MEDIAHUMAN: новий мистецький проект у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків цього разу ще більш незвична виставка: у центрі приміщення, що розділене стінами на три зони, стоїть велетенська куля, сформована зі зв’язаного між собою текстилю та кількох телевізорів. Праворуч стелю та стіну підпирають дивні конструкції, схожі на будівельні.

Глибше у тій частин зали спрямовані промені світла вихоплюють із напівтемряви завосковані бляшанки, пружини та інший урбаністичний мотлох. На стінах міська графіка, а кілька екранів розмито показують різні частини Львова. Правий сектор приміщення виділили для трьох загадкових білих конусів різної висоти. На стіні праворуч від входу висить проштрикнута кількома сотнями голок військова форма.

Все це проект MEDIAHUMAN львівського митця Михайла Барабаша.

Привітала присутніх мистецтвознавиця Зоя Навроцька, яка розповіла про Михайла Барабаша як художника, що працює у найрізноманітніших напрямках.

Сам митець пояснює, що має потужну академічну освіту, на ґрунті якої він і наважився проводити такі сміливі мистецькі експерименти. Саме про це, каже художник, і говорить одна з інсталяцій проекту. На ній полотна, що їх майстер малював з 2006 до 2013 року. Вони нагромаджені одне на одне таким чином, що видається, ніби вони і справді підпирають стелю. Ще дві картини аналогічним чином служать опорою для музейної стіни. Це основа, без якої не було би мультимедійного мистецтва і проекту MEDIAHUMAN, впевнений автор.

Урбаністична серія із завоскованими бляшанками та розмитими відео демонструє міський простір, а також показує швидкоплинність життя у великому місті.

Особливу увагу глядачів привернув інтерактивний арт-об’єкт «Автопортрет». Ці на перший погляд дивні конуси всередині містили портрети Михайла Барабаша, стилізовані під трьох буддистських мапв, що ігнорують зло.

Автор розповів, що куля в центрі часто викликає асоціації з формою планети і таке інше. Наспарвді ж, каже художник, увага передовсям має бути зосереджена не на формі об’єкта, а на способі його творення. Це сотні вузлів, які сплітаються у химерну конструкцію, що тримається купи.