«Зигмунт Абрагамович – галицький караїм, вчений зі світовим визнанням»

Автор: Halicz | 23 червня 2020 22:06 |


Зигмунт Абрагамович (1923-1990) - історик, тюрколог, філолог, сходознавець, архівіст, доктор гуманітарних наук


 

Нова виставка в Музеї караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич» присвячена видатному орієнталісту, перекладачу, доктору гуманітарних наук – Зигмунту Абрагамовичу (1923-1990). Батьківщина Зигмунта Абрагамовича – Галицький край. Галицька громада дала багато достойних пастирів і газзанів караїмському народу,безсмертні творіння її вчених мужів складають славу і гордість караїмської нації.

Пропонуємо Вам ознайомитися зі сторінками життя Зигмунта Абрагамовича і працями.

                                                                           

Зигмунт Абрагамович (1923-1990) – історик, тюрколог, філолог, сходознавець, архівіст, перекладач, доктор гуманітарних наук. Народився Зигмунт Абрагамович 20 лютого 1923 р. в с. Залуква біля Галича. Батько Зигмунта – Захарій Абрагамович, мати –  Девора Морткович. В сім’ї було четверо дітей, Зигмунт був найстаршим.

В п’ятилітнім віці поступив до першого класу польської школи в Галичі. В 11 років залишився без батька. Через рік, в 1935 році, Зигмунт Абрагамович поступив у гімназію в Станіславові (тепер м. Івано-Франківськ), де вчився до 1939 р. Тут на нього великий вплив справило спілкування з учителем гімназії –  Богданом Лепким – українським поетом, прозаїком, перекладачем. За рекомендацією лікарів на рік перервав навчання. Згодом продовжив вчитися в Галицькій середній школі (1939-1941 рр.).

В 1944 р.  Зигмунт Абрагамович був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Після війни переселився до Польщі (Дольні Сленськ). Працюючи в надзвичайно тяжких умовах життя, одночасно вчився. З 1947 р. був вільним слухачем на курсі філології Близького Сходу Варшавського університету під керівництвом тюрколога Ананія Зайончковського.

У студентські роки переклав турецькою мовою кілька віршів Назима Хікмета та ряд новел турецьких авторів і опублікував польською.

 

У 1949 р. склав іспит, а згодом, 1950 р. переїхав до Кракова, де продовжував навчання на факультеті орієнтальної філології в Ягеллонському університеті. В 1951 р. закінчив курс східних мов, став магістром орієнтальної філології – тюркології.

 

Головною темою своїх робіт вибрав історію відносин Польщі з Туреччиною і Кримським Ханством. Над цією темою він працював з 1952 р. як архівний дослідник польсько-турецьких історичних джерел в Головному архіві давніх актів (м. Варшава) і в Державному воєводському архіві (м. Краків) до 1976 р.

 


Захарій Абрагамович, Девора Морткович із маленьким сином Зигмунтом та племінницею Марією

Зигмунт Абрагамович одружився з Маріанною Зайончковською у 1950 р. Його обраниця була перекладачкою наукової і художньої літератури. Професор Ананіаш Зайончковський обвінчав їх по караїмському звичаю. У 1955 р. народився у подружжя син Міхал, у 1961 р. - дочка Ганна.

В 1968 р. захистив докторську дисертацію у відділі філології Ягеллонського університету на тему « Hadży Mehmed Senai z Krymu. Historia Chana Islam Geraja III » на основі єдиної копії хроніки історії Криму в 1644-1651 роках, котра зберігалася в фондах Британського музею в Лондоні. Став знавцев відносин між Портою Османською і канцелярією королів і гетьманів Корони.

З 1976 по 1988 роки Зигмунт Абрагамович працював в Інституті історії Польської Академії Наук у Варшаві. Досліджував турецьку історіографію й історію Середньої й Східної Європи. Став автором опису подорожей мандрівника XVIII ст. Евлія Челебі « Księga podróży Ewliji Czelebiego » (1969 р.). В публікації цієї праці З. Абрагамовичу належить переклад опису подорожі по Криму, підбір документів, вступне слово й наукові коментарі.

З. Абрагамович переклав караїмською мовою «Заповіт» і поему «Гамалія» Т. Г. Шевченка.

Доктор Зигмунт Абрагамович протягом 30 років тісно співпрацював з редакцією Польського Біографічного Словника (1957-1987). В цей період опрацював 15 біографій осіб пов’язаних зі сходознавством, котрі жили між XV і XX ст. Це були: єврей Ісаак син Абрагама, шляхтич Ян Кєрдей, дружина султана Роксолана, мандрівник Кшиштоф Павловський, купець Сефер Муратович, шляхтич Мацей Пашковський гербу Задора, перекладачі Самуїл Отвіновський, Францішек Месгнієн-Менінський, Георгій Францішек Кульчицький, вірменський єпископ Деодат Нерсесович, секретар представництва Станіслав Малаховський, італієць Францішек Джуліані, архітектор Ян Хризостом Орловський, польський резидент в Стамбулі Станіслав Костка Пічелстейн, історик, етнограф Ян Рейчман (1910-1975). Їхні біографії були внесені в загальну і різномовну бібліографію, архівні джерела.  Не втрачають ці матеріали актуальності і сьогодні, оскільки для їх укладання були використані всі можливі матеріали, що стосувалися описуваних осіб. Вони є доказом досконалої наукової майстерності, високої ерудиції  Зигмунта Абрагамовича.


