Світ дитинства очима художників у Бердянську

Автор: Бердянський художній музей ім.І.Бродського | 03 січня 2020 17:03 |



Неочікувану зацікавленість викликала виставка живопису та графіки «Світ дитинства очима  художників», яка відкрилась  у  Бердянському художньому музеї  ім. І.І.Бродського і вже третій  місяць приймає дорослих і маленьких відвідувачів. В музейній колекції  є  чимало творів образотворчого мистецтва, які присвячені образам дітей. І хоча  для експонування була обрана невелика кількість - лише 40 робіт, метою співробітників було охопити конкретний період і показати, як змінювалось саме поняття дитинства протягом ста років.


Представлені роботи занурюють глядачів у неймовірний світ теплих почуттів, які відкриваються  у творчості художників, що присвятили свої полотна зображенню дітей. Важко знайти хоч одного відомого майстра, якого б не хвилювала і не захопила ця тема. Діти були джерелом натхнення багатьох художників, з ними пов'язано чимало шедеврів світового образотворчого мистецтва.

В експозиції представлені роботи відомих українських та російських художників другої половини XIX – XX століття.

В середині XIX ст. багато художників в своїх картинах оповідали про життя селянських і міських дітей, долею яких був холод і голод, непосильна праця, жалюгідне жебрацьке існування. Серед таких митців був ЙОСИП ЯНКЕЛЕВИЧ  ПЕРЕЛЬМАН (1876-1949). В своїй академічній роботі «Натурник в кожусі» він показав саме таку дитину, яка не має звичних радощів дитинства. Зобразивши хлопчика,  одягненого у старий кожух з чужого плеча та стоптані чоботи, який ніби стомлений спирається на палицю, художник демонструє посмішку дитини, що незважаючи ні на що намагається радіти кожному дню, сонцю, природі.

В образах дітей художники досить часто показували  нестерпні тяготи, важкі долі та страждання. Відомий художник ПАВЛО ДМИТРОВИЧ ШМАРОВ (1874– 1955) також,  іноді,  звертався до зображення дітей. В експозиції представлений дитячий  портрет «Сільська дівчинка», який був подарований  засновником Бердянського художнього музею - І. Бродським (1884-1939) в 1930 – ті  роки. З картини, на тлі похмурого подвір`я,  на глядача дивиться сумна дівчина, погляд якої спрямований ніби в душу кожного, хто зможе зрозуміти її тяжку долю.

В 1930 році, І. Бродським   була подарована і чудова робота художника – жанриста, талановитого портретиста  ІВАНА ІВАНОВИЧА ТВОРОЖНІКОВА(1848-1919) під назвою «Пташка полетіла».



Ця картина  розповідає  про стару традицію випускати птахів, яка збереглася  ще  до XX століття і була пов'язана з весняними святами.  Жайворонків, голубів, синичок та інших лісових птахів ловили бідні люди, обережно садили в клітки, а потім, на Великдень,  символічно відпускали в небо при великому скупченні людей. Так святкувався прихід весняного тепла. Ще в народі вважалося, що пташки, випущені на волю, стануть заступниками за людину перед Богом, «попросять за того», хто дав їм свободу. Дівчинка на картині, з посмішкою та надією, дивиться в слід пташці, яку тільки що випустила на волю, мріючи про світле майбутнє сповнене звичайними дитячими веселощами.

З захопленням сприймається на виставці картина художника МИКОЛИ  ПЕТРОВИЧА БОГДАНОВА-БЄЛЬСЬКОГО (1868-1945) «Рибалки». Все своє творче  життя художник присвятив дітям, дуже добре знав своїх маленьких героїв, тому що  виріс в їх середовищі. З неймовірною любов’ю, він поетично і вірно відтворював образи дітей в своїх роботах, які завжди супроводжуються цікавими історіями майже справжніх, невигаданих персонажів картин.


Багато художників писали портрети й своїх власних дітей, відображуючи їх під час якоїсь дії.  ЮРІЙ ІЛЛІЧ РЄПІН (1877-1954), російський живописець, який  дуже любив своїх синів та  залюбки займався їх вихованням. У 1915 році він написав картину «Діти, хто ваш ворог?» , на якій зобразив своїх синів під час захоплюючої  гри:старшого Гая , якому в цей час було дев`ять  років та молодшого восьмирічного Дія. Цікаво те, що на картині в обох хлопчиків довге волосся, і це було одним з дивацтв художника. Він забороняв стригти синів і тому, на багатьох  фотографіях, як і на цій роботі,  хлопчики схожі на дівчаток з косичками.

