ПЕРЕЄМНІСТЬ МИСТЕЦЬКИХ ПОКОЛІНЬ. ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЯКОВА ПАУЧЕНКА

21 березня виповнюється 154 роки з дня народження талановитого зодчого Якова Паученка - одного з творців неповторного архітектурного ансамблю історичного центру сучасного міста Кропивницького.
   
Зазвичай в цей день в будинку архітектора Якова Паученка, де пройшли дитячі та юнацькі роки його племінника - відомого художника і педагога Олександра Осмьоркіна і де нині розташовується меморіальний музей, до речі, на вулиці Архітектора Паученка, відбуваються урочистості з нагоди вручення обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка.

Цією престижною мистецькою премією, заснованою у 2002 році  на клопотання обласних осередків Національної Спілки архітекторів України, Українського геральдичного товариства та Національної Спілки художників України, відзначаються кращі здобутки сучасних зодчих, істориків та краєзнавців, які працюють над розробками місцевої геральдичної символіки, а також творчі пошуки майстрів декоративного та ужиткового мистецтва, що відроджують та удосконалюють стародавні традиції, надаючи їм нових якостей та адаптуючи їх до сьогодення.
   
І хоч в цьому році нагородження відтерміноване через карантинні заходи, все ж лауреат премії визначений. Згідно з рішенням конкурсної комісії з присудження премії від 10 березня 2020 року, в результаті таємного голосування, визначений лауреат премії в номінації «декоративно-прикладне мистецтво». Ним став художник Олександр Кривко за створення монументальних мозаїчних панно «Старий Заповіт», «Хрещення Київської Русі» та триптих «Іоанн Хреститель», «Покрова» та «Свята Праведна Єлисавета» на території Соборного храму Благовіщення Пресвятої Богородиці в місті Кропивницькому.
   
Слід зазначити, що цей факт є досить символічним.  Адже Олександр Кривко не лише художник і дизайнер, а й священнослужитель - клірик храму Святителя Миколая Чудотворця в нашому місті та голова архітектурно-будівельного відділу Кіровоградської єпархії УПЦ, тому має особливий професійний погляд на відображення релігійної тематики в монументальному мистецтві.    
   
Розробка теми біблійної історії «Старого Заповіту» та «Хрещення Київської Русі» була запропонована митцю ще в 2015 році, на той час він виступав куратором мозаїчного панно «Новий заповіт. Євангельська історія». Перші узагальнені начерки були розроблені в 2016-му, далі була детальна робота над ескізами. В основі композиції мозаїчного панно «Старий Заповіт» художник поклав принцип  семи днів творення, тому даний твір має сім окремих сюжетів - «Створення Світу», «Пізнання добра і зла», «Потоп», «Жертвоприношення Авраама», «Аарон і Моїсей», «Створення храму» та «Пророки». Мозаїчне панно «Хрещення Київської Русі» є органічним продовженням теми творення Храму - церкви, тобто об’єднання людей вірою. В композиції знаходять місце як історичні особистості – київські володарі князь Володимир та княгиня Ольга, так і біблійний Апостол Андрій, яких об’єднують люди, що приймають хрещення  та духовний символ освячення події – Христос у оточенні янголів, який фактично завершує композицію, піднімаючись над дійством, як маківка церкви над храмом. Не випадковими є і мозаїчні панно «Іоанн Хреститель», «Покрова» та «Свята Праведна Елисавета», які фактично складають триптих, що логічно та художньо об’єднує храм з його територією.  Монументальні твори Олександра Кривка виконані зі смальти, а праця з нею, однією з найбільш древніх та довготривких технік потребує тривалої ручної роботи. Як зазначає сам автор, при роботі над творами він намагався досягнути цілісної художньої гармонії, що мала підтримати архітектурне рішення храмового комплексу.
   
А символічність полягає ще й в тому, що архітектор Яків Паученко був одним з багатьох знаних і видатних професійних митців, які з другої половини ХІХ та на початку ХХ ст. брали участь у побудові та оздобленні храмів, а також активним учасником конкурсів на створення іконостасів, про що свідчать як документи про нагороди його майстерні, отримані на Всеросійських виставках і Ярмарках, проекти, що дійшли до нашого часу такі, як: «Проект іконостасу домової церкви Єлисаветградського земського реального училища», «Ескіз на перебудову існуючого іконостасу з доповненням до нього нових частин і облаштування горняго місця жертовника в церкві при станції Долинська Південних залізниць», «Проект дерев’яної церкви з дзвіницею для Олександрівського повіту», так і заява до Єлисаветградської міської управи на заміщення посади міського архітектора від травня 1901р., в якій Яків Паученко зазначає, що вже побудував сім церков, на що має документальні свідоцтва.
   
У відділі рідкісної книги обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського зберігається фотоальбом, який яскраво ілюструє роботу іконописної, іконостасної та художньо-позолотної майстерні Якова Паученка, успадкованою ним від батька після повернення в рідне місто Єлисаветград (нині Кропивницький) по завершенні навчання в Училищі живопису, ваянія і зодчества Московського Художнього Товариства. Гортаючи сторінки альбому, розумієш, що перед тобою твори дуже цікавого і талановитого художника та стиліста. Знання і відчуття стилю у Якова Паученка не лише логічне, а й емпіричне, підсвідоме, а значить мистецьке, з усіма тонкощами, притаманними цьому поняттю. Він з легкістю відтворює «настрій обличчя» тієї чи іншої епохи. Майже не використовуючи в оздобленні прямих цитувань, а неначе граючись орнаментальними схемами, змушує звучати ритм і музику часу.
   
Ось така переємність мистецьких поколінь.

Андрій Надєждін,
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна
м. Кропивницький

Яків Паученко зі своїм племінником Олександром Осмьоркіним Єлисаветград. 1894-1895

Диплом Училища живопису, ваянія і зодчества Московського Художнього Товариства про успішне закінчення Яковом Паученком архітектурного відділення 1896

Яків Паученко біля іконостасу у Свято-Вознесенському соборі в місті Бобринці 1912

Іконостас Свято-Вознесенського собору в місті Бобринці 1912

Свято-Вознесенський собор у м. Бобринці Кіровоградської області 2012

Олександр Кривко біля Соборного храму Благовіщення Пресвятої Богородиці в місті Кропивницькому 2019

Монументальні мозаїчні панно «Старий Заповіт», «Хрещення Київської Русі», триптих «Іоанн Хреститель», «Покрова» та «Свята Праведна Єлисавета» на території Соборного храму Благовіщення Пресвятої Богородиці в м. Кропивницькому. Автор - Олександр Кривко 2019