Зигмунт Абрагамович біля Флорентійських воріт в Старому місті Кракова

В останні роки життя приймав участь в роботі спільноти Польща-Турція. Працьовитий, вимогливий до себе до останніх днів життя, Зигмунт Абрагамович постійно працював. За два тижні до смерті, в день, коли його поклали в лікарню, закінчив роботу з перекладу і передав її у видавництво сусідкою.

Зигмунт Абрагамович помер 13 грудня 1990 р. Похований в Кракові на Раковецькому кладовищі.

Дослідники нараховують 62 праці Зигмунта Абрагамовича в 107 публікаціях чотирма мовами, які розміщені в 285 бібліотечних базах.

 

Бібліографія праць Зигмунта Абрагамовича

Nazim Hikmet, Pieśń pijących słońce : poezje, oprac. B. Ostromęcki, tł. Z. Abrahamowicz [i inni], Warszawa 1956.

Katalog dokumentów tureckich : dokumenty do dziejów Polski i krajów ościennych w latach 1455-1672, oprac. Z. Abrahamowicz, red. A. Zajączkowski, Warszawa 1959.

Czelebi Ewlija, Księga podróży Ewliji Czelebiego : wybór, tł. Z. Abrahamowicz [i inni], red. Z. Abrahamowicz, Warszawa 1969, 2. wyd. 2018.

Hadży Mehmed Senai z Krymu, Historia chana Islam Gereja III, tł. i oprac. Z. Abrahamowicz, red. Z. Wójcik, Warszawa 1971.

Kara Mustafa pod Wiedniem : źródła muzułmańskie do dziejów wyprawy wiedeńskiej 1683 roku, tł. i oprac. Z. Abrahamowicz, Kraków 1973.

DieTürkenvor Wien : Europa unddie Entscheidungan der Donau 1683, Ausstellungskatalog, Historisches Museum der Stadt Wien, ed. Z. Abrahamowicz [et al.], hrsg. R. Waissenberger, Wien 1983.

Ignacy Pietraszewski, Uroki Orientu: wspomnienia z wojaży 1832-1840-1860-1862, wstęp i oprac. Z. Abrahamowicz, Olsztyn 1989.

Wojna i pokój : skarby sztuki tureckiej ze zbiorów polskich od XV do XIX wieku. Katalog wystawy w Muzeum Narodowym w Warszawie, red. Z. Abrahamowicz [i inni], Warszawa 2000.

Література

Dubiński A. Zygmunt Abrahamowicz 1923–1990 // Przegląd Orientalistyczny. 1991. Z. 1−4 (157–160). S. 175–178.

Dubiński A. Zygmunt Abrahamowicz 1923–1990 // Folia Orientalia. 1994. № 30. S. 227–229.

Sulimowicz A. Bibliography of the Works of Zygmunt Abrahamowicz // Folia Orientalia. 1994. № 30. S. 230–236.

Gąsiorowski S. Doktor Zygmunt Abrahamowicz (1923–1990). Życie i dzieło // Wśród jarłyków i fermanów. Materiały z sesji naukowej poświęconej pamięci dra Zygmunta Abrahamowicza. Kraków 2004. S. 9–20.

Tryjarski E. Zygmunt Abrahamowicz (1929-1990) // Wśród jarłyków i fermanów. Materiały z sesji naukowej poświęconej pamięci dra Zygmunta Abrahamowicza. Kraków 2004. S. 21–24.

Jankowski H. Wkład Zygmunta Abrahamowicza w historyczną toponimię Krymu // Wśród jarłyków i fermanów. Materiały z sesji naukowej poświęconej pamięci dra Zygmunta Abrahamowicza. Kraków 2004. S. 51–62.

Siemieniec-Gołaś E. Katalog dokumentów tureckich w opracowaniu Zygmunta Abrahamowicza jako źródło do badań dyplomów orientalnych // Wśród jarłyków i fermanów. Materiały z sesji naukowej poświęconej pamięci dra Zygmunta Abrahamowicza. Kraków 2004. S. 93–99.

Stolicki J. Zygmunt Abrahamowicz jako badacz dziejów Podola w latach 1672-1699 // Wśród jarłyków i fermanów. Materiały z sesji naukowej poświęconej pamięci dra Zygmunta Abrahamowicza. Kraków 2004. S. 131–141.

Поташник Я. Виходець із галицької громади // Галицькеслово. 2012. URL: http://www.galslovo.if.ua/index_old.php?st=2140

Gąsiorowski S. Zygmunt Abrahamowicz biografista. Współpraca krakowskiego turkologa z Polskim Słownikiem Biograficznym w latach 1957-1987 // Almanach Karaimski. 2014. № 3. S. 25–36.

Kołodziejczyk D. Zygmunt Abrahamowicz jako historyk // Almanach Karaimski. 2014. № 3. S. 125–132.

Abrahamowicz-Pilecka H. Uczony w anegdocie. Zygmunt Abrahamowicz (1923-1990) // Awazymyz. 2015. № 4 (49). S. 4-7.

Тищенко-Монастирська О.О. Абрагамович, Зиґмунт // Велика українська енциклопедія. 2019 URL: https://vue.gov.ua/Абрагамович,_Зиґмунт

 

Також пропонуємо Вам переглянути відеопрезентацію на сторінці Музей караїмської історії та культури у мережі Facebook

Надія Васильчук

молодший науковий співробітник

 відділу «Музей караїмської історії та культури»

                                                                               Національного заповідника «Давній Галич»

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Грудень 2020

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Листопад | Січень