Юрія Ілліча Рєпіна спіткала сумна доля. Старший син покинув домівку. Молодший  опікувався батьком, але замисливши втілити свою мрію стати художником, зіткнувся з тяжкими випробуваннями, що врешті решт призвели до ув’язнення та розстрілу в 1935 році, зробивши його жертвою репресій.  Лист Дія  до І.  Бродського, з проханням про допомогу, так  і не знайшов адресата, а батько, так і не дізнавшись про долю сина, закінчив життя самогубством в 1954 році. Але, на полотні в музеї та на багатьох фотографіях, діти Юрія Рєпіна залишаються усміхненими та життєрадісними.

У  ХХ ст. дитячі образи в живописі залишаються  зворушливими і безпосередніми, ґрунтуються  на кращих досягненнях образотворчого мистецтва другої половини ХІХ - початку ХХ століть. Художники цього періоду чудово володіли малюнком, майстерно передавали форму та  колір. В експозиції представлені  декілька робіт художників цього періоду.

Один з головних представників соцреалізму, ФЕДІР  ПАВЛОВИЧ РЕШЕТНІКОВ(1906-1988), який у 1940-х роках  написав ряд робіт, присвячених дитячій тематиці, представлений однією з відомих своїх картин «Дістали язика». Автор показав сценку маленької війни під час війни великої. Поки дорослі стріляють один в одного, копають окопи і закладають міни, діти вирізають собі дерев'яні шаблі і рушниці і теж починають битися один з одним, створюючи свою дитячу війну -  нестрашну. Ця робота завжди з великою цікавістю сприймається відвідувачами музею (див. головне фото).

Ще одним художником, який писав  чудові картини, де центральне місце займали жінки та діти, був ФЕДОТ ВАСИЛЬОВИЧ СИЧКОВ(1870-1958). «Сільські дівчата біля тину» робота дуже позитивна. Художник  показав юне, життєрадісне покоління, сповнене сил і енергії. Такі роботи завжди запам’ятовуються найбільше, адже герої таких картин не просто рум’яні й усміхнені,  а в першу чергу ще й неймовірно щирі.

До дитячого портрету звертався також талановитий художник САМУЇЛ  ЯКОВИЧ АДЛІВАНКИН. (1897–1966). Показувати в своїх творах  дитячі мрії та бажання було для нього дуже важливо. В 1940-му році була написана робота «Майбутній льотчик», в якій художник показав усміхненого хлопчика, в очах якого читається яскрава дитяча мрія - стати льотчиком.

У 50-ті роки ХХ століття надзвичайно популярні були картини українського живописця ГРИГОР’ЄВА  СЕРГІЯ  ОЛЕКСІЙОВИЧА(1910-1988). Григор'єв любив малювати дітей - вони присутні практично на всіх його жанрових картинах. Нехитрі за сюжетом, немов випадково підглянуті художником на вулиці, у сусідньому дворі, школі або квартирі. В експозиції представлені дві чудові роботи «Пєтька» та «Маленькі художниці».

Взагалі дитячий портрет був дуже популярний в мистецтві середини ХХ століття. У цей період було здійснено перехід до обов'язкової восьмирічної  освіти, ліквідовано роздільне навчання хлопчиків і дівчаток, створені умови для загальної середньої освіти. На картині ЩЕРБИНИ БОРИСА ГРИГОРОВИЧА (1926)  «Школярка» зображена типова представниця того покоління, що виконує домашнє завдання. Чорнильна ручка,  чорнильниця, промокашка, фартушок з крильцями - все те, що вже зникло з атрибутів сучасної школи.

На виставці також представлена робота неймовірної української художниці ОДАРКИ ОЛЕКСІЇВНИ КИСЕЛИЦІ(1912 —  1999), яка була випускницею Академії образотворчих мистецтв у Празі, але після 9 років  навчання, Одарка  повернулася на батьківщину, на рідну Буковину. Творче натхнення майстриня все життя черпала з чудових краєвидів своєї рідної землі. Основним виражальним засобом суті її творів був  колір. Її картини схожі на картаті буковинські килими. Любов’ю та ніжністю наповнена робота «Мати - героїня» (Фото5). В цьому портреті можна побачити неймовірні яскраві орнаменти на сорочці матері, фантастичні квіти на сукні дівчинки, яка спить солодким сном на руках рідненької матусі.

Рідним став Буковинський край і для одного з найкращих  портретистів другої половини

 ХХ ст. ІВАНА ОЛЕКСАНДРОВИЧА ХОЛОМЕНЮКА (1926 —2008).  В експозиції представлена його чудова робота «Ганнуся», на якій художник зобразив звичайну буковинську дівчинку - рум`яну, смагляву, чорноволосу, яка одягнута у вишиту сорочку, поверх якої яскравий кептар, а на голові – різнокольорова  хустка. Насичена кольорова гама, динамічний  пастозний мазок – відмінна риса творчості Івана Холоменюка.

