Презентація видання "Переправа незабутня. Історія однієї експедиції" у Рівненському краєзнавчому музеї

Поява нової книги – це подія, як для авторів, так і для тих кому вона призначена. Вихід праці, присвяченої колективній роботі, до якої причетні дослідники минулого, найімовірніше, зацікавить широке коло читачів. Дане видання присвячене історії проведення археологічної експедиції на полі однієї з найбільших козацьких битв під Берестечком (1651).

Це було перше комплексне археологічне дослідження місця козацької битви. Керівник експедиції Рівненського краєзнавчого музею Ігор Свєшніков – відомий на той час археолог, якого сьогодні називають «волинським Яворницьким», здійснив науковий та громадянський подвиг очоливши молодих музейників та краєзнавців, які разом з ним віднайшли унікальні предмети XVII ст. Цьому сприяла і болотиста місцевість, де проходила битва, яка містила торф та «законсервувала» різноманітні речі учасників протистояння.
Археологам вдалось віднайти та дослідити одну з трьох козацьких переправ, якою вони виходили з оточення. У зв’язку з цим книга і отримала назву «Переправа незабутня… – друга її частина …Історія однієї експедиції» підкреслює головну тему, яка висвітлюється на сторінках цього видання.

У книзі на основі великої кількості офіційних документів, образотворчих артефактів – малюнків, фотографій та оригінальних речей XVII ст. розкривається історія археологічної експедиції, яка у 1970-1990 роках досліджувала місце козацько-селянської переправи, спорудженої 10 липня 1651 р. під час Берестецької битви. Вона розрахована на науковців, викладачів, учителів, студентів, учнів та всіх, хто цікавиться історією України.

Це один з небагатьох випадків коли представлено повний літопис проведення археологічної експедиції з іменами усіх учасників, осіб, установ та організацій причетних до її проведення. В книзі подані суми витрат кожного експедиційного року, фотографії, що ілюструють проведення розкопок та віднайдених предметів, тих, хто був членом експедицій, хто приїздив допомагати археологам. Автори розкривають окремі сторінки досліджень присвячених віднайденим матеріалам, їх реставрації та експонуванню на виставках в Україні, Польщі та Канаді.

Окрім історичної довідки про Берестецьку битву (1651), розповіді про тих дослідників, які робили перші кроки по її вивченню (Микола Костомаров, Іван Каманін) на її сторінках представленні біографії керівника експедиції Ігоря Свєшнікова та тих музейних працівників, які були організаторами проведення археологічної експедиції (Василь Сидоренко, Павло Лотоцький) – книга містить додатки:
№1. «Склад експедиції 1970-1990 рр.» – поданні імена усіх членів експедиції та назви тих середніх навчальних закладів, Рівненської, Волинської та Львівської областей, які працювали в експедиції робітниками-землекопами (у першій експедиції 1970 року ці обов’язки виконували студенти Педагогічного інституту з Луцька та солдати військового гарнізону м. Кременець (Тернопільська обл.)
№2. «Найважливіші знахідки експедиції 1970-1990 рр.» – представленні малюнками її керівника Ігоря Свєшнікова. Це:
Загальновійськові речі
Холодна і метальна зброя
Вогнепальна зброя
Прикраси, речі релігійного вжитку та дозвілля
Нумізматичні знахідки
Одяг, взуття та деталі військового спорядження
Облаштування бойового коня
Інструменти ремісників та сільські знаряддя праці
Особисті та побутові речі
№3. «Інформаційна підтримка роботи експедиції 1970-1990 рр.» – включає ті публікації, що побачили світ у різноманітних друкованих ЗМІ висвітлюючи перебіг проведення археологічних досліджень та їх результати. Завершує книгу «Перелік документів та матеріалів» про Берестецьку битву.

Автори книги: Тетяна Пономарьова – завідувачка сектором давньої історії Рівненського обласного краєзнавчого музею, довголітній заступник керівника експедиції Ігоря Свєшнікова, лауреат регіональної премії його імені та директор цього музею Олександр Булига.

Вихід «Переправи незабутньої…» у часи коли Україна у війні та вогні, змушує по особливому поглянути на події 1651-го року, ще раз оцінити внесок українського козацтва у здобуття майбутньої незалежності України, вшанування пам’яті полеглих, вивчення національної історії та допомогу археологів у цьому процесі.

Травень 2024