Виставка Олега Давиденка "Консерви" в Музеї історії Києва

Подія відбулась

Початок події:20 лютого 2018 18:00

Закінчення події:04 березня 2018 18:00

Вартість:За ціною вхідного квитка до музею

Адреса:м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 7

20 лютого знаний львівський художник та сміливий експериментатор Олег Давиденко представить у Києві виставку з інтригуючою та неординарною назвою «Консерви».

У цьому проекті простежується ставлення автора до речей як до меморіального об'єкту. Йдеться про те, що переживаючи смерть речей, які впродовж життя змінюють своє призначення чи зникають взагалі, ми починаємо мимоволі задумуватись про власну смерть або безсмертя...

«На виставці буде представлений не живопис, не інсталяція, а моє бажання законсервувати світ, бо до цього прагнуло людство в усі часи. Я законсервував деякі речі побуту, залишки їжі, голки з ялинки, цвяхи, понівечені пензлі та ще багато іншого, а також мрії та почуття. До того ж покрив це все золотом», - пояснює митець.

Монументальні консерви зі сміття та непотребу нагадують художнику про реалії недалекого минулого. Окрім того, «консерва» породжує думку про річ як про самодостатній естетичний об'єкт. Звичні для нас побутові речі можна «законсервувати» і вони буть жити вічно як витвори мистецтва.

«Мені б хотілося надати тим речам, які я консервую, майбутнє, дати надію, що вони безсмертні», - коментує Олег Давиденко.

Консервовані речі, почуття, мрії чекають свого «воскресіння», повернення в реальність в іншому вимірі чи просторі. Вони створюють атмосферу загадковості, і в той же час асоціюються із залишками «трешового» предметного світу як відголоску минулого.

Олег не протиставляє художнє бачення документальному- завдяки йому ці предмети переживають друге народження. Межі стираються і реальність перетікає у мистецтво. Автор вважає, що реальність неможливо відобразити адекватно, але можна законсервувати...

Мистецтво Олега Давиденка грається із глядачем у хованки, уникає прямих відповідей на метафізичні питання, маскує сутність речей. Твори Давиденка показують, яким чином дія випереджає теорію, у будь-якому артефакті, у «консерві» метафізична сутність завжди відкрита і водночас прихована, а реальне, яким би воно не було, поєднується із символічним.