Любив Україну і оспівував її красу в своїх неповторних ліричних пейзажах український художник БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ МИХАЙЛОВ (1959-2015). Привертає увагу глядачів робота, яка опрацьована і відчута художником у найдрібніших деталях,  жанрова композиція під назвою «Гроза». В ній автор вдало поєднав настрій природи з людськими емоціями та почуттями. Уважно розглядаючи картину, немов бачиш події, які передували відображеному моменту, і співпереживаєш головним персонажам, як ніби разом з ними змушений рятуватися від грози.

Окремий зал Бердянського художнього музею відведений графічним творам видатних художників, а саме дитячій книжковій ілюстрації, яка стала яскравим доповненням цієї виставки. Відомий художник – графік , історик мистецтва, театральний декоратор ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ  БЄНУА (1870-1960)  на виставці представлений роботою «Діти та іграшки». Свого часу він створив велику кількість акварельних робіт. Для Бєнуа властивий точний виразний малюнок і в нашій роботі основу образу складає малюнок пером. Акварель виступає своєрідною розмальовкою, яка виконує другорядну функцію.

В експозиції можна побачити  ілюстрації до відомих казок, наприклад АФАНАС`ЄВ ОЛЕКСІЙ ФЕДОРОВИЧ(1850-1920) представлений ілюстрацією до казки «Коник – горбоконик» Петра Єршова, а український художник, живописець, який працював в області книжкової графіки ВОВК ОЛЕКСАНДР  ІВАНОВИЧ (1922-2004) - ілюстрацією до казки «Гуси – лебеді». Художник ФАДКІН МОІСЕЙ ЗАЛМАНОВИЧ (1904-1974) продемонстрував  уривок із казки Івана Франка «Лисиця та журавель», а відомий український графік, один з небагатьох художників, який має багатий практичний досвід естампного друку ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ  ІВАНОВ – АХМЕТОВ (1953р.н.) на виставці представлений ілюстраціями до книги Льюїса Керола «Аліса в країні чудес».

 Також привертають увагу відвідувачів роботи чудового художника і графіка, який створив неповторний яскравий світ дитячої книжкової ілюстрації, КАЛИНОВСЬКОГО  ГЕНАДІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА(1929-2006).  Художник досить незвично підходив до створення своїх робіт. На довгий час він закривав свою майстерню від світла, майже припиняючи будь-яке спілкування і довгі дні і тижні обмірковував майбутні картини, що піднімалися з підсвідомості. На створення  ілюстрацій до однієї книги йшов рік-півтора. Г. Калиновський – автор більш ніж 100 книг. В нашій експозиції представлені його ілюстрації до твору Джоеля Чандлера Харріса (1848 — 1908) «Казки дядечка Римуса».   

Тема дитинства для відвідувачів нашої виставки виявилася дуже зворушливою.  Другу половину ХХ століття пам`ятає та з радістю пригадує  своє дитинство старше покоління. 



Юні глядачі, які відвідують виставку, не тільки слухають тематичну екскурсію та роздивляються картини, а з задоволенням відшукують серед  дитячих образів, свою «споріднену душу», дізнаються, як жили діти раніше, що вдягали, чим захоплювалися, якими іграшками та в які ігри грали.  Для дітей підготовлена велика інтерактивна програма: розглядаючи ілюстрації , діти визначають до яких  казок вони відносяться та дивляться уривки цих  мультфільмів. Отримуючи фрагмент  картин, з’ясовують про яку роботу йде мова, грають в ігри, які допомагають запам’ятати назви  картин та авторів, а також виконують творче завдання, виготовляючи з паперу казкового героя.


Такі виставкові програми допомагають не просто залучати до мистецтва юних відвідувачів, а перш за все полюбити образотворче мистецтво та музей взагалі, що є дуже важливим. Дозволяють зрозуміти та відчути з якою проникливістю художники намагаються відтворити можливо їх власні дитячі образи в світі переживань, тяжких умов та звичайних дитячих радощів. Колекція Бердянського художнього музею ім. І.І.Бродського – це величезна скарбниця творів видатних майстрів, які й сьогодні продовжують дивувати сучасних глядачів своєю майстерністю та можливістю викликати неймовірні відчуття, а виставка «Світ дитинства очима художників» - це той проект, який дозволяє пробудити ще в такому юному глядачеві цікавість, спостережливість, фантазію, яка зможе перенести в різні часи та змусити навіки полюбити мистецтво.

 

Провідний науковий співробітник
Бердянського художнього музею ім. І.І.Бродського
Щербина Ю.О.

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Квітень 2020

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Березень | Травень