Обкрадення Ермітажу: інший бік справи

«Газеті.Ru» стали відомі подробиці розслідування крадіжки експонатів з Ермітажу. Затриманому в справі антиквару вибили око. А причиною смерті хранительки музею Лариси Завадської могла стати звістка, що крім неї експонати з фонду «Російська культура» виносили й інші, професійніші злодії. Оперативники 9-го «антикварного» відділу карного розшуку Санкт-Петербурга вдерлися до комунальної квартири на Кам’яноостровському проспекті близько 8 ранку минулої суботи, 5 серпня. У квартирі в цей час перебували завкафедрою Інституту бізнесу й права Санкт-Петербурга 54-річний Микола Завадський, який підробляє на півставки викладачем історії в Держуніверситеті фізкультури ім. Лесгафта, а також син хранительки, 25-річний Микола Завадський-молодший, який проживав у комуналці разом із дружиною.

Родині Завадських належать у квартирі дві кімнати, третю кімнату їхні сусіди постійно здають. Як розповіла «Газеті.Ru» найнятий державою адвокат Миколи Завадського Людмила Михайлова, жили Завадські досить бідно, часто позичали гроші в сусідів, ніякої розкоші в будинку не було. «Нічого цінного вони не нажили, єдине, що два роки тому Микола Генріхович, чоловік Лариси Завадської, взяв позичку й купив «Мерседес» десятирічного віку», – каже адвокат. За словами захисниці, оперативники, які прийшли до будинку з обшуком, затримали одночасно і чоловіка, і сина хранительки.

«Затримання відбувалося досить грубо, хоча потім допитував Миколу Завадського слідчий генеральної прокуратури – він професійно розмовляв з моїм клієнтом, будь-якого тиску на Завадського не було», – зазначила адвокат Людмила Михайлова.

Одночасно із затриманням Завадських у Санкт-Петербурзі взяли під варту відомого у місті антиквара Максим Шепеля. На нього слідчим вказали співробітники московського антикварного магазина, куди 2004 року Шепель продав викрадений з Ермітажу потир. Однак Микола Завадський-старший на допиті заявив, що ніколи не був знайомий із Шепелем. «За його словами, вперше пропозицію збувати з музею експонати він почув зовсім від іншої людини – свого колеги по інституту Лесгафта, це було ще в середині 80-х, – розповідає Людмила Михайлова. – Але тоді Завадський відмовився від цієї ідеї, а через кілька років пропозицію збувати предмети він почув уже від своєї дружини Лариси».

За словами адвоката, хранителька запропонувала чоловіку просту схему: вона сама виносила з музею предмети, а чоловік мав їх збувати в міських ломбардах. Як повідомив Микола Завадський на допитах, він, намагаючись не брати квитанцій, продавав предмети до двох петербурзьких ломбардів – на вулиці Леніна і Владимирському проспекті. «Але там знали його паспортні дані, знали його в обличчя, і тому автоматично виписували квитанції на його ім'я», – каже адвокат. Під час обшуку, за деяким даними, у квартирі Завадських знайшли близько 70 квитанцій. Однак сам Завадський-старший стверджує, що з 1987 року він збув з Ермітажу в цілому 53 предмети. Причому виручені за них суми були невеликі – гроші йшли на харчування й одяг.

«Родина крутилась як могла, про якісь грандіозні плани не йшлося, скрута змусила», – каже адвокат зі слів затриманого. Як стверджує сам Микола Завадський, серед викрадених його дружиною експонатів були предмети дрібного начиння, що не становили особливої цінності, – ложки, цукорниці. Ікони й церковні чаші Лариса Завадська не чіпала, запевняє вдівець.

За словами захисників, розпочата перевірка фонду «Російська культура» у жовтні 2005 року спричинила смерть 46-річної Лариси Завадської саме тому, що тоді виявили зникнення цінніших експонатів, які хранителька не чіпала, щоб не потрапити під підозри. «Одного разу ввечері вона повернулася додому після роботи й розповіла, що в музеї триває перевірка й не вистачає багатьох цінних речей, – передає слова свого підзахисного Людмила Михайлова. – Що і як зникло, вона не пояснювала. Наступного дня вона померла, медики сказали, що відірвався тромб».

