Виставку «Графіка Ірини Кухаренко» відкрили в музеї Олександра Осмьоркіна

Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 02 липня 2020 14:23 |

Архітектура - одне з найдивовижніших мистецтв, винайдене людиною. Жодна з живих істот на Землі не ставиться з такою мистецькою прискіпливістю до місць свого перебування, облаштовуючи їх за пануючими естетичними смаками та правилами. Чого лише варті витвори видатного єлисаветградського архітектора Якова Паученка та його сучасників, повз які ми проходимо щодня, захоплено поринаючи в казку міського ландшафту.

З сучасними архітекторами музей Олександра Осмьоркіна пов’язує давня творча співпраця. Велику допомогу музею порадами та ідеями завжди надавав заслужений архітектор України Віталій Кривенко, який, до речі, був одним з ініціаторів заснування обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка. Яскравим сяйвом мистецького небосхилу нашого краю стала виставка в музеї графічних творів архітектора Анатолія Губенка, відкривши таємниці розмаїття його художніх талантів. Не менш цікавою є серія виставок творчих робіт студентів відділення «архітектура та містобудування» Кропивницького будівельного коледжу, де викладають члени Національної Спілки архітекторів України Людмила Харламова, Тетяна Пенязь, Олександр Постолатій. Їхні учні неординарними дипломними проектами та творчими роботами наочно демонструють можливості майбутнього розвитку архітектурного мистецтва краю, підтверджуючи тезу про те, що архітектор - це в першу чергу художник зі своїм світоглядом та мистецьким сприйняттям дійсності.

Ось і нині з нагоди Дня архітектури України в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна відкрилась персональна виставка графічних творів члена Національної Спілки архітекторів України Ірини Кухаренко, яка стала результатом творчих подорожей архітекторки та художниці розмаїтими просторами країни. Понад тридцять оригінальних доробків із серій: «Мальовничі куточки України», «Історія дерев’яного зодчества» та «Пам’ятки архітектури міста Кропивницького», виконаних у 2009-2020 роках в різноманітних графічних техніках, пропонують здійснити дивовижну прогулянку стежками архітектурної історії від мальовничої Коломиї та Мукачевого до теплого узбережжя Криму. Неспішно пройтися старими вуличками древнього Львова, побувати в затишних куточках Шевченкового гаю, замилуватися класичними та бароковими краєвидами Одеси і звісно ж зустрітися з унікальними творіннями зодчих, що формували панораму історичної забудови міста Кропивницького.

У виконаному соусною крейдою малюнку «Дощ» перед нами постає монументальний архітектурний комплекс Соборної площі з будівлею храму Благовіщення Пресвятої Богородиці в Кропивницькому та Ангелом-Охоронцем міста над Інгулом, про яке відомий український поет, наш земляк Леонід Тендюк писав:
Там, де берег навис кам’янисто
Над Інгуловий звивистий шлях,
Розгубивши іскристе намисто,
Зупинилося місто в полях.

Неначе підтвердженням цих віршованих строф постає реальна панорама сучасного Кропивницького, відображена в рисунку лінером «Над Інгулом». Треба сказати, що сучасна техніка малювання лінером, як і простий графітний олівець - один з улюблених матеріалів художниці, і це не дивно, адже її професія архітектора потребує точності у передачі деталей. Саме тому, споглядаючи твори мисткині «Музей О.Осмьоркіна (Будинок архітектора Я.Паученка)», «Апеляційний суд (Повітовий суд)», «Свято-Покровська церква», «Біля Одеського оперного театру», захоплює милування авторки деталями архітектурних прикрас, вражає графічна точність реалістичної манери виконання.

Досить цікавим у творчості Ірини Кухаренко є поєднання різних технік та матеріалів, що допомагає художниці передати своєрідний настрій архітектурного мотиву, як, наприклад, в композиції «Морозний ранок», або підкреслити конструктивні особливості будівлі в роботі «Костел. Неоготика».

Загалом акварелі та рисунки Ірини Кухаренко вирізняються легкістю і насиченістю світлом. Саме світло визначає особливості емоційної атмосфери акварельних етюдів «Зимові сутінки», «Засніжене місто у світлі ліхтарів», «Кафедральний собор», «Теракотовий будинок».

