Виставка робіт нечуючих художників «КОЛЬОРИ, НАРОДЖЕНІ В ТИШІ» в Національному музеї Тараса Шевченка

Робота з людьми з обмеженими можливостями є важливою складовою соціально-культурної діяльності Національного музею Тараса Шевченка. Минулого року тут було започатковано проект «Музей без бар’єрів: від теорії до практики», покликаний зробити експозицію ближчою та доступнішою для відвідувачів з особливими потребами. До його реалізації доєдналася ВГО «Народна академія творчості інвалідів».

Тож виставка «Кольори, народжені у тиші» – це унікальна можливість познайомитися з творчістю нечуючих людей, спробувати зрозуміти їхнє особливе почуття дійсності, а також подарувати можливість їм доторкнутися до тієї частини мистецького світу, яка не завжди буває їм недоступна.

 На виставці будуть представлені картини нечуючих художників, багато з яких – члени Київської спілки нечуючих художників, а також архітектура в мініатюрі Йосипа Осташинського та вишивка Андрія Згортюка.

Олексій Нашивочніков, один із учасників виставки, є автором та співавтором архітектури станцій Київського метрополітену: «Сирецька», «Вирлиця», «Бориспільська», «Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська», «Виставковий центр», «Теремки». Він малює у вільний від роботи час, а його полотна беруть участь у Всеукраїнських і міжнародних  виставках нечуючих художників.

Творчість Лесі Шевченко життєрадісна, палітра кольорів не зовсім звичайна і в основному складається із найнеймовірніших комбінацій жовтого, червоного, білого та блакитного кольорів. Вони символізують саму Природу: білий – повітря, жовтий – сонце, блакитний – воду, а червоний – вогонь. Тому й роботи її виходять такими життєрадісними і, на перший погляд, дуже простими. А цю ідейну і формальну простоту доповнює також геометрична символіка робіт Лесі Шевченко: квадрати, кола, трикутники, прямокутники і хвилясті лінії по-модерному схематично і ясно передають бачення світу художниці.

А ось що пан Згортюк розповідає про свою вишивку, якою захопився уже на пенсії, у 2010-му: "Дуже хотів собі вишити сорочку. Коли я поїхав у Трускавець до санаторію на лікування, там за допомогою співробітниці санаторію почав вишивати сорочку. Завершив її за 18 днів. Потім почав вишивати картини. Над кожною картиною фантазую і творю її так, як бачу. Я вкладаю в свої картини всю душу і натхнення, і дуже пишаюся, коли в мене все виходить".

Виставка триватиме до 20 грудня 2015 року.

Травень 2024