Тематична екскурсія "Св. Юрій Змієборець" у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького

Св. Юрій Змієборець

Культ св. Юрія поширився на українських теренах ще за часів Київської Русі. В українському фольклорі його вшановували як покровителя хліборобів та скотарів. Образ святого знайшов широке застосування також в іконописі, де найпопулярнішим сюжетом було “Чудо зі змієм” як символ перемоги добра над злом. У традиції римо-католицької церкви св. Юрій – один із трьох святих  лицарів, що входять до циклу Чотирнадцяти Святих Помічників, до яких упродовж століть складали молитви у різних потребах.

Святий Георгій, Георгій Переможець, Святий Юрій, Святий Юр, Юрій-Змієборець (грецькою мовою: агіос Георгіос) - святий, мученик і воїн є однією з найвідоміших постатей в християнському світі.

Шанування Святого Георгія (Юрія) почалося з V ст., йому поклонялися, як мученику і воїну. Георгій став святим патроном візантійських імператорів, а пізніше і руських князів, у яких ім'я Георгія стає улюбленим. На Русі Святий Георгій відомий з часів прийняття християнства наприкінці X ст. Він з'явився серед інших християнських святих із Візантії, де шанування його мало вже багатовікову традицію.

Відомо, що св. Юрій народився у III ст. в Каппадокії за часів правління імператора Діоклетіана. Наслідуючи свого батька, він вступив на військову службу, де загинув мученицькою смертю за відмову зректися християнської віри.

Пам'ять Св. Георгія відзначають двічі на рік, йому присвячують два свята, одне з яких — весняне, друге — осіннє. Святкування весняного (або інакше голодного) дня Святого Юрія — 23 квітня (6 травня) було пов'язане з його мученицькою смертю у цей день. Після одержання перемоги над печенігами у 1036 році князь Ярослав Мудрий звелів відзначати день              Св. Георгія ще й 26 листопада (9 грудня); цей день одержав назву холодного, осіннього     Юрія. З тих пір на колишній території Київської Русі Георгій стає ледве не першим у сонмі православних святих.

В українській іконографії були відомі  поясні зображення святого Юрія, а також парні, поряд з іншими святими. Іноді святий Юрій  на іконах представлений не як воїн, а як мученик -  у довгому одязі із хрестом у руках. Святого Юрія із чину Моління зображували без військових атрибутів, у княжих шатах з молитовно піднесеними до рівня грудей рукам.

Іконографія святого Юрія-Змієборця відома у візантійському мистецтві з VI – VII ст. На українських землях цей сюжет поширився з кін. ХІ – поч. ХІІ ст. В іконописі паралельно існувало два іконографічних варіанти.

Перший зображував воїна, що сидячи верхи на коні, вражає списом змія, і Божу дисницю або Христа, який благословляє з неба Юрія-Змієборця.

Другий (розгорнутий) додає зображення царівни, що провадить прив’язаного до свого пояса приборканого змія, а також царя й цариці  на тлі міського краєвиду та з  елементами пейзажу.

Листопад 2024