"Гносеологічні вправи" Миколи Маценка презентували у Черкаському музеї

30 січня 2020 року у Черкаському художньому музеї презентували виставку Миколи Маценка «Гносеологічні вправи».

Свою «Геральдику» Микола Маценко створює вже протягом 12 років. Подібно до традиційної геральдики, роботи Маценка із цього циклу – система соціального кодування, квінтесенція смислів: символів, знаків, стереотипів.

Поєднуючи у вигадливих композиціях побутові предмети, елементи повсякдення і різноманітні історичні та культурологічні алюзії, автор конструює персональну оповідь про історію і сучасність суспільства, що його оточує і складовою якого він сам є.

Абревіатури, крилаті вислови і літературні цитати – теж своєрідні коди, частини меседжу, неодмінно іронічного, але більше серйозного, часто парадоксального, – про звичне і екстраординарне, прекрасне і страхітливе, про загрози і переваги, вподобання і фобії, минуле і теперішнє, перемоги і поразки, з яких плететься орнамент дійсності. Цикл містить як великі полотна, так і багато робіт малих форматів із невеликою кількістю зображених елементів.

«Гносеологічні вправи» – виставка, що представляє камерні роботи Миколи Маценка, створені здебільшого протягом 2018-2019 років.

Це зафіксовані у візуальній двомірності актуальні роздуми художника про буття індивідів та спільнот і про буття як таке. Пізнання – складний нескінченний процес, що неодмінно будується на сумніві, поєднує інтелектуальне й інтуїтивне, аналіз і споглядання. Власне, в шопенгауерівській трактовці мистецтву доступна можливість «споглядального пізнання», якої позбавлена наука. Користуючись цією можливістю, Маценко робить свої «вправи» у безкінечному процесі пізнання світу, занотовуючи спостереження і попередні висновки, що ведуть до наступних сторінок і викликів.

Виставка присвячена ювілею автора, але замість ретроспективи навмисно обраний «легкий», майже ескізний формат – задля фокусування на гостроті теперішнього моменту і руху в бік майбутнього.

Виставка діє до 28 лютого 2020 року.

Наталія Маценко,
мистецтвознавиця