ОСІННІЙ ВЕЧІР У ТОБІЛЕВИЧІВ

Ім’я визначного драматурга та актора українського професійного театру кін. ХІХ - поч. ХХ ст. Івана Карповича Карпенка-Карого (Тобілевича) - один із брендів Кіровоградщини. Широко відомий в Україні музей-заповідник Хутір Надія. Але на теренах нашого краю це не єдине місце, освячене ім’ям корифея. З будинком Тобілевичів у Єлисаветграді (нині – м. Кропивницький) також пов’язано 11 років життя письменника (1872-1883).

Міська садиба Тобілевичів пам’ятає імена видатних діячів українського театру Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Марії Садовської-Барилотті, культурних та громадських діячів 2-ї пол. ХІХ ст. Миколи Лисенка, Марка Кропивницького, Миколи Аркаса, Марії Заньковецької, Михайла Старицького, Петра Ніщинського, Євгена Чикаленка, Олександра Тарковського. Оселя була осередком українського мистецького і громадсько-політичного життя міста. В її стінах Іван Тобілевич розпочав свою літературну діяльність.
    
За наполегливих зусиль народного депутата України  І скликання Володимира Панченка, обласних організацій Спілки письменників України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури у вересні 1995 року з нагоди 150-річчя від дня народження видатного діяча культури у будинку Тобілевичів відбулася церемонія відкриття літературно-меморіального музею.
    
Будівля музею є об’єктом культурної спадщини як пам’ятка історії - будинок,  в якому жив І.К. Карпенко-Карий.
    
З об’єктивних причин будинок не наповнений реліквіями і сам по собі є головним експонатом. Тож провідним завданням було створення «місця пам’яті».  Реалізуючи концепцію «живої меморіальності», науковці впроваджують активну політику тимчасових експозицій, заснованих на літературних дослідженнях.
    
У музеї три експозиційні зали. В одному з них розміщено стаціонарну виставку «І.К.Карпенко-Карий: життєвими стежками корифея». Музей не обмежився дослідженням життєпису І.К. Карпенка-Карого та членів його славетної родини. Основна експозиція, присвячена І.К. Карпенку-Карому, доповнюється тимчасовими виставками у другому та третьому залах, які презентують літературні події та персоналій краю,  адже літературна карта області - різнобарвна, багата на імена та події. Одночасно музейні зали слугують майданчиками для наукових та мистецьких заходів. До уваги наших відвідувачів - літературно-музичні вечори і фестивалі, презентації нових творів письменників, зустрічі з членами Національної спілки письменників України та представниками різних творчих об’єднань і національних меншин, акторами, краєзнавцями, науково-практичні конференції, театралізовані свята, художні виставки, лекції.     Від 2008 року в музеї проходять літературно-краєзнавчі читання, присвячені пам’яті знаного в Україні вченого-літературознавця, уродженця нашого краю Леоніда Куценка.
    
Музейне зібрання нараховує понад 16000 музейних предметів, серед яких матеріали про майже 250 представників письменницького цеху – наших земляків або тих, чиє життя пов’язане з краєм. Для нащадків збережено прижиттєві видання творів І. Карпенка-Карого та М. Кропивницького, твори В. Винниченка, видані на поч. ХХ ст., оригінали фото корифеїв українського театру, меморії Євгена Маланюка, автографи Арсенія Тарковського, Василя Козаченка, Юрія Мокрієва, Сави Голованівського, Володимира Базилевського, Миколи Смоленчука, добірки книг наших краян 30-х рр. минулого століття,  матеріали з особистих архівів письменників-земляків часів Другої світової війни та багато іншого.       
    
З часу відкриття музей відвідало майже 80 тис. осіб, для яких проведено більше 2560 екскурсій, відкрито 205 виставок, проведено 370 заходів.
    
24 вересня у міській садибі корифея відзначили одразу дві події, дати яких майже збігаються між собою, – 175-річчя від дня народження І.К. Карпенка-Карого і 25-річчя самого музею. Попри всі ювілейні традиції, «Осінній вечір у Тобілевичів» проходив без «парадних» промов і офіціозу – щиро, так, як святкують день народження рідної людини.
    
Звісно ж, музейники підготували і книжкову виставку, на якій представлено все, що вдалося зібрати за 25 років з друкованої  Карпенкіани – від першого прижиттєвого видання творів Івана Тобілевича і до яскравих шкільних видань останніх років. Присутні почули як у  музей потрапили деякі книги: від найпершої друкованої збірочки творів Івана Карповича 1886 року, принесеної на урок учнем школи, до останніх двох томів вибраних творів, теж прижиттєвих, подарованих добродієм з Києва. А майже пригодницька історія із збіркою творів Котляревського 1876 року! Наприкінці 1920-х років книга з будинку Тобілевичів опинилася на смітнику, була врятована хлопчиком-сусідом, через кілька десятиліть подарована режисеру тоді ще Кіровоградського театру ім. Кропивницького Івану Казнадію.
    
Фотовиставка «Свята і будні музею І.К. Карпенка-Карого» відобразила 25-річний літопис подій музейного життя.
    
Учасники творчого колективу «Екскурс-інформ» Василь Левицький, Олександр Лещенко, Дар’я Ворожко допомогли уявити, а що було б, якби Іван Тобілевич опинився у своєму міському будинку просто зараз, під час його віншування. Розповіли аматори і про історію кохання сестри Івана Карпенка-Карого Марії та Йосипа Шевченка, небожа Кобзаря.
    
Старий будинок і садок, як і багато років тому, почули мелодійну українську пісню, яку виводив ніжний дівочий голос. Амелія Небесна, студентка одного з кропивницьких ліцеїв, на кілька хвилин змусила повірити, що то Марія Тобілевич повернулася додому.
    
Веселий скетч у виконанні директорки музею Лариси Хосяінової  і Василя Левицького розповів, як 25 років тому на культурній мапі нашого краю з’явився  новий літературний музей.
    
Численні друзі щиро вітали колектив музею з визначною подією, робили подарунки, а вихованці творчого клубу «Натхнення» під керівництвом викладачки музичного коледжу Людмили Френчко підготували відеопроект – фільм про музей «І школа, і храм, і священне місце…»

Тетяна Ревва, науковець музею

І.К.Тобілевич (Карпенко-Карий)

Музей І.К. Карпенка-Карого м. Кропивницький

У музейному залі

Відвідувачі виставки

Садок Тобілевичів

Якби Іван Карпович завітав до музею і зустрівся з його директоркою

Історія кохання Марії Тобілевич і Йосипа Шевченка

У міській садибі Тобілевичів лунає пісня