«Жінка в червоному» - нова виставка у Кіровоградському художньому музеї

Автор: Кіровоградський обласний художній музей | 21 лютого 2020 21:23 |

19 лютого 2020 року в обласному художньому музеї відбулося відкриття дуже позитивної, романтичної, інтригуючої та, навіть, дещо провокаційної виставки художніх творів з фондового зібрання музею та приватних колекцій загадковий шарм якої відображений в самій її назві – «Жінка в червоному».


Відкриття такої виставки напередодні весни є цілком логічним  з огляду  на те, що в нашій свідомості весна асоціюється саме із жінкою, з початком нового життя, з перемогою над смертю, життєвими негараздами. Адже весна, як і жінка, це дивовижне, до кінця не розгадане явище, оспіване не тільки у поезії та прозі, а й на полотнах талановитих майстрів пензля, коли, як у казці, просинається після зимової сплячки природа, а людські душі виліковуються від зимової депресії та сповнюються надією на краще, це п’янке весняне повітря, яке кружить голову і провокує на кохання, це час, коли, як стверджують психологи, думки навіть самих ярих консерваторів спрямовані тільки на перспективу, а далекі від романтики люди несподівано починають писати вірші, із здивуванням відкриваючи у собі цей Божий дар.

Виставка «Жінка в червоному» стала також сміливою альтернативою традиційним щорічним виставкам радянського формату до Міжнародного жіночого дня – 8 березня, що є особливо актуальним в умовах палких дискусій з приводу святкування, чи заборони цього свята. Прихильники останнього варіанту акцентують свою увагу на тому, що саме стало першопричиною відзначення 8 березня як свята жіноцтва, звідки це свято прийшло і які соціальні прошарки його фактично зініціювали, наголошують на порушенні принципу гендерної рівності, дотримання якого спонукає світову спільноту відмовлятися від подібних свят. Звучать чисельні заклики, причому – як від чоловіків, так і жінок, згадувати своїх дружин, матерів, сестер, подруг не тільки 8 березня, а кожного дня, даруючи їм свою любов та увагу. Зрозуміло, що з останнім важко не погодитись. Особливо гостро це питання стоїть наразі  в Україні,  де історично склався і остаточно переміг матріархат. Але в нашому випадку червоний колір всупереч можливій критиці не є символом комуністичної ідеології, тим більше напередодні 23 лютого - Дня Червоної Армії. Цей колір, суть якого як раз і була свого часу спотворена більшовиками, завжди був символом палкого кохання та пристрасті, що, до речі, в пуританському радянському суспільстві сприймалося дуже обережно (за винятком палкої любові до комуністичної партії!).

Ось чому подібного роду виставки, не обтяжені політичною складовою, стають особливо своєчасними і необхідними, оскільки представлені на них чудові твори образотворчого мистецтва – це ода жінці, яка мимоволі в нашій підсвідомості все одно асоціюється з весною, заряджаючи позитивом та створюючи відповідний настрій. Чи варто казати, наскільки це важливо в наш депресивний час, сповнений абсолютної невизначеності, психологічної напруги, тяжких випробувань та постійних стресів? Адже це чудовий привід поринути у світ високопрофесійного мистецтва, забувши хоч на якусь мить про війну, розруху, відсутність позитивних перспектив тощо.

Незмінною метою подібного роду виставок залишається також популяризація творів фондового зібрання музею, тим більше, що значна їх частина є черговою красномовною ілюстрацією тривалої та плідної співпраці колективу музею з місцевими художниками, зокрема – членами обласної організації Національної спілки художників України.              

Додатковою родзинкою виставки стали роботи, які майже не презентувалися в експозиції музею, або отримували таку можливість всього один раз і тому залишаються, на превеликий жаль, маловідомими для широкого загалу. А це, погодьтесь, ще один дуже важливий привід для справжніх шанувальників образотворчого мистецтва прийти до художнього музею  на зустріч з чудовими картинами, відкривши для себе щось нове.

На виставці «Жінка в червоному» представлено понад 30 робіт, які можна вважати справжньою одою чарівному жіноцтву – «Дівчина з собакою» (ХІХ століття) невідомого художника, «Портрет графині А.П.Зубової (кінець ХІХ століття) невідомого художника, «Портрет жінки у рожевій сукні» невідомого художника, «Портрет доньки» (1963) Броніслава Домашина, «Портрет дівчини у червоному» (1969) Аркадія Русіна, «Словацька дівчина у червоному. Із серії Чехія і Словаччина» (1974) Петра Оссовського, «Надя у червоній хустці» (1970) та «Етюд. За читанням» (1983) Володимира Федорова, «Дівчина з книгою» та «Дівчина в червоному» (1988) Леоніда Корнєєва, «Дві» (2005) Катерини Рудакової, «Словацька дівчина. Зникаючий вид» (2008) Володимира Плітіна, «Деснянська повінь» (2014), «Заграй мені, дударику» (2017), «А сорочка мамина серцю мила» (2018) Олексія Какала, та багато інших.

Присвятою жінці стали і декілька картин місцевих художників, що не є складовою фондового зібрання музею, зокрема – «Гончар Ельза Баварія» (1998) Валерія Давидова та «Червоне на білому» (2014) голови Кіровоградської обласної організації Національної спілки художників України Андрія Хвороста. Різні історичні епохи, соціальні верстви населення, характери, настрій, індивідуальний неповторний шарм кожної, але при будь якому варіанті – та дивовижна загадковість, яка провокує, збуджує, надихає   та наповнює сенсом життя чоловічої половини людства.

 

Олег Юрченко – завідуючий відділом

туристично-краєзнавчої та інформаційної роботи

Кіровоградського обласного художнього музею


Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Липень 2020

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Червень | Серпень