Як влаштований ICOM. Роль міжнародних комітетів

Що таке ICOM? Міжнародна рада музеїв (ICOM) – всесвітня  громадська організація, яка вже 74 роки сприяє розвиткові зв’язків та взаємодопомозі між музеями та музейниками різних країн, об’єднує в одне ціле світову музейну спільноту. Створена в Парижі під егідою ЮНЕСКО та має консультативний статус в економічній та соціальній раді ООН. На сьогодні Міжнародна рада музеїв об’єднує 48931 членів зі 142 країн світу та має офіційні зареєстровані представництва, у вигляді національних комітетів, у 118 країнах, що робить її найбільшою організацією в музейній галузі, з найширшим спектром територіального охоплення. ICOM займається проблемами та розвитком музейної сфери в глобальному масштабі, сприяючи підвищенню рівня обізнаності в галузі своїх членів та загалом спільноти.  ICOM є платформою для діалогу та для пошуку підтримки, співпраці, знайомств та кооперації. ICOM – це голос музейних працівників на міжнародній сцені, тут  кожен член організації може і має право бути почутим.

Основні завдання ICOM: встановлювати стандарти якості, вести дипломатичний форум, розвивати професійну мережу, виконувати міжнародні місії. На сьогодні ICOM  діє на засадах незалежності, демократичності, цілісності та професіоналізму.

Міжнародна рада музеїв складається з 32 міжнародних комітетів, із 118 національних комітетів (до яких входить і ІCОМ Україна), 6 регіональних альянсів, має 22 афілійовані члени, 7 постійних комітетів та 3 робочі групи, які покликані розвивати всіх аспекти, напрямки музейної сфери та об’єднувати світову музейну спільноту за інтересами, має майже 20 партнерів, таких як INTERPOL, ЮНЕСКО, WCO, UNODC, ICOMOS  та ін.

Міжнародні комітети ICOM об'єднують експертів, музейників з різних куточків світу, музеїв різних профілів, тематики в єдині спільноти за інтересами. Таких спільнот донедавна існувало 30. В минулому році, у зв’язку із низкою природніх катастроф, нещасних випадків, які призвели до втрат культурного надбання в Парижі, Бразилії та ін. країнах, та катастроф, які і надалі продовжують загрожувати культурному надбанню різних країн, на 25-й Генеральній конференції ICOM у Кіото, було прийнято рішення про створення ще двох комітетів: Комітет з управління ризиками при катастрофах (DRMC) та Комітет з етичних питань (IC Ethics). Всі Міжнародні комітети діють відповідно до Статуту, правил, Кодексу музейної етики ICOM та розвивають свій напрямок. У кожного комітету є свій сайт, де розміщуються всі новини, напрацювання напрямку, який розвиває комітет. Щороку кожен комітет проводить конференції, на якій збираються члени комітету з усього світу, вони задають напрямки роботи на наступний рік та обговорюють актуальні  проблеми. Міжнародні комітети – глобальні аналітичні центри з того чи іншого питання музейної галузі, вони визначають стандарти, розробляють рекомендації та діляться професійним досвідом і науковою інформацією з членами ICOM та усією музейною спільнотою.

Серед Міжнародних комітетів варто виділити Міжнародний комітет документації (CIDOC) – один з найважливіших, він опікується стандартизацією музейної документації для обліку, опису та презентації колекцій, зокрема, у цифровій формі. Саме на базі CIDOC розвиваються методи та стандарти, які використовуються для розбудови європейської цифрової інфраструктури культурної спадщини, агрегації даних та забезпечення функціонування міжнаціональних цифрових ресурсів. Важливим є Міжнародний комітет ІСОМ з музеології (ICOFOM), який виступає в якості міжнародного форуму з обговорення широкого кола питань, що відносяться до сфери музеологічної науки. Новостворений Комітет з етичних питань (IC Ethics) є на часі дуже важливим, комітет покликаний піднімати питання етичних дилем у музейній професії та стати простором, де музейні фахівці можуть розмірковувати, ділитися та обговорювати етичні дилеми, допомагаючи робити більш усвідомлений вибір. Серед активних Міжнародних комітетів варто відзначити: Міжнародний комітет університетських музеїв і колекцій (UMAC), який згуртував навколо себе тих, хто працює в музеях, галереях при вищих навчальних закладах, чи опікується університетськими колекціями; Міжнародний комітет музеїв та колекцій етнографії (ICME), що займається питаннями та проблемами етнографічних музеїв та колекцій; Міжнародний комітет історичних музейних будівель (DEMHIST) та інші.

