Майстер батального живопису Войцех Коссак або Спогади про подорож до Вроцлава

Передмова:
    Музейники «колишніми» не бувають. Одного разу закохавшись в музейну справу, це почуття вони не просто зберігають, а із задоволенням діляться своїми знаннями та досвідом. Тетяна Дмитрівна Храпова і є таким фахівцем. Завітавши нещодавно до художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна на презентацію виставки «Володимир Федоров: художник і час», присвяченої 100-річчю з дня народження митця, Тетяна Дмитрівна нагадала нам, що в цьому році виповнюється ювілей найбільшої за форматом картини Войцеха Коссака в експозиції Кіровоградського обласного художнього музею, в якому вона плідно працювала багато років.

А ще розповіла цікаву історію про символічну  зустріч з монументальним твором цього художника у польському місті Вроцлаві, до того ж з єлисаветградським підґрунтям, як слушно зазначив її чоловік В’ячеслав Михайлович. Ми запропонували Тетяні Дмитрівні написати про це статтю, яка, нам здається, буде цікава не лише краєзнавцям, дослідникам історії Єлисаветграда (в радянські часи Кіровограда, а нині Кропивницького), а й всім, хто шанує батальний живопис. Зі сподіваннями на те, що й в нашому місті колись також збудують панораму фортеці Святої Єлисавети - унікальної фортифікаційної споруди ХVІІІ ст., яка занесена до Переліку пам’яток культурної спадщини України, пропонуємо до Вашої уваги статтю Тетяни Храпової «Майстер батального живопису».

    115 років тому була написана картина «Кривава неділя у Петербурзі  9 січня 1905 року». Її авторство належить польському художнику – баталісту Войцеху  Коссаку – одному із синів-близнюків теж відомого польського художника Юліуша Коссака.
    В історії польського мистецтва  В. Коссак   (народився в   Парижі 31 грудня 1856 року, помер в Кракові 29 липня 1942 року) займає місце провідного представника історичного і батального живопису в реалістичних традиціях, в США він мав репутацію прекрасного портретиста. Перші уроки малювання йому викладав саме батько. А з 1871-1873 рр.  Войцех навчався вже у Краковській школі витончених мистецтв під керівництвом В. Лушкевича, потім в Мюнхенській академії мистецтв (1873-1875 рр.).  Після служби в Краківському полку уланів (1876-1877 рр.) поїхав до Парижу удосконалювати свої професійні навички. Він завжди був активним учасником виставок, які проходили на його батьківщині, а також закордонних: Будапешті, Празі, Берліні, Римі, Відні. Саме у Відні,столиці Австрії, 1 травня 1905 року з великим успіхом експонувалась його картина «Кривава неділя», яка  була написана  за дуже  короткий проміжок часу: три місяці. Потім цю роботу побачили в Лондоні, Парижі, США, Кракові, Львові, Варшаві. Нагадую, що приводом для написання цієї картини були трагічні події у Петербурзі 9 січня 1905 року: розстріл царськими військами мирної маніфестації і робітників, які йшли з петицією до царя. Цей день увійшов в історію як «кривава неділя» і таку ж назву отримала і картина. У 1947 році  вона була передана Державній Третьяковській галереї,  а в 1962 році – Кіровоградському обласному краєзнавчому музею. Нині цей шедевр мистецтва розміром 4 х 8 метрів  після реставрації експонується в  Кіровоградському обласному художньому музеї.
    Перебуваючи у Вроцлаві, який, до речі, визнаний культурною столицею Європи, мені пощастило побачити  ще  одну із робіт В. Коссака – панораму «Рацлавіце», яка присвячена перемозі польських повстанців на чолі з Тадеушем Костюшком над російськими військами під командуванням генерала О.П.Тормасова. Битва відбулася 4 квітня 1794 року під Рацлавіцами – це селище в 40 кілометрах від Кракова. «Рацлавіца» - це перша панорама, в створенні якої В. Коссак приймав участь, а взагалі він працював над створенням 4-х панорам. Це ще такі: «Березіна», «Битва біля пірамід» та «Самосьєрри», яка залишилась в стадії ескізу.
    Цікава історія створення «Рацлавіци». Автором ідеї був Ян Стика, художник із Львова. Саме він запросив до роботи тоді вже відомого Войцеха Коссака. Тож вони стали головними художниками, яким допомагали ще вісім майстрів. В техніці малювання використовували особливий вид перспективи і допоміжні ефекти, такі як освітлення і штучний ландшафт. Це картина – панорама довжиною 114 метрів, висотою 15 метрів в обрамленні колом – 38 метрів на написання якої пішло 750 кг фарби. Полотно було закуплено в Брюсселі, а спеціальна конструкція виготовлена у Відні. Над створенням панорами працювали 9 місяців (1893-1894 рр.) і відкрита вона була у Львові, до сторіччя битви. Знаходилась панорама у спеціально побудованому приміщенні у Стрійському парку. У 1944 році під час бомбардування вона була частково пошкоджена і у 1946 році перевезена  до польського міста Вроцлав. Там довгі роки в рулоні зберігалася в Національному музеї. Лише у 1980 році було розпочато будівництво нового приміщення – Ротонди Рацлавіцької панорами. У 1985 році – закінчена реставрація полотна і панорама була відкрита для відвідувачів. В приміщенні Ротонди знаходиться так звана «Мала панорама», в центрі якої макет місця, де відбулась битва. По периметру – фігури в повному обмундируванні та перелік учасників битви як з польської, так і з російської сторони. Зазначений там  і Єлисаветградський полк кінних стрільців.
    Ось така історія. Ось такий зв’язок Єлисаветград – Кіровоград - Вроцлав.

Тетяна Храпова
м. Кропивницький

Войцех Коссак (1856 – 1942) – польський художник

Войцех Коссак Кривава неділя у Петербурзі 9 січня 1905 року 1905 Полотно, олія 405х801 (Зібрання Кіровоградського обласного художнього музею)

Войцех Коссак працює над Рацлавіцькою панорамою 1894

Павільйон «Рацлавіцька панорама» Вроцлав. Польща

Фрагменти експозиції Рацлавіцької панорами Вроцлав. Польща