У Львівській національній галереї експонується виставка польського художника Яцека Мальчевського

Автор: Львівська галерея мистецтв | 21 лютого 2020 17:42 |

У Львівській національній галереї імені Б. Возницького у лютому 2020 р. експонується виставка творів знаменитого польського художника символіста Яцека Мальчевського (1854- 1926) з багатозначною назвою «Via est vita».


Назва відштовхується від відомого латинського вислову «Via est vita, vita est ars» (дорога – це життя, життя – це мистецтво), що в повноті передає життєве кредо художника, його безперестанні пошуки як засобами образотворчості передати філософські роздуми над складними питаннями екзистенції людини, її місця в матеріальному і духовному поступі, патріотизму й пристосуванства, добра і зла, життя і смерті. У творчості Я. Мальчевського постійно присутня метафора земної мандрівки людини, її прагнень і пошуків. Це яскраво проявляється у серії робіт на біблійну тему про дорогу Товія, у галереї це – «Товій з ангелами») та про власний життєвий шлях, як це видно з триптиху з автопортретом 1906 р., де на лівому крилі зображена дорога, що видніється з висоти балкону. Ця дорога неодноразово ставала об’єктом відтворення у його картинах. Розпізнається вид з сільської вілли дядька Ф. Корчевського в селі Вєльге Радомської губернії. Там разом з кузинами під опікою вчителя й вихователя Адольфа Диглінського – відомого польського письменника-позитивіста, він в підлітковому віці розвивався інтелектуально й духовно. По цій дорозі ходив на став, на луки, спілкувався з сільськими дітьми. З тих ранніх споминів у його роботах прижилися види рідної польської природи, що часто слугувала тлом для символічних образів,  предмети етнографічного характеру, як наприклад, типові для сільського вбрання радомської землі сині плісировані жіночі запаски як на картині «Автопортрет з музою» 1906 р. Під впливом батька з родинного гнізда він виніс любов до романтичної літератури, зокрема поезії Ю.Словацького. Інспірований наративом поеми «Ангеллі» він створив на полотні зображення духа смерті. У його переосмисленні перед глядачем постає реалістично модельована жіноча постать з крилами, міцної будови тіла, яка в якутському взутті крокує по снігу (картина «Ельое» 1909 р). За Ю. Словацьким це дух, що «народився зі сльози Христа на Голгофі, що пролилася за народи» й «став світлом в цвинтарній темноті Сибіру». Польська мартирологія патріотів, засланців у Сибір, є однією з провідних тем в творчості Я. Мальчевського впродовж усього творчого шляху. Її виразними атрибутами є кайдани, військові шинелі, предмети якутського одягу. Вона сплавлена з темою смерті у вигляді Тонатоса. Мальчевський уособлює цього античного бога-близнюка Гіпноса красивою жінкою з косою, або ж темною крилатою постаттю, що появляється на задніх планах багатьох картин. Нерідко тема смерті у нього переплітається з темою гріховної любові.

