В.В. Тарновський (старший) – викладач Житомирської гімназії

20 червня 2006 09:58 |

Скарбниця української культури. Збірка наукових праць. – Вип. 3./ Чернігівский історичний музей ім. В.В. Тарновського, Чернігівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ. Редколегія О.Б. Коваленко та ін. – Чернігів: Сіверянська думка, 2002. – C. 30–31.

Ім’я Василя Тарновського – визначного громадського і культурного діяча, етнографа ми зустрічаємо у багатьох енциклопедичних виданнях: і радянських,1 і зарубіжних,2 і сучасних українських.3 Усі ці джерела стислою енциклопедичною мовою подають біографічні відомості про Василя Васильовича Тарновського, його дружні стосунки з М.Гоголем, М.Костомаровим, Т.Шевченком, В.Білозерським, П.Кулішем.

Водночас, в названих виданнях відсутня будь-яка інформація про початок життєвого шляху Тарновського, після закінчення університету, хоча відомо, що отримавши призначення на престижну посаду в контрольну управу, він несподівано залишив її, і влаштувався викладачем історії Житомирської гімназії. Докладні публікації про роботу в ній до останнього часу були відсутні (за винятком окремих дореволюційних біографічних видань4 і піонерної публікації “Житомирський товариш Гоголя” в одній із житомирських газет5 ). Отож, ця невелика стаття, побудована на досі невідомих широкому загалу документах Державного архіву Житомирської області, має певним чином заповнити згадану лакуну у біографії Василя Тарновського.

На щастя, в архіві непогано зберігся фонд одного з найстаріших навчальних закладів Волині – Першої Житомирської чоловічої гімназії, яка попервах називалася Волинською гімназією і була відкрита 1 січня 1833 року. Вже у протоколі № 1 засідання педагогічної ради гімназії від 31 грудня 1832 року (тобто, напередодні офіційного відкриття навчального закладу) зустрічаємо прізвище вчителя Василя Тарновського6 і його підпис під протоколом серед підписів інших педагогів - К.Будзінського, О.Вольмана, К.Мікульського, І.Головинського, Барташевича, Бокшанінова. Таким чином, В.В. Тарновський влаштувався на роботу до Волинської гімназії ще перед початком занять у ній. Напевне, у середині грудня 1832 року.

Лише кілька тижнів минуло з часу, коли В.В. Тарновський переступив поріг Волинської гімназії, отримавши призначення викладача, і от у протоколі педагогічної ради гімназії з’являється запис про його обрання на посаду секретаря педради “по причине перевода Ивана Калиновского в Луцкую гимназию”.7 Влітку 1834 року Василь Тарновський – “учитель истории и статистики” приймає перші в історії гімназії вступні іспити абітурієнтів і виголошує на них промову.8 Трохи згодом відбулись й перші випускні іспити, під протоколом яких зустрічаємо підпис Василя Тарновського, а в числі перших випускників — згодом відомого діяча освітянської ниви України Михайла Тулова.9

Відомі листи Миколи Васильовича Гоголя до Тарновського у Житомир, датовані 1833-1834 роками.10 Вони засвідчують великий інтерес письменника до викладацьких справ свого товариша у Житомирі. Судячи з останнього листа, датованого 20 вересня 1834 року, Тарновський ділився з Гоголем наміром переїхати на роботу до Ніжинської гімназії. Ймовірно, його туди запрошував колишній житомирський колега, викладач фізики і математики Волинської гімназії Костянтин Андрійович Будзінський11, який ще з 20 січня 1834 року був призначений на посаду професора ліцею князя Безбородька по кафедрі прикладної математики.12 Можливо, Тарновського тягнуло у Ніжин тому, що тут була його альма-матір.13

Ще 6 травня 1833 року В.В. Тарновський надсилає на ім’я попечителя Харківського навчального округу листа, в якому просить про “…препровождении диплома на кандидатское звание и аттестата, и увольнения из Департамента Горных и соляных дел, – г. Тарновскому выданных, а г.попечителю врученных».14 Наприкінці червня Тарновський отримав свідоцтво на право поїздки у м. Пирятин Полтавської губернії, яку здійснював, очевидно, через необхідність улаштувати сімейні справи. У грудні 1834 року він знову від’їздив до Пирятина.15 А 20 грудня до Житомира надійшло відношення з канцелярії попечителя Київського учбового округу, що супроводжувало документи Тарновського.16

Востаннє свій підпис як секретар педагогічної ради Житомирської гімназії Василь Васильович Тарновський поставив 28 лютого 1835 року.17 Можна було б припустити, що це був один з останніх днів його роботи у Волинській гімназії і перебування у Житомирі. Але згодом вдалося віднайти іще один документ, вже в іншому фонді (дирекції народних училищ Волинської губернії), “Об увольнении со службы учителя истории Василия Тарновского»18, датований 19 листопада 1835 року. Отож, як остаточно з’ясувалося з документів Житомирського обласного державного архіву (який є фактично за змістом фондів історичним архівом Великої Волині), Василь Васильович Тарновський жив у Житомирі під час роботи у Волинській гімназії з грудня 1832 до кінця листопада 1835 року.

1. Украинская Советская Энциклопедия. - К., 1984- Т.11.-Кн.1.- С.58.

2. Енциклопедія українознавства. - Львів, 2000. - Т.8. - С.3134.

3. Довідник з історії України: А-Я. - К.: Генеза, 2001. - С.844.

4. Гимназия высших наук и лицей князя Безбородко. - Спб., 1881. - С. 461-464.

5. Костриця М.Ю., Мокрицький Г.П. Житомирський товариш Гоголя // Зоря комунізму (Житомир).- 1990. - 5 верес.

6. Державний архів Житомирської області (далі – ДАЖО). - Ф.72. - Оп.1. -Спр1. - Арк.1.

7. ДАЖО. - Ф.72. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.4зв.-5.

8. Там само. - Арк.29.

9. Там само. - Арк.30 зв.

10. Гоголь Н.В. Полное собрание сочинений. - М.1937-52. - Т.10.- С.278. [Лист. № 179]

11. ДАЖО. - Ф.72. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.1.

12. Гимназия высших наук и лицей князя Безбородко. - Спб., 1881. - С.232.