Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 05 березня 2020 09:15 |
Передмова:
Влаштовуючи в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна в місті Кропивницькому тематичну художню виставку, присвячену 100-річному ювілею з дня народження талановитого живописця Володимира Федорова, науковці дали їй символічну назву – «Володимир Федоров: художник і час». Виставка і справді стала знаковою. На її відкриття завітало чимало наших колег – музейників, які зацікавлено знайомилися з експозицією, адже деякі твори митця презентувалися вперше. Так, головний зберігач фондів музею музичної культури імені Кароля Шимановського Олена Классова, яка, до речі, стояла у витоків створення нашого музею і багато років успішно працювала в ньому старшим науковим співробітником, звернула увагу на малюнок Володимира Федорова 1949 року і не випадково, адже це був портрет знаного в нашому місті музикознавця Сергія Пузенкіна. Зав’язалася надзвичайно пізнавальна розмова, результатом якої і стала авторська стаття Олени Классової «Місто і люди в творчості художника Володимира Федорова», яку ми пропонуємо до Вашої уваги.
Нещодавно в Кропивницькому відбулася подія, яка не залишилася непоміченою серед шанувальників мистецтва – сторіччя з дня народження Володимира Олександровича Федорова – метра вітчизняного живопису, послідовника реалістичного напрямку в образотворчому мистецтві.
З приводу цієї події в художніх музеях міста відбулися виставки, присвячені вшануванню пам’яті художника-земляка. Так, в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна були презентовані майже 50 робіт майстра, маловідомих широкому загалу шанувальників його мистецтва. Як розповіла директор музею Віта Чернова, ці роботи надійшли до музею в далеких 1990-х роках, коли вдова художника Ніна Георгіївна передавала в дарунок музеям міста його картини.
Виставка робіт, які представлені в експозиції художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна, ще раз довела, що Володимир Федоров – людина незвичайної долі і надзвичайного таланту, був неперевершеним рисувальником і досконало володів мистецтвом художньої графіки. Його замальовки – пейзажі, портрети, натюрморти, виконані олівцем, так само довершені як роботи в техніці акварелі або живопису. Але головне, що відчуваєш, оглядаючи цю виставку: Федоров – справжній син своєї землі, «оспівувач» рідного краю, його природи, людей, міста. Щоб він не писав – чи-то маленьку стару вуличку на околиці, чи-то курган в степу, чи кущ бузку біля будинку, чи жіночий образ, чи букет хризантем - ти миттєво впізнаєш: ось воно – рідне, знайоме, поруч з чим живеш, поруч з чим з дитинства ходиш кожного дня.
Художнику, який народився в нашому місті 7 лютого 1920 року (тоді ще Єлисаветграді), з самого початку життя пощастило. Він виховувався в культурній, мистецькій родині відомих у місті музикантів – Ольги та Густава Нейгаузів, де служили його мати та бабуся. Від Нейгаузів він отримав перші уроки класичної музики і німецької мови, а перші уроки живопису надала йому Дора Рудольфівна Пржишиховська, племінниця Нейгаузів, випускниця Мюнхенської академії живопису та одна з учасників Першої художньої виставки 1913 року в Єлисаветграді.
Будинок Нейгаузів по вул. Безпоповській (нині Гоголя) межував з маєтком їхніх родичів Шимановських, в яких часто гостювали Нейгаузи. Сад Шимановських простягався до самого Інгулу. Володимир Федоров багато разів робив замальовки цих місць в різні пори року і залишив декілька прекрасних етюдів, які зберігаються тепер в музеї музичної культури ім. К.Шимановського.
Але не лише пейзажі були улюбленою темою його творчості. Володимир Олександрович створив цілу «галерею» портретів наших земляків. Це - портрети студентів його майстерні, художника Володимира Кир’янова в юності, колекціонера Олександра Ільїна, робітників заводів, дружини Ніни Георгіївни та племінниці Віроньки, матері та бабусі, своєї вчительки живопису – Дори Пржишиховської, молодого Генріха Нейгауза та Сергія Олексійовича Пузенкіна.
Сергій Пузенкін – непересічна особистість, музикознавець, педагог-теоретик, музичний критик, колекціонер, меценат. Добре відомі два портрети митця. Один – живописний портрет роботи самого Володимира Федорова, другий – менш відомий, портрет роботи Андрія Демент’єва, що зберігається у фондах музею музичної культури ім. К. Шимановського, він потрапив до музею з приватного зібрання.
На виставці в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна представлений уперше ще один маловідомий широкому загалу графічний портрет Сергія Пузенкіна, виконаний тушшю і пером, також роботи Володимира Федорова. Він унікальний ще й тим, що має дарчий напис від художника: «Дорогому Сергею Алексеевичу от художника Владимира Федорова», датований 13.02.1949 року.
З дати зрозуміло, що дарчий напис художник зробив за декілька днів після свого дня народження. Відомо, що на той час художник щойно повернувся після війни 1941-1945 років до рідного міста. З великою пошаною до дорогої людини підписав він малюнок, підкреслюючи своє особисте ставлення до Сергія Олексійовича. Певно, тут була і радість зустрічі з людиною із свого оточення після довгих років розлуки. Адже Нейгаузи, Пузенкіни, Шимановські – люди мистецького середовища, які разом спілкувалися багато років, дружили, разом працювали, давали вражаючі концерти в місті, а потім їх розкидали лихоліття Громадянської війни 1919-1921 років та війна з німцями. Хоча Володимир Федоров був набагато молодшим, але з дитинства відчував себе рівним в цьому культурному середовищі, тому ставився з такою повагою до відомих людей.