Як тепер припускає Завадський, предмети крав з музею ще хтось, хто полював за великою наживою. «Але тепер саме на Завадських можуть повісити всі пропажі – хоча можливо, це й не так», – каже адвокат. Втім, за словами Михайлової, міліція й слідство вже перевіряють її версію. Не виключено, що оперативникам вдасться через ломбарди знайти інших збувальників ікон і потирів. (Раніше директор Ермітажу Михайло Піотровський заявляв, що всього доступ до сховищ музею мали «три-чотири особи».)

Тим часом синові хранительки Миколі Завадському-молодшому обвинувачення поки що не висунули. Напередодні Смольнинський суд видав санкцію на його арешт на 10 діб. Протягом цього часу питання про обвинувачення Завадського-молодшого має бути вирішене. Відомо, що з 1998-го по 2004 рік син Лариси Завадської працював у музеї експедитором. Як повідомляють деякі ЗМІ, він звільнився з музею через численні проблеми з роботою, і навіть нібито свого часу він вживав наркотики.

Втім, Микола Завадський від самого моменту затримання наполягає, що його син не має до розкрадань жодного стосунку. «Він увесь час каже, що син тут ні до чого. Нібито вони із дружиною навіть приховували від Миколи, звідки в родині з'являються гроші: говорили, що це гонорари з інституту, де працював Завадський-старший, – розповідає Людмила Михайлова. – Після звільнення з музею син влаштувався на хорошу роботу й одружився. Щоправда, жили вони, як і раніше, всі разом у комуналці».

Що ж до петербурзького антиквара 38-річного Максима Шепеля, то 7 серпня Куйбишевський суд Петербурга виніс санкцію на його арешт. Поки він проходить у справі як співучасник. Однак затриманий заявляє, що він не винен. Як каже антиквар, потир він придбав у Санкт-Петербурзі, у ломбарді «Антик» на вулиці Леніна, 13, передав слова свого клієнта «Газеті.Ru» його адвокат Андрій Павлов. Потім Шепель продав цей потир до іншого магазину – в Москві, отримавши за нього $3 тис. комісійних. Пізніше експонат потрапив у руки одному з московських колекціонерів, який, дізнавшись про крадіжку в Ермітажі, здав предмет до Росохоронкультури 4 серпня. Допитані в столиці співробітники антикварного магазина «Ортодокс-Антик» і вказали на Шепеля. Як запевняє арештований, коли він придбав потир, у 2004 році, про крадіжки з музейної колекції нічого не було відомо. Шепель мав намір оскаржити рішення про свій арешт. Однак, як стало відомо «Газеті.Ru», в ізоляторі з ним сталася НП.

За даними захисту, у вівторок 8 серпня антиквара госпіталізували з ізолятора ІЗ 47/4 («Хрести») до лікарні імені Гааза з важкою травмою ока. «Максим Шепель може втратити зір на одне око, травма важка, як кажуть лікарі, – повідомив «Газеті.Ru» адвокат Андрій Павлов. – Понад те, він перебуває в реактивному стані й поміщений у психіатричне відділення, спілкуватися я з ним поки не можу – лікарі забороняють. За їхніми словами, він поки не контактний».

Хто скалічив Шепеля – поки що не відомо. Як повідомив Павлов, він готує запит до лікарні із проханням підтвердити факт травми, після чого має намір вимагати розслідування обставин події. Як зазначив адвокат, у камері ІВУ Шепеля утримували разом з іншими підслідними.

Представники УФСІН і ГУВС Санкт-Петербурга поки ніяк не коментують події. У свою чергу, в ізоляторі «Хрести» «Газеті.Ru»повідомили, що нікого з утримуваних у них підслідних за минулу добу не госпіталізували. Втім, ізолятор «Хрести» 47/4 на вулиці академіка Лебедєва, де утримували Максима Шепеля, знаходиться окремо від основного ізолятора 47/1 на Арсенальній вулиці, тому про НП в іншому ІВС адміністрація могла не знати.

За матеріалами Газети.ру