Національні комітети організовують членів ICOM на національному рівні, згруповують активних музейників та забезпечують інтереси музеїв та музейних працівників у своїх  країнах. Вони представляють своїх членів у ICOM та сприяють реалізації програм організації.

Афілійовані члени - це міжнародні асоціації чи ради, які можуть обслуговувати інтереси музеїв та музейних працівників. Вони є окремими організаціями, але беруть участь у діяльності ICOM. Серед них варто виділити Міжнародну асоціацію дитячих музеїв «HandsOn!», яка опікується дитячими музеями, розробляє методики, програми та рекомендації для дитячих музеїв та музеїв, які працюють з дітьми.

Шість регіональних альянсів - це форуми, які сприяють діалогу та обміну інформацією між Національними комітетами певного географічного району. Існує регіональний альянс музеїв країн Європи (ICOM Europe).

Міжнародна рада музеїв діє відповідно до Статуту організації, який доповнюють Кодекс музейної етики ICOM та інші внутрішні правила.

Структура та організація роботи. Міжнародна рада музеїв пропонує своїм членам долучатися до різноманітних проектів: реєструватися на платформі ICOMMUNITY, де кожен із членів може залишати інформацію про останні події та новини музею,обмінюватися інформацією з колегами; пропонує розміщувати свої дискусії про мистецтво та про культурну спадщину на ICOM-WIPO; від 1948 видає щоквартальний бюлетень «Новини ICOM», спільно з ЮНЕСКО щоквартальний часопис «Museum», з яких можна дізнатися не лише про новинки та світові тенденції розвитку сфери, але й долучатися як автор.

На сайті ICOM, у розділі «Voice/Голоси» кожен член організації може бути почутим своїми колегами з інших країн, розказавши про наболіле, або поділившись своїм досвідом, практикою тощо. Особливо під час пандемії та тимчасового закриття музеїв цю рубрику вдало використовували найменші музеї світу, побоюючись, що назавжди можуть зачинитися. Деякі музеї, з невеликих містечок, навпаки ж розповідали про свій вдалий досвід роботи під час пандемії: як вони робили все можливе для того, щоб бути корисними своїм громадам, аби зайняти керівні та авторитетні позиції та остаточно закріпитися на міській мапі та у повсякденному житті громадян. ICOM опікується охороною культурної спадщини, створено  базу даних «Червоні списки» - об'єкти культури, що знаходяться в зоні ризику незаконного перевезення чи крадіжок, а сама база є інструментом для стримування незаконних дій щодо даних об’єктів; ICOM, окрім основних конференцій пропонує постійно долучатися до конференцій, які щороку проводять Міжнародні комітети, організовує семінари, навчання, тренінги, працює над стандартами, дефініціями та ін.

Найвищі керівні органи ICOM -  генеральна асамблея  та генеральна конференція  - обидві збираються раз на три роки; керівний орган у період між генеральними конференціями та асамблеями – виконавчий комітет, який контролює організацію, керує її основними ресурсами та секретаріатом, захищає та відстоює репутацію на міжнародному рівні. Очолює організацію президент – відомий представник світової музейної спільноти, який відповідає за зв'язки з музейними установами, є обличчям організації, а також виконує регулярні обов'язки на своїй посаді у музеї.

Консультаційним органом ICOM виступає Консультаційна рада, до складу якої входять голови (або їх представники) національних та міжнародних комітетів, регіональних альянсів та асоційованих організацій. Консультативна рада консультує виконавчий комітет та Генеральну Асамблею щодо питань політики, програм, процедур та фінансів.

