Видання Полтавського художнього музею визнано "Кращою книгою Полтавщини"

Автор: Полтавський художній музей ім. М. Ярошенка | 18 листопада 2019 13:40 |

       

 

           7 листопада у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П. Котляревського  відбулась вже тринадцята зі ліком церемонія нагородження «Краща книга Полтавщини». Непересічна подія  зібрала у залі науковців, письменників, поетів, видавців і книголюбів.  


           Ідея проведення конкурсу належить громадській організації «Полтавська обласна спілка краєзнавців». Цьогоріч 52 учасника змагалися в семи номінаціях: «Краще історико-краєзнавче видання», «Краща університетська книга», «Краща поетична збірка», «Краще прозаїчне видання», «Краще видання для дітей та юнацтва», «Культура і мистецтво», «Краще іміджеве видання» і «Гран-прі».

         Участь у конкурсі взяли автори, авторські колективи, видавництва, видавничі організації, поліграфічні підприємства, науково-дослідницькі, навчальні та бібліотечні заклади, громадські та творчі організації Полтавщини.

         Цього року  найвищу відзнаку – Гран-прі, який вручається унікальному, фундаментальному виданню універсальної тематики, що стало подією у вітчизняному книговиданні –  отримав альбом, підготовлений колективом Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка, «Портретний живопис XVIII–ХХ століття. Каталог виставки», упорядником якого стали Ольга Курчакова  та  Світлана Бочарова, виданий і надрукований в ФОП Говоров С.В.

         Каталог присвячено 100-річчю від дня заснування Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Уперше заклад було відкрито 27 квітня 1919 року під назвою Картинної галереї. У каталозі вміщені репродукції експонатів, які входили до експозиції виставки із фондової збірки музею, що проходила з 4 грудня 2015 року по 14 лютого 2016 року і викликала значний інтерес серед відвідувачів. Видання здійснене за підтримки Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Департаменту культури Полтавської державної облдержадміністрації та небайдужих полтавців, розраховане на широке коло шанувальників мистецтва.

         Виставка «Портретний живопис XVIII–ХХ століття» продовжила ряд масштабних проектів, реалізованих за останнє двадцятиріччя, відколи одним із пріоритетних напрямків роботи музею став курс на відкритість фондів. Темою виставки не випадково був обраний портрет. Як самостійний жанр, живописний портрет посідає одне із чільних місць в образотворчому мистецтві. Досить значною є його частка і  у зібранні живопису Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Лише на виставці «Портретний живопис XVIII–ХХ століття» увазі глядача пропонувалося сто двадцять творів цього жанру. Зазначені у самій її назві хронологічні рамки були зумовлені не стільки наявністю полотен вказаного періоду, скільки перспективою простеження еволюції портрету. Від класичних форм, набутих ним у XVIII столітті, до академічного та психолого-реалістичного втілення образу в ХIХ столітті, від перших ознак появи в ньому імпресіоністичних та модерністських рис аж до особливостей трактування зовнішності в абстрактному, не фігуративному мистецтві.

         Портрет XVIII століття представлений творами здебільшого невідомих вітчизняних майстрів. Серед найдавніших полотен портрет О.О. Прозоровського, копії з відомих портретів О.А. Безбородька роботи Й.Б. Лампі та Д.П. Трощинського роботи В.Л. Боровиковського. На значну увагу заслуговує парний портрет, репрезентований цілим рядом відображених подружніх пар із відомих дворянських родів, що володіли землями на Полтавщині – Ламздорфів, Данилевських, Фролових-Багрєєвих.

         ХIХ століття представлено портретом Олександра Васильовича Мясново, виконаним відомим шведським художником Калом Петером Мазером (1807-1884), цікавим як за своїм виконанням, так і за історичним значенням відображених осіб, портретом діда Лесі Українки Петра Якимовича Драгоманова роботи Степана Свинцова, а також вишуканим овальним портретом Марії Павлівни Комаровської з відомого  українського роду Галаганів, написаний вихідцем із Академії мистецтв – Миколою Богацьким.

         Центральне місце серед робіт реалізму посідає портрет адвоката О.Н. Матросова, виконаний у 1892 році Василем Савинським (1859-1937). Ретельно відшліфований образ спокійного інтелігентного чоловіка відповідає загальній манері рівного й гладкого живопису, що разом створює враження врівноваженості та спокою.

         ХХ століття представлено портретами відомих українських і полтавських митців, наприклад, рядом робіт учня Іллі Рєпіна полтавського портретиста Григорія Цисса (1869-1937), подвійним портретом сестер Варвари і Марії Кричевських, виконаний у 1902-1903 роках молодим Федором Кричевським (1879-1947), роботами класиків українського мистецтва Леоніда Чернова, Сергія Шишка, Фотія Красицького, Михайла Козика, Івана Дряпаченка, Карпа Трохименка, Павла Волокидіна та інших. Серед портретів  першої половини ХХ століття і так званий жанровий портрет, представлений твором Олександра Шовкуненка «Бандуристка» (1946), полотном Тетяни Яблонської «Гончар» (1964). Цей  достатньо цікавий вид живописного портрету знаходимо і в творчості Геннадія Небожатка «Реставратор» (1966) та Олексія Ямбиха «Лучниця» (1978).

         Портрети другої половини та кінця ХХ століття для глядача – своєрідне відкриття: до колекції  Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка вони надходили переважно у той час, коли їх автори були ще маловідомими митцями. Сьогодні ці імена складають гордість українського образотворчого мистецтва – Тетяна Яблонська, Сергій Подерев’янський, Сергій Єржиковський, Василь Забашта, Валентин Бернадський, Армен Атаян, Борис Піаніда, Валентина Виродова-Готьє, Лев Маркосян, Віктор Брикулець, Андрій Сербутовський, Валерій Мозок, Микола Підгорний, Дмитро Чвала та інші.

         Унікальність видання «Портретний живопис XVIII–ХХ століття. Каталог виставки» полягає у тому, що значну частину портретів опубліковано та введено у науковий обіг вперше. В процесі підготовки експозиції та видання каталогу науковці здійснили грунтовну дослідницьку роботу з вивчення кожного експонату. Це дало змогу провести атрибуції та зробити ряд мистецтвознавчих відкриттів, наприклад, встановити ім’я автора портретів подружжя Олексія Петровича та Агрипини Павлівни (уродж. Кочубей) Фролових-Багрєєвих, датованих 1826-1827 рр. – німецький художник Ісідор Нойгасс (бл. 1780 – після 1847), встановити особу портретованого, що раніше вважалася невідомою: ним виявився Віктор Олексійович Фролов-Багрєєв, молодший син Олексія Петровича та Агрипини Павлівни Фролових-Багрєєвих. Крім атрибуцій портретів XVIII–ХIХ ст., науковцями музею зібрано та опрацьовано матеріал про портретистів ХХ ст., який розкрив невідомі сторінки життя та творчості митців – наших сучасників: Валерія Мозока, Івана Орлова, Володимира Колєснікова, Віктора Брикульця та ін.

         Кожен опублікований портрет містить розширену інформацію щодо авторства та історії побутування твору.

         Оцифроване видання «Портретний живопис XVIII–ХХ століття. Каталог виставки» доступне для вільного перегляду на сайті музею.

        

С. Бочарова, М. Попкова,

Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Січень 2020

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Грудень | Лютий