У Галичі ознаковано ще один об’єкт сакральної архітектури

В одній з давніх міських дільниць Галича, яка отримала назву Заріка (оскільки відмежована від центральної частини міста рікою Дністер) знаходиться цікавий об’єкт сакральної архітектури – каплиця / церква Святого Дмитра (1831 р.).

Незважаючи на те, що цей храм має вже майже двохсотлітню історію, він ніколи особливо не привертав увагу дослідників минувшини. Пояснення цьому просте – погляд науковців (починаючи з другої половини ХІХ ст.) першочергово був звернутий на пошуки місця знаходження головного собору стольного міста та дослідження церквищ в довкіллі Галича. Для тогочасних і пізніших дослідників храм фактично був їхнім сучасником – і не маючи прив’язки до середньовічної історії, ніколи не був в центрі їхніх студій.

З плином десятиліть стало зрозумілим, що цей об’єкт є цінною пам’яткою містобудування періоду австрійського володіння містом (у Галичі до нашого часу з цього періоду залишилося не більше двох десятків споруд). Цей храм пов’язаний з душпастирюванням священників Корнелія Левицького та Николая Винницького; поруч нього поховані австрійські та російські військовослужбовці, які загинули в околицях під час Першої світової війни; це храм, який фактично відновлений силами громади на початку 90 – их років ХХ ст.

Найважливіше – це об’єкт культурної спадщини, який практично не змінив первинний вигляд і не зазнав різноманітних втручань та «покращень» - досі в ньому давні вхідні двері, дерев’яні вікна та відповідне дахове покриття.

Свого часу завдяки зусиллям одного з невтомних ініціаторів відновлення храму, члена церковного братства п. Романа Кривоноса для інформування відвідувачів храму та кладовища, було розміщено дві власноручно виготовлені таблички про історію споруди. Звичайно, з часом вони втрачали привабливість і їх необхідно було постійно оновлювати.

Саме тому, виходячи з розуміння ситуації та основної місії пам’яткоохоронної установи, для збереженні пам’яті про історію храму, зацікавлення ним мандрівників (які проїждають поруч нього автомобільною дорогою Т-03-09 Галич - Сатанів), у серпні 2020 р. працівниками Національного заповідника «Давній Галич» (Генеральний директор Володимир Костишин) при вхідних воротах до церкви Святого Дмитра встановлено інформаційно – туристичний стенд.

Загальна інформація на стенді повідомляє наступне:
«Церква Святого Дмитра (1831 р.)
Пам’ятка архітектури місцевого значення
З ініціативи пароха о. Корнелія Левицького (1787-1864) на пожертви місцевих жителів у лівобережній частині м. Галича була зведена мурована каплиця. Про дату спорудження повідомляє напис на пам’ятному камені, що міститься у храмі ліворуч від входу.

У первісному вигляді каплиця існувала до Першої світової війни, впродовж якої була частково зруйнована, а згодом відновлена у 1920-х рр. Під час німецької окупації 1941-1944 рр. із дзвіниці зняли церковні дзвони, їхня подальша доля невідома. У 1960-х рр. за рішенням місцевої влади храм закрили, а весь церковний інвентар вивезли на склад у м. Станіслав. Вдалося врятувати ікону Св. Дмитрія, вона тимчасово зберігалась у Церкві Різдва Христового у м. Галичі. Будівля протягом наступних тридцяти років стояла відчиненою без догляду, що негативно позначилося на її стані.

У 1989 р. було проведено капітальний ремонт: відремонтовано дах, отиньковано фасади і внутрішні стіни, відреставровано окремі деталі інтер’єру. Над пілястрами за іконостасом частково поновлено розписи із зображеннями святих Петра та Павла. Фрески «Богоматір з Ісусом», «Св. Миколай», «Св. Дмитро» та «Причастіє Святого Онуфрія», які були раніше знищені, вдалося замінити майстерно виконаними сучасними розписами. Фрески, ймовірно, були написані у рік побудови храму, оскільки на одній із них під верхнім шаром фарби виявлено дату «1831». Зараз у храмі зберігається оригінал і копія ікони Св. Дмитрія.
Урочисте освячення церкви відбулося 8 листопада 1990 р.

Будівлі властиві неороманські та неоготичні риси. Розміри споруди 18 х 7,55 м. Мурована, на кам’яному фундаменті, каркасно-стінової конструкції, прямокутна в плані однонавна базиліка - своєрідний «корабель» із півкруглою апсидою. Дах високий трискатний, увінчаний над центральною частиною нави «сліпим» ліхтарем з невеликим шестигранним куполом, форма якого свідчить про пізнішу перебудову.
Споруда є цікавим взірцем малих мурованих однонавних споруд Галичини першої половини XIX ст. Довкола храму розміщений цвинтар, закладений на початку XIX ст.
Сьогодні це діючий храм, який належить громаді УГКЦ».

Стенд ілюстрований двома світлинами. На одній зображено вхідний фасад храму зі східної сторони; на другій – сучасний вигляд храму з висоти пташиного лету (південно – західна сторона). Цікаво, що для підготовки останньої світлини, було використано професійний квадрокоптер.

Стенд виконаний з відповідного матеріалу, який не постраждає від негоди; довідкова інформація на ньому є двомовною – українською та англійською мовами, відповідно до існуючих стандартів.

Це п'ятий стенд подібного типу встановлений у Галичі, і дев'ятий за рахунком в районі (а в області вже 63 – ій). Раніше у місті було встановлено такі стенди: перед металевим мостом на ріці Дністер, поруч Галицького замку та церкви Різдва Христового; на місці зустрічі громадою Галича останнього австро-угорського цісаря Карла І Габсбурга.

Також, у районі є ще чотири стенди на наступних об'єктах: руїнах замку Яблоновських (с. Маріямпіль), костелі Благовіщення (с-ще Більшівці), поруч храму Св. Пантелеймона у с. Шевченковому (ХII ст.), коло Галичиної могили у с. Крилос.

Стенд встановлено в рамках «Комплексної регіональної цільової програми розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2016-2020 роки», яка розроблена Управлінням міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації (Віталій Передерко). Цей стенд був створений за бюджетні кошти (програми розвитку туризму) у рамках гранту Європейського Союзу.

Безсумнівно, що встановлення інформаційного стенду стало черговим поступом для збереження та популяризації пам’яток культурної спадщини і формування туристичної привабливості славного Галича.

Довідково. Національним заповідником «Давній Галич» у 2018 р. було підготовано паспорт об’єкта культурної спадщини на церкву Св. Дмитра; наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 02.04.2020 р. №1638, на підставі законодавчої бази у сфері культурної спадщини та подань і рекомендацій відповідних органів, церкву Святого Дмитра занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення.

Андрій Чемеринський,
Почесний краєзнавець України