщенні Гусятинського районного комунального краєзнавчого музею відкрилася фотодокументальна виставка "Мовчазні свідки історії".

Відвідувачі мають змогу переглянути історію Гусятина у матеріалах, що зберігаються у музейних фондах. Старі світлини та документи з сумлінням ностальгії, а інколи й докору, мовчки розповідають про невблаганно плинний час нашого буття.



1875 року Гусятин відвідав польський художник - графік Наполеон-Орда, який залишив роботу “Вид на Гусятин. Палац рабина”.
На північному березі Збруча височів зведений на місці давньої фортеці замок (1630р.) чотирикутної форми. Із трьох боків його оточував рів, посередині був палац і будинки прислуги, гарнізону. З часом замок увійшов в укріплення міста, які включали синагогу, церкву та костьол. Із кожного боку фортечні укріплення мали три вузли оборони: на заході – башту замку, в’їздну вежа і костьол, на півдні - костьол, дві оборонні вежі, на сході - церква, оборонна вежа , синагога, на півночі - дві оборонні вежі замку і синагога.



У 1870 – 1872 роках Гусятинський замок був проданий єврейському мудрецеві, рабинові – чудотворцю, авторові філософських творів Давидові Мойше Фрідману ( 1827 – 1904 рр). На місці гетьманської садиби виросли його палац, божниця і різні забудови. Перша світова війна повністю знищила садибу рабина, значних руйнувань зазнала і синагога. Залишки замку зберігалися до початку ХХ століття



Палац Адама Голуховського в Гусятині. 1910р.
Не маючи своєї резиденції, бо Скала дісталася його брату, Адам Голуховський, пізніше маршал крайової Галичини, посол до Ради Панства і Сейму Крайового, надумав оселитися в Гусятині. Під нову садибу він вибрав місце під лісом "Грабник", який скоро був перетворений на прекрасний декоративний парк. Новий палац був збудований по проекту львівського архітектора Юліана Октавіана Захаровича у 80-хроках ХІХ століття (1903-1905рр). Будинок цей не мав чітко визначеного архітектурного стилю, нагадував деякі "французькі" палаци з елементами електіцізму (модерну). Даних про внутрішній вигляд палацу і його упорядкування немає. Відомо тільки, що Адам Голуховський нагромадив у своїй садибі багату бібліотеку і велику кількість творів мистецтва. Новий палац в Гусятині був знищений зі всім, що у нім знаходилось, підчас Першої світової війни. Руїни палацу зберігалися до середини ХХ століття.. Але пізніше вони не встояли перед фактом людського варварства. Сьогодні на місці палацу видно тільки його фундамент з підвалинами.





Руїни ратуші., початок ХХст.
Колись у центрі міста стояла хрещата у плані ратуша з підземеллям і великим заїзджим двором. Символу магдебургдії міста – приміщення ратуші, зведеної у першій половині XVII ст., нажаль у Гусятині не збереглося.
Магдебурзьке право Гусятину надається в 1559 році. Місто отримує самоврядування, власне судочинство й щорічні торги. Саме інтенсивний економічний розвиток міста визначив зведення ратуші, яка на той час своїм новаторським планувальним рішенням перевершувала такі самі споруди у сусідніх містах. Гусятинська ратуша була збудована з тесаного каменю, а в ідейну концепцію плану закладено форму чотирираменної зірки. Кожне з рамен зірки було шестибічним будинком. Рамена примикали до восьмигранної центральної частини з чотирма брамами. Ратуша мала широкі перекриті склепінням пивниці, які у період розквіту міста слугували за склади товарів, привезених з інших країв.

Три храми - православний , католицький, іудейський - по різні сторони площі - ось ті деякі будівлі, що збереглися сьогодні від старовинної забудови міста.


*Церква святого Онуфрія ( друга пол. ХУІ ст., відновлена у 1928, 1992-1993, 2004-2006 роках ) є архітектурною пам’яткою що підтверджує зв’язок подільської архітектури з молдавською. Вона була пристосована до оборони, мала над бабинцем другий ярус з бійницями.Для церкви характерні компактність обсягу, лаконізм і виразність форм, відсутність оздоблення. У 1672-1683 роках Гусятин захопила Туреччина. Церкву перетворено на мечеть. Гусятин належав до царства турецького і був садибою паші- намісника султана. Зараз це діюча греко-католицька церква.



* Костьол і келії монастиря оо.Бернардинів ( 1610 р., реставрований у 1975 р.) - рідкісний для архітектури Поділля зальний тип споруди з готико-ренесансними рисами. Костьол св.Антоніо збудували генерал Олександр Калиновський та його син Мартин. Костел являє собою чотиристовпну базиліку з високими ренесансними фронтонами з торців та з вузьким пресбітерієм. В інтер'єрі привертає увагу хрещате склепіння і ліпний картуш, обрамований "арматурою" з гармат, ядер, списів, шабель і прапорів, з гербом Калиновських "калинова".Пам’ятка архітектури. Нині костел є діючим римо-католицьким храмом. Крім нього, до ансамблю входить скромний корпус келій. Рештки оборонних мурів з наріжними вежами втрачено.




*Синагога була побудована приблизно в середині XVІ століття. Спочатку це була майже квадратна споруда - 15,6 х 17,2 метрів. В стінах товщиною близько 2 метрів було влаштовані гарматні стрільниці. Всередині синагоги були споруджені бойові галереї. В середині XVІІ століття синагога перебудовувалась. Перебудовувалась вона і в більш пізні часи, коли з заходу була прибудована одноярусна, а з півночі - триярусна частина. Тоді ж вона отримала готичні вікна, які були влаштовані на місці бійниць. Пам’ятка архітектури. Сьогодні, покинутий і забутий всіма храм, поступово перетворюється на руїни.

Вперше в експозиції виставки представлені документи фондових зібрань музею, що розкривають сторінки життя містечка над Збручем під владою Польщі (14 документів), в перші роки після Другої світової війни(26 фотодокументів), радянського періоду ( 27 фотодокументів ) та перебудови (28 фотодокументів ).


Ольга Гофман, директор Гусятинського районного комунального краєзнавчого музею