 ICOM в Україні. Український національний комітет Міжнародної ради музеїв офіційно зареєстровано у 2009 році, станом на сьогодні кількість членів сягає близько 300 фізичних та юридичних осіб. З 32 Міжнародних комітетів ICOM, в Україні  діє 5 осередків:  професіоналізації музейного персоналу (ICTOP); природничих музеїв (NATHIST);  музеїв вищих навчальних закладів (UMAC); технічних музеїв (CIMUSET); археології та давнього мистецтва (ICMAH).

На разі триває робота з започаткування національного осередку CIDOC-Україна (Міжнародний комітет документації) – 6 осередку. Це перша в Україні ініціатива створення осередку міжнародного комітету CIDOC ICOM в Україні. Реалізовується на базі національного українського комітету ICOM як офіційного представництва Міжнародної ради музеїв та за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Для довідки:

1.  Протягом 1946 – 1947  проведено дві зустрічі: 1-ша відбулася у Парижі, де офіційно ознаменували створення Міжнародної ради музеїв, ініціатором виступив  Шонсі Дж. Гамліна (США), який став першим президентом організації; 2-га зустріч - у Мексиці - перша Генеральна Асамблея організації.  
2.   Протягом 1947 – 1968 ICOM значно розширюється, були проведені перші сім Генеральних конференцій організації, встановлено географічне представництво, діяльність набирає професійного та послідовного характеру. Три проблеми цього періоду: освітня роль музеїв, виставок; міжнародний обіг культурної спадщини; збереження та реставрація культурної спадщини.
3.  У 1968 – 1977 роках на долю ICOM припадає криза. З розвитком організації, витрати на діяльність та проекти продовжують зростати, проте  членські внески залишаються незмінними, борги накопичуються, а тим часом з’являється новий тип музею, відповідно до мінливої ролі музею в суспільстві. На початку 1970-х існування Міжнародної ради музеїв було поставлено під загрозу, єдиний спосіб врятуватися -збільшити власні ресурси за рахунок членства та членських внесків, що поклало край цій несправедливій ситуації, були переглянуті статут та статуси членів ICOM, організація ставала все більш демократичнішою.
4. 1977 – 1989 – період міжнародного становлення ICOM.  В цей період ICOM входить на терени країн, що розвиваються.  Резолюція, прийнята в Москві у 1977 році, забезпечила підтримку музейної галузі в країнах Азії, Африці та Латинській Америці, там починають готувати музейних працівників, реставраторів. Чотири вирішальні конференції протягом цих років дозволили ICOM досягти дві стратегічні цілі: 1. завершити розробку політики, що музеї стоять на службі суспільства та його розвитку; 2. прийняти важливий документ – Кодекс музейної етики.
5. 1989 - 1996: Ефективність та універсальність. Цей період характеризуєтьсястабільною фінансовою ситуацією, у той час коли багато інших міжнародних організацій боролися з фінансовими та структурними проблемами. Напрацьована репутація та глобальна діяльність сприяли підвищенню видимості ICOM, він продовжує підтримувати універсальність, гнучкість задля розвитку сфери та професії. Рекомендації останніх Загальних зборів проклали шлях культурній політиці, підсиливши думку про те, що економічний розвиток та культурні фактори невіддільні.
6. Період 1996 - 2004 років характеризують як нову еру діяльності. З 1996 року ICOM посилив боротьбу проти незаконного обігу культурної спадщини, розробивши серію "Червоні списки" та "Сто зниклих об'єктів"
7. З 2004  і до сьогодні ICOM розширює свій вплив в країнах Азії. ICOM провела свою першу Генеральну конференцію в Азії в 2004 році в Сеулі (Корея), наголосивши на своєму бажанні активніше включити азійський континент у свою організацію. Ця стратегія була підкріплена у 2010 році, коли Генеральну конференцію було проведено у Шанхаї, а у 2019 році вона пройшла в Кіото (Японія). З 2004 року до сьогодні ICOM активно розвиває свою діяльність щодо охорони культурної спадщини, захист нематеріальної культурної спадщини також став невід'ємною частиною програмної діяльності. Створена нова робоча група, яка працює над розробкою нової стратегії організації.

 Матеріали підготувала

Єфімова Валентина