Міжнародний проєкт мисткині Олі Рондяк "Метемпсихоз" у Музеї історії міста Києва

 

Українська презентація проєкту "Метемпсихоз" мисткині Олі Рондяк відбудеться 15 січня о 18:00 в Музеї історії міста Києва.

---

Метемпсихоз – це перевтілення душі. Українка зі США Ольга Рондяк повернулася на батьківщину й народжує мистецтво з історичною свідомістю. Сучасне життя в ньому невіддільне від української історії, а о́брази оздоблені особистими та національними переживаннями. В Америці її творчість відкриває двері глядацькій допитливості до української тематики, яка в світі дедалі частіше на слуху.

 

Міжнародна виставка містить три дії

 

Перша дія. Київ. Мотанки, що постали з талісманних, традиційних українських ляльок, які захищають перед злими духами й оздоровлюють. Мисткиня відчула натхнення до них, коли знайшла мотанку своєї бабусі, створену та в концтаборі. Надихнув подвиг бабусі – сумлінна праця над створенням цілющого майже з нічого, у “матеріально пустому” місці, коли мотанка була зібрана з ниток ковдри. Ляльки вселили в мисткиню прив’язаність до цього духовного мистецтва. 

 

Другa дія. Нью-Йорк. Нео-поп скульптури, зроблені зі старого, дитячого одягу мисткині. Вони ніби конденсують у собі дитячі враження – перші малюнки, ранні роботи, казки дитинства та перший лист. Вони маніфестують, що прийшли кращі часи, нове розуміння часу, що минув.

 

Третя дія. Київ. Виставка двовимірних картин, які сягають Візантійських настінних малюнків часів Середньовіччя. Вони відображають місцеву символіку, натхненну історією та оброблену в сучасному стилі з використанням мінімальних постмодерністських технік – як у роботах попарт-митця Алекса Каца всі жінки відчувають меланхолійну інсинуацію, хоча ці стоїчні жінки без посмішки на обличчі стають по-королівськи величними. Вплив жорстких обставин і нужденність, що панують у народі вже десятиліттями, в рамках стриманих радянських правил та пізніше російської ідеологізації, також відлунюють у роботах. 

 

 

“Попрацювавши роки психотерапевтом, Оля Рондяк присвятила себе мистецькому покликанню. Використовуючи історії людей, груп і територій, змальовує труднощі України. Елементи історії, її палеонтологію, використовує як ґрунт для звільнення від суспільних тягарів минулого. Україна в творчості Ольги Рондяк – це, перш за все, прихисток, відправна точка для власної ідентифікації через усвідомлення народних драм у долях окремих оcіб. Вивчаючи історичні місця країни, живучи серед загострених соціально-політичних обставин, майстриня втілює враження й емоції у приголомшливі зображення. Часто вона апелює до концепту української нації 18 століття, коли Україна вкотре зазнала поразки від трьох імперій. Повторюваність історичних кіл постає в образі бродячого мандрівника, посилання на який часто присутнє в роботах пані Рондяк. Віднайшовши власний наратив, Рондяк веде глядача до розуміння нюансів своїх багатоскладових зображень. При цьому дотримується думки, що мистецтво має породжувати в глядача запитання, і не більше.

 

За 20 років після імміграції зі США, інтегруючись в українськість, Ольга Рондяк як художниця знайшла себе на роздоріжжі. Частина її колег у мистецькій сфері бачать, що її роботи спираються на минуле, і закликають їх модернізувати. Це нагадує презирство митців Паризької школи до простих історичних скульптур Амедео Модільяні, які сьогодні в повазі, а тоді через повальгне розчарування знаходили своє пристанище у водах Сени. Народне мистецтво Рондяк занурює в роздуми. Рафіноване глобальне відчуття навіює нам, що, щоб бути сучасною, людина має покинути минуле. Проте соціальний особистісно-значущий досвід часто стверджує протилежне. Роботи Рондяк стають для глядача заспокійливою пігулкою від цього історичного дискомфорту, переворюючи минуле на сучасну впливову образність. Візуальні прийоми Рондяк дарують глядачу рідкісне мистецтво з історичною свідомістю”, – ділиться враженнями нью-йоркський галерист Хуан Пунтес.

 

Виставка "Метемпсихоз" в Нью-Йорку, галерея WhiteBox. Відкриття відбулося 29 грудня 2019 року. 

Оля Рондяк народилась у штаті Огайо 1966 року. Мистецтвознавець, бакалавр психології та педагогіки, магістр клінічної психології та консультування спільнот. Працювала психотерапевтом, дизайнероом одягу. У час Помаранчевої революції почала малювати: “Це стало моєю розрядкою, вираженням почуттів. Як художниця роздивляюсь у підсвідомості внутрішні почуття тих, кого малюю. Малюю, поки не викристалізується особистість, і через поєднання колажу, монтажу та малярства налаштовую зв’язок зі своїм внутрішнім світом і тоді дозволяю цим образам побачити світ”. Із 2013 року створює жіночі портрети. Має їх за метафору України. Робить колажі та скульптури-мотанки: “Мотанка не лишень оберігає Україну, а й об’єднує українців для зцілення від ран минулого. Тому я створила мотанки з гіпсу – матеріалу, який застосовують для зцілення зламаних кісток”. Її роботи називають фольклором і попартом. Виставлялась у містах Америки, Римі, Парижі, Лондоні, Берліні, Мюнхені, Львові, Каневі, Києві. 

 

15 січня – 6 лютого 2020

Музей історії міста Києва

вул. Богдана Хмельницького, 7, м. Київ

 МЕТЕМПСИХОЗ / METEMPSYCHOSIS

 

29 грудня 2019 – 2 лютого 2020

Art space “WhiteBox”, New-York