Живописні експромти Сергія Шаповалова презентували у Кропивницькому

Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 22 жовтня 2020 08:51 |

    «Живописні експромти Сергія Шаповалова» - виставка під такою назвою презентована  в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна в місті Кропивницькому в рамках серії вернісажів «В майстерні художника». Цей арт-проєкт представляє творчість митців в дещо іншому, незвичному ракурсі, демонструючи, так би мовити, особливості «творчої кухні» художників, та надає змогу реалізації колись народжених задумів, які в свій час з тих чи інших причин не могли бути здійсненими. Як образно зазначив Сергій Шаповалов під час відкриття виставки: «Майстерня - це не просто важлива, це основна складова для втілення творчих задумів, фактично тут проходить моє життя». Також в рамках проєкту готується каталог, в якому презентується інтерв’ю з художником, що висвітлює його ставлення до життя та мистецтва.
    Ось і на нинішній виставці, яка замислювалася ще рік тому, експонується близько сорока творів відомого українського майстра пензля заслуженого художника України Сергія Шаповалова, більшість з яких, окрім композицій з музейного зібрання, ніколи раніше не поставали перед публікою, хоча і охоплюють період від кінця 1960-х років до сьогодення. А доповнюють експозицію виставки кольорові фото відомого фотографа члена Національної Спілки журналістів України Олександра Шулешка із серії «Майстерня Сергія Шаповалова».
    Сергій Шаповалов народився 15 травня 1943 року в с. Інгуло-Кам’янка Новгородківського р-ну Кіровоградської обл. Шлях до усвідомлення себе художником для Сергія Гавриловича був своєрідним. Як зазначає він сам: «Живописцем я усвідомив себе, навчаючись в Одесі, а малюванням займаюся з дитинства. Мені був поштовх, що походив від вчителя малювання Олександра Омеляновича Хоменка, якого я закарбував у пам’яті на все життя. Я ж то в селі, окрім як корів пасти, нічого іншого не знав. А в нього я побачив картини - копії з Шишкіна, Васнєцова, популярних на той час художників. Це мене вразило і я попросив у нього видушені тюбики фарби, сидів вдома при лампі і пробував малювати. Це були перші мої кроки до пізнання живопису. Рисував різні копії з листівок, але бажання було чогось  більшого. І ти знаєш, якби не підтримка моєї бабусі Олени Микитівни, то можливо воно так би й згасло».
    Але ні, не згасло. Бажання пізнання мистецтва виявилося потужнішим за життєві обставини. Випускник Київського державного художнього інституту, нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, за спеціальністю «живопис» (1974) багато років успішно працював художником-живописцем в Кіровоградських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду Української РСР. Виставкову діяльність розпочав з 1981 року. Учасник міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок, зокрема: «Мальовнича Україна» до Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій» (1986-2019), «Наш час - наш простір» (2008); міжнародних- бієнале «Імпреза-89» Івано-Франківськ, «Нью-Йорк. Інтер-ЕКСПО 2002» США, «10 років української незалежності» Москва, РФ (2001). Має чимало персональних виставок і не лише в Кропивницькому, а й в  Київі в Національному музеї Тараса Шевченка і навіть в Гвадалахарі (Іспанія). Його твори є окрасою колекцій художніх музеїв та приватних збірок в Україні та за кордоном.
На запитання  –  Ви коли-небудь думали, що й Ваші твори можуть поповнити музейні колекції? – відповідає: «Ніколи, ні в юності, ні в інституті, ні в подальшому. Для мене і нині - це якась фантастика бачити свою картину в музеї».
    У 2008 році Сергій Шаповалов був удостоєний почесного звання «Заслужений художник України». За поданням колективу музею у 2011-му представлявся на міській Дошці пошани в номінації «Кращий діяч мистецтв». Є лауреатом обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «національна традиція» (2006) та  міської художньої премії імені Бориса Вінтенка (2020). З нагоди 265-ї річниці заснування нашого міста у 2019 році отримав Відзнаку Міської ради та Виконавчого комітету Кропивницького «За заслуги» ІІ ступеню.
    Коментуючи свої нагороди, Сергій Шаповалов зазначає: «Якоюсь мірою це стимулювало до подальшої праці, адже приємно усвідомлювати, що твій труд не є марним, що його відзначила держава. Хоча, звісно, художник залишається художником у будь-якому разі - зі званням чи без нього, допоки є бажання творити. А такі події, як відзнаки, це бажання посилюють, піднімають власну планку творчої відповідальності».
Знавець творчості Сергія Шаповалова, завітавши на виставку, може зі знанням справи заявити: «А, що тут нового? Квіти, пейзажі, натюрморти…». Але оглянувши експозицію, відчує незвичність тривожного настрою, зміни колориту, нову, легку, майже прозору, манеру письма. Все це не можна не побачити, воно з’являється в неочікуваних формах і задумах. І з простору майже білого полотна виникають квіти, сповнені небесної блакиті, і стрімко тягнуться вгору, неначе молода порость після рясного дощу. А то неначе гасне сонячне світло, ховаючись за хмари, і яскраві букети, втрачаючи свою барвистість, поринають у сіре світло кімнати, як і люди, заклопотані побутовими справами. Втрачаючи риси зовнішньої привабливості, легкого ефекту, вони набувають важливу складову живого образу – внутрішній душевний неспокій і простий натюрморт стає яскравим відображенням сучасності. І розумієш правдивість слів Олександра Осмьоркіна про те, що не обов’язково малювати червоноармійців для того, щоб передати ритми свого часу.
    Власне своїми творами Сергій Шаповалов наочно доводить, що так звані малі жанри – натюрморт, пейзаж, портрет не втратили своєї актуальності і в світі перформансу та  кінематичних мистецтв електронно-інформаційного простору. З його нових пейзажних полотен постає стара Україна з усією трагічністю, романтизмом і героїчністю духу, що криється за стінами старовинних козацьких храмів. Це не просто зачарування архітектурними мотивами міста, настроєві гармонії менестрельного співу, що звучали в серіях творів про сучасність старого Єлисавету. Це ноктюрни і патетичні симфонії багатовікової історії, яку Тарас Шевченко точно відтворив строфами  у вірші «І мертвим, і живим, і  ненародженним землякам моїм в Украйні…»:

Кров’ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!

    Дивишся на Богданову церкву в Суботові, оповиту сяйвом утаємниченого Гоголівського місячного сяйва, чи на дерев’яний собор Св. Юрія в Седніві , що на Чернігівщині, і велич минувшини, зливаючись з героїкою сучасності, виплескується всією душевною потугою держави, що бореться за своє майбутнє. Апогеєм цієї картинної серії пейзажних історизмів є композиція «Клич Богдана». Це, як розповідав сам художник, первинна, емоційна відповідь на виклик часу. На дзвони Михайлівського собору, Майдану 2014 року і неоголошену війну… І зовсім по-новому, радикально, відмінно від радянського історизму, постає образ пам’ятника Богдану Хмельницькому в Київі роботи скульптора Михайла Микешина. Піднявши свого коня, гетьман високо і міцно стискає свою булаву на захист українських святинь, уособленням яких є собор Св. Софії, і нехай летять чорні круки, їх чекає достойна відповідь.
    Ось такий він нині заслужений художник України Сергій Шаповалов. Хоча чому нині? Згадуючи 1990-і роки, художник наголошує: «Коли ми отримали незалежність, не хочу говорити пафосно, але для мене це була найбільш вражаюча подія в житті, і в мене в голові почало таке творитися, думки бігли роєм. На горизонті відразу з’явився Микола Гоголь, який зливався з тими піснями, обрядовими колядками, які я знав з дитинства, що пензель і мастихін самі витанцьовували на полотні образи «Козацької долі», «Гопака», «Козака Мамая»».
    Реагувати творчістю, виказувати свою позицію емоційно фарбами та пензлем - це природна якість Сергія Шаповалова і як людини, і як живописця.
    «Я коли хочу щось намалювати, то підхід один – «с восторгом». Я ж працюю «а ля пріма». Якщо розпочинаю вдаватися в деталі, все – кінець», - зізнається митець.
    Цей «восторг», захват, зачарованість життям і визначає особливу сонячну грань творчості митця, ту, за яку завжди шанують його живопис. З яскравими переливами світла і контрастними кольоровими співвідношеннями лазурового неба і золотого поля, рожевих рефлексій соковитих яблук і жовтого кольору милих художнику соняхів.
    Буяння життя знайшло своє втілення в оригінальному, вкритому мереживом світла «Автопортреті» майстра, в якому він неначе Бог живопису відверто ділиться з нами барвами палітри невмирущої природи, а на запитання чи може врятувати мистецтво світ, відповідає: «Кажуть, що так. Я на собі відчуваю, що коли виникають проблеми, або дуже тяжкі моменти в житті то саме мистецтво, творчість допомагає відновлюватися, я часто й досі відчуваю себе тим хлопчиськом що лише починав малювати відкриваючи світ мистецтва який як космос є безмежним».

Андрій Надєждін
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна
м. Кропивницький

 
Заслужений художник України Сергій Шаповалов
в майстерні. Фото Олександра Шулешка
 
Заслужений художник України Сергій Шаповалов
та провідний науковий співробітник художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна заслужений художник України
Андрій Надєждін під час інтерв’ю в майстерні. Фото Олександра Шулешка
 
 
 
Майстерня заслуженого художника України
Сергія Шаповалова. Фото Олександра Шулешка
 
 
Фрагменти експозиції персональної виставки
«Живописні експромти Сергія Шаповалова»
в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна
 
Сергій Шаповалов
Автопортрет
2017
Полотно, олія
75х80
 
Сергій Шаповалов
Клич Богдана
2014
Полотно, олія
92х101
 
Сергій Шаповалов
Вічність Богдана
2018
Полотно, олія
70х80
 
Сергій Шаповалов
Плин часу
2014
Полотно, олія
70х90
 
Сергій Шаповалов
Відблиск сонця
1985
Полотно, олія
57х62,5
 
Сергій Шаповалов
Щедра осінь
2010
Полотно, олія
70х80
 
Сергій Шаповалов
Знову весна
2020
Полотно, олія
70х85
 
Сергій Шаповалов
Спалахи бузку
2020
Полотно, олія
80х95
 
Сергій Шаповалов
Щедрі дарунки осені
2011
Полотно, олія
70х95
 
Сергій Шаповалов
Річка Синюха. Промінь сонця
2007
Полотно, олія
75х100
 
Сергій Шаповалов
Хутір Надія
2017
Полотно, олія
65х80
 
Сергій Шаповалов
Літні квіти
2014
Полотно, олія
70х76
 

 

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Грудень 2020

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Листопад | Січень