На виставці експонується чимало портретів близьких серцю художника людей. Декотрі з них виконані в звичній реалістичній манері, інші доповнені характерними для символізму ірреальними фігурами або символічними знаками. Сестри Броніслава і Гелена відтворені на ескізних зарисовках та на глибоко трагічній картині «Пієта» (1903 р.), намальованій після смерті матері. «Портрет племінників» розкриває його прив’язаність до родини. А негаразди в сімейному житті відчитуються з «Автопортрета з дружиною» та з «Портрета дами з фавнами». Експонується декілька портретів дещо старшого за віком близького приятеля художника Петра Губаль-Добжанського – юриста, знавця мистецтва й колекціонера, який одним з перших повірив в талант Мальчевського і представив його Я. Матейку. Найбільш цікавим серед них є портрет з автокарикатурою митця (1895 р.). Серед портретів, створених у різні періоди, є зображення львівських художників М. Созанського, Т.Баронча, маловідомого художника з Кракова, але плідного в ділянці охорони й реставрації пам’яток архітектури, С. Бринярського, колекціонера й секретаря Мальчевського М. Гонсецького, професора римського права у львівському університеті, намісника Галичини й завзятого колекціонера Л. Пінінського. На багатьох творах Я. Мальчевський, в тому числі і на портретах, поряд з реальними постатями зображав фавнів, сатирів, химер, Беллерофонта верхи на коні Пегасі – божків й героїв античності, уявних архаїчних сутностей, що наново відновилися в ХІХ ст. як знаки й алегорії в мистецтві символістів. Їх багатий асортимент і вкладений у них зміст, не завжди був і є зрозумілим глядачеві, але заставляє додумуватися. Насправді оригінальний вибір Мальчевським античних іконографічних мотивів й транспозиція архаїчного вимислу шифрували його роздуми над примітивними інстинктами живих істот, над темною стороною людської натури, прокладали місток між минулим і теперішнім. Можливо з роздумами про змінність пріоритетів в розвитку суспільної думки стосовно історії, літератури, мистецтва створив художник триптих «Автопортрет з фавнами»(1906), де зліва в постаті, що тримає сопілку, є певна фізіономічна подібність з близьким Мальчевському приятелем Каролем Потканьським (1861-1907) – істориком нової генерації, етнографом, професором Ягелонського університету. Фавн на правому крилі нагадує Адама Асника (1838-1897) – поета-романтика і популярного драматурга, портрети якого Мальчевський створював і після його смерті. У центральній частині автопортрет у шинелі з металевим обручем на голові. Малювання себе в найрізноманітніших втіленнях і костюмах у Я. Мальчевського – це особлива сторінка творчого натхнення. Автопортретів намалював він надзвичайно багато. У галерейній збірці їх 12. Зображав себе не без роздумувань над месіанськими завданнями інтелігенції, у відповідності з світоглядними принципами романтиків й символістів. Згідно таких переконань творчі особистості, що і духовно, і інтелектуально піднімаються вище загальносуспільної планки свого часу, глибше відчувають недосконалості людської натури. Їх життєве завдання – неустанно прямувати в пошуках ідеалу. Не випадковими з цього огляду є автопортрети художника у вигляді Христа (у біло-золотистих шатах, що виступає метафорою досконалості «Христос в Емаусі» 1909 р., або стражденного у терновому вінку Христа-людини «Христос перед Пілатом»). У його автопортретах не раз помітна й іронія, і розуміння власної недосконалості – засіб, що позволяє вести діалог із глядачем.

У переважній більшості твори Я. Мальчевського з галерейної збірки пов’язана зі Східною Галичиною. Це картини, намальовані тут у часи його частих перебувань, починаючи від 1884 р., в літній резиденції Ланцкоронських в Новому Роздолі, де йому спеціально облаштували майстерню й впродовж багатьох років матеріально підтримували. У складі археологічної експедиції, організованої К. Ланцкоронським, Мальчевський як художник-документаліст побував в Малій Азії, Греції. Звідти акварелі з видами Анталії, Родоса, живописний ескіз «Подорож на Схід» (1895). З палацу в Новому Роздолі походить «Портрет К. Ланцкоронського з дружиною Малгожатою (1905 р.). Жаданим гостем був Я. Мальчевський і у Тулиголовах, в маєтностях подружжя Баль. Зачаровані його творчістю вони теж облаштували для художника павільйон-майстерню зі скляним дахом, а стіни у своєму палаці обвішали його роботами. Захоплення творчістю переросло у Марії Баль в кохання. Набагато років вона стала музою для митця. Взаємна пристрасть викликала у нього неоднозначні емоції, що відобразилося в спосіб зображення її і музою, і вакханкою, і самаритянкою, і Медузою. Проте саме цей період, що найповніше представлений на виставці, став найбільш плідним і вдалим у творчому поступі Я. Мальчевського.

У Львові він неодноразово брав участь у групових виставках, а в 1903 р. і в 1926 р. з успіхом пройшли його персональні. Тут, у столиці, він мав багато шанувальників і серед пересічних глядачів, і мистецтвознавців, і колекціонерів. Уже в перший рік свого існування галерея поповнилася 29 його картинами. У довоєнний час у збірці Національного музею українського мистецтва було 10 його творів (перважно христологічної тематики), які, очевидно, передав у музей митрополит Андрей Шептицький. Від знаних львівських колекціонерів Б. Ожеховича, К. Бруніцького, Л. Пініського, С. Райтера до галереї поступили деякі програмні твори художника.

Багатий творчий доробок Я. Мальчевського, за висновками фахівців, складає понад дві тисячі робіт. Вони зберігаються у провідних музеях Польщі та за її межами, також в приватних колекціях. Львівська музейна збірка є однією з найбільших: 68 картин та 18 рисунків й акварелей і охоплює майже весь його творчий шлях, від 1884 по 1926 рр. Неодноразово роботи Я. Мальчевського зі збірки галереї презентувалися на виставках в Україні і Польщі, завжди з великим зацікавленням, але частково. На цей раз для огляду представлена уся колекція, що дає змогу познайомитися з його реалістичними пейзажами, народними сценами, портретами, які раніше не експонувалися, та глибше зануритися у світ складних й неоднозначних образів етапу символізму.

Світлана Стець

     Старший науковий співробітник Львівської   

національної галереї мистецтв імені Б.Возницького

 

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Березень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
Лютий | Квітень