За простотою пейзажних мотивів криється ліричність і поетичність предметних образів. Так, зокрема, про роботу «Теплий вечір. Львів» мисткиня зазначає: «Хоча тут і немає ознак високої архітектури, адже це звичайна приватна садиба, вона мені до душі. Будинок з напіввідкритим вікном, глибока веранда, прикрашена зеленню, дерев’яні бочки, що стоять на подвір’ї – все вказує на присутність господаря, людини, для якої, врешті-решт, і твориться архітектура. Саме людина є тим, хто вдихає життя в каміння і дерево, скло і бетон перетворюючи їх на об’єкти мистецтва, що не лише надихають до творчості, а й виховують повагу до життя нашого минулого та сучасного».

І дійсно, в насичених повітряною перспективою та прозорістю графічних етюдах і архітектурних зарисовках Ірини Кухаренко не можна не помітити її закоханість у своєрідну неповторну мову зодчих минулих століть. «Куточок Коломиї», «Вище тільки небо», «Церква-маяк», «Дахи замку», «Історія дерев’яного зодчества» - в цих сповнених душевного щему малюнках неначе звучить музика минулих епох, що, пронизуючи час та простір, творить і нашу сучасність, спонукаючи залишатися вірним віковітнім практикам, традиціям та пам’яті генію предків.

Зазначу, що Ірина Кухаренко народилася у місті Казані - столиці Татарстану. Малюванням займається ще з дитинства. Своїм найбільшим захопленням – мистецтвом акварельного живопису вона оволоділа, завдячуючи викладачу Леоніду Звєрєву під час навчання в Казанській дитячій художній школі №5. Саме любов до образотворчості стала вирішальною і в професійному виборі архітектурного факультету Казанського інженерно-будівельного інституту, нині державного архітектурно-будівельного університету, по закінченні якого у 1990 році переїхала до нашого міста тоді ще Кіровограда, а зараз Кропивницького.

Трудову діяльність розпочала архітектором в управлінні по містобудівництву, архітектурі, землеустрою та землекористуванню міськвиконкому, понад десять років успішно працювала заступником начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації - начальником відділу - головним архітектором області.

Але й перебуваючи на відповідальних посадах в державних установах, ніколи не полишала заняття художньою творчістю. Так, вперше свої акварельні доробки архітектурних споруд Ірина Кухаренко представила в музеї в 2011-му на виставці претендентів на здобуття обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка, що спонукало її до влаштування в наступному році першої персональної виставки графічних творів «Вернісаж». А в 2017-му експонувалася ювілейна персоналія «Світ в акварелі».

Вона є учасником всеукраїнських та міжнародних художніх виставок, серед яких Друга всеукраїнська та міжнародна виставка-бієнале «Море акварелі» (Одеса, 2018), 10-а Всеукраїнська та 1-а міжнародна виставка «Графіка у Харкові» (Харків, 2019), Ювілейна всеукраїнська художня виставка, присвячена 175-річчю від дня народження І.Ю. Рєпіна (Харків, 2019), Виставка графічних творів сучасних українських художників в рамках Всеукраїнського культурно-мистецького проекту «Мальовнича Україна» (Кропивницький, 2019). Також художниця є постійним учасником благодійних виставок-аукціонів.

З відкриттям архітектурного вернісажу Ірину Кухаренко привітали заступник начальника управління культури і туризму Міської ради міста Кропивницького Неля Чорна та колеги – голова правління обласної організації Національної Спілки архітекторів України Людмила Харламова і голова регіонального відділення Архітектурної Палати НСАУ заслужений архітектор України Юрій Пенязь, а також відома килимарка заслужений майстер народної творчості України Олександра Пренко. Мистецький захід, до речі, проходив з дотриманням протиепідемічних норм – масковий режим, температурний скринінг відвідувачів та соціальна дистанція.

Виставка Ірини Кухаренко вражає легкістю та невимушеністю сприйняття художницею світу, дарує теплий сонячний настрій та надію на майбутнє.

Андрій Надєждін
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна,
м. Кропивницький