Кам`яницю Павла Полуботка відкрили в Любечі

18 серпня 2012 року на Чернігівщині в старовинному містечку Любеч, що вперше згадуюється в літопису Руському 882 року пройшов П’ятий фестиваль “Київська Русь”. В рамках цього фестивалю відбулися декілька заходів, участь у яких взяв Чернігівський історичний музей імені В.В.Тарновського.

На Замковій або Мазепиній горі провели фестиваль “Любецький передзвін”. Тут були представлені дзвони із музейного зібрання. Але головною подією стало відкриття після реставраціїї кам’яниці Павла Полуботка. Пам’ятка архітектури національного значення впродовж декількох десятиліть лежала в руїнах. Тепер в ній планується побудувати Музей Павла Полуботка історико-археологічного і музейного комплекса “Древній Любеч”.

А в день відкриття у кімнатах кам’яниці була розгорнута спільна виставка Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, Чернігівського обласного художнього музею імені Г.П. Галагана та господарів – “Древнього Любеча” – “Павло Полуботок та його доба”.



Виставка викликала справжній ажіотаж серед відвідувачів, яких за п’ять годин роботи побувало декілька тисяч чоловік. А подивитися було на що. Науковці історичного музею імені Василя Тарновського дуже ретельно підійшли до створення експозиції. В ній представлялися не тільки експонати доби – 18 століття, але й меморіальні речі Павла Полуботка та його нащадків, серед них: пернач Чернігівського полковника, панно вишите шовковою ниткою китайської роботи, описане серед чернігівських пожитків закатованого у Петропавлівській фортеці наказного гетьмана, Євангеліє 1762 року, яке 1765 року було оправлене його онуком Василем Полуботком та вкладене до Вознесенської церкви Чернігова та два автографа Павла Леонтійовича з печаткою.



Експозиція створювалася “за мотивами” Книги пожитків 1724 року та включала в себе: кунтуш і черевички доньки гетьмана Параски Данилівни Апостол, свічник генерального обозного Василя Дуніна-Борковського, ківш седнівського сотника Стефана Бутовича, срібний посуд, найдавніший, серед датованих, чернігівський рушник 1746 року, Мазепину книгу 1726 року з описом Любеча, зброю та клейноди, ікони середини 18 століття із зібрання обласного художнього музею імені Г.П. Галагана тощо. В підвальній частині представлялися експонати “Древнього Любеча”, які також вписувалися в опис пожитків.



Для відвідувачів екскурсії проводили заступник директора з наукової роботи Людмила Линюк, головний зберігач фондів Ганна Аредар, старший науковий співробітник Ігор Ситий та головний зберігач фондів художнього музею Світлана Курач.


Сергій Лаєвський, директор
Чернігівського історичного музею
імені В.В. Тарновського