Ким же був Сергій Олексійович Пузенкін для нашого міста? Ми вважаємо його нашим земляком, оскільки він дуже багато років прожив в Єлисаветграді (Зинов’ївську, Кірово, Кіровограді), хоча народився у Москві 5 вересня 1881 року, про що свідчить запис у метричній книзі Катеринінської церкви при Імператорському Виховному будинку (№733). Цей документ зберігається в музеї музичної культури ім. К.Шимановського.
Вже у 1890 році він є учнем Московського Синодального училища церковного співу – вищого хорового навчального закладу, призначеного для підготовки вчителів музики, хормейстерів, хорових регентів, композиторів.
Пристрастне тяжіння хлопчика до музики було помічено видатними педагогами – А.О.Єрарським, та В.С.Орловим. Дев’ятирічному Сергійку було довірено виконання партії клавішної цитри у відомому дитячому оркестрі під керівництвом А.О.Єрарського. Оригінальність, звучність та простота інструментів, сконструйованих А.О.Єрарським, зацікавила в той час видатних композиторів – С.І.Танєєва та П.І.Чайковського, а також письменника Л.Толстого, які були частими гостями музичного училища.
Після закінчення училища молодий випускник отримує кваліфікаційну категорію «за першим розрядом регент і вчитель церковного співу». А вже з 1 вересня 1901 року С.Пузенкін починає працювати в нашому місті, тоді Єлисаветграді.
Сергій Олексійович прожив 100 років (1881-1981 роки), а його педагогічна кар’єра відбувалася протягом майже 60-ти років.
У нашому місті він працював в декількох закладах: в Духовному училищі, де організував хор, викладав спів, а також краснопис і креслення. Паралельно безкоштовно займався з дітьми співом в Ремісничо-грамотному училищі (1901-1909 роки), в Олександрівському дитячому притулку (1901-1908 роки). З 1909 року працюва вчителем співу та керівником хору Громадської жіночої гімназії, також в Катранівському міському народному училищі, в Кущівському народному училищі та інших міських народних училищах. Також у 1933 році він увійшов до складу викладачів нового закладу – першої музичної школи, яка нині носить ім’я Г.Г.Нейгауза, де викладав сольфеджіо і теорію музики. У тому ж 1933 році його визнано найкращим вчителем музики міста Зинов’ївська.
Під час окупації Кіровограда німецькими військами (серпень 1941 – січень 1943 року) Сергій Пузенкін разом з учнями школи №21, в якій він також працював, був евакуйований до Киргизії, де працював на станції Кара-Су Ошського району.
Окрім педагогічної діяльності С.О.Пузенкін займався роботою музичного критика, писав музично-критичні статті в журнали та газети. Але головним його хобі було колекціювання старовинних книг – нотних клавірів, партитур, першодруків музичних підручників та мемуаристики. Його колекція збиралася упродовж всього його довгого життя. Частина цього зібрання була подарована Кіровоградському музичному училищу, частина - музею музичної культури ім. К.Шимановського. Також рідкісні книги з його зібрання потрапили до обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.Чижевського.
У 1919 році композитор Кароль Шимановський, від’їжджаючи до Польщі, подарував своєму другу С.О.Пузенкіну видання зі своєї бібліотеки в будинку, розташованому в селі Тимошівка, з рідкісними екслібрисами. В музеї ім. К.Шимановського зберігається унікальний альбом 1919 року, який належав дочці С.О.Пузенкіна Катерині, в якому знаходяться рукописні автографи Г.Нейгауза, К. Шимановського, В.Дешевова, Б.Кохно – культурної еліти міста того часу. Саме ці люди у далеких 1917 – 1919 роках, під час визвольних змагань, несли культуру масам, давали концерти класичної музики для населення.
Слід зазначити, що першою, хто дослідив життєвий шлях С.О.Пузенкіна, була музикознавець Марина Довгих. А його спадщину – документи, книги, програми, фотографії передала Марта Гнатівна Смірнова, в родині якої проживав митець.
Два митці – художник Володимир Федоров та його модель Сергій Пузенкін залишилися разом у мистецтві.
Олена Классова,
головний зберігач фондів
музею музичної культури
ім. К.Шимановського
м. Кропивницький
Володимир Федоров Портрет С.О.Пузенкіна 1949 Папір, туш, перо 26х20 (Із фондів художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна) |
Володимир Федоров Портрет С.О.Пузенкіна 1957 Полотно, олія 50х65 (Із фондів музею музичної культури ім. К.Шимановського) |
На березі річки Інгул. Будинок К.Шимановського 1956 Картон, олія 23,5х33 (Із фондів музею музичної культури ім. К.Шимановського) |
Фрагмент експозиційного стенду музею музичної культури ім. К.Шимановського |
Сергій Пузенкін (2-й зліва в 2-му ряду) серед педагогів-музикантів в Одеському оперному театрі 1964 |
Сергій Пузенкін (ліворуч) у складі приймальної комісії в дитячій музичній школі №1 1960-і |
Сергій Пузенкін (крайній праворуч за столом) під час випускного екзамену в дитячій музичній школі №1 1960-і |
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
Березень 2024
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
Коментарі (0)