Радіо з минулого на виставці Рівненського краєзнавчого музею

У Рівненському краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Ретро-радіо», яка  вмістила понад 60  радіоприймачів із приватної колекції рівнянина Павла Тарасовича і радіо-раритети із фондів музею.

Павло Тарасович – один із активних пропагандистів і знавців радіотехніки на Рівненщині. Ветеринар за освітою, він з юних років  захопився радіотехнікою і впродовж всього життя йшов за цією привабливою і цікавою радіохвилею технічного  розвитку. Павло Михайлович  учасник морської антарктичної експедиції початку 2000-х років. Працював  адміністратором зв’язку у складі П'ятої Української наукової антарктичної експедиції на станції «Академік Вернадський».  Збираючи колекцію  радіотехніки, він одночасно є пропагандистом цього виду технічного спорту серед учнівської і студентської молоді. Зібрані ним раритетні екземпляри  він не раз представляв на виставках під час проведення міських свят у Рівному,  брав участь у святі «Музейні гостини», які  проводить Рівненський краєзнавчий музей.  До рук радіолюбителя потрапляють зазвичай зіпсовані неробочі радіоприймачі, які він повертає до життя. І саме від цієї клопіткої роботи  Павло  Тарасович одержує найбільше задоволення.  Здається, що цей чоловік знає про радіо все і може годинами з блиском в очах розповідати про супутника свого життя – радіо.

Павло Тарасович мріє про створення у Рівному музею (чи хоча б постійно діючої виставки) історії радіотехніки. Адже десятки радіоапаратів, радіостанцій, різноманітних деталей і пристроїв він зберігає у своєму помешканні.

Один із  унікальних експонатів, який нині представлений на виставці  - радіоприймач «тарілка»,  який став символом епохи 1930-1940-х років в колишньому СРСР. Гучномовці, перші лампові радіоприймачі, транзисторні портативні приймачі, радіоли різних модифікацій – вони впродовж десятиліть супроводжували кожну людину, займали повноправне місце у кожному домі. Без цього винаходу кінця ХІХ століття не уявляється життя людей ХХ століття, де в кожній домівці було радіо. Цю «розмовляючу» скриньку народ жартома і любовно називав «брехунцем», «транзистором», «комбайном»  і прислухався до новин, який приносив радіоефір, звіряв годинник, слухав музику чи чекав «вечірньої казки» для малят.  В колишньому СРСР, судячи із розмаїття назв радіоприймачів і заводів-виробників,  насправді був промисловий бум у радіотехнічній промисловості.

У фондах Рівненського краєзнавчого музею зберігається чимала колекція  радіоапаратів, значну частину якої передав до музею рівнянин Олександр Коташевський. Зразки радіоприймачів із фондової збірки в повному об’ємі музей виставляє вперше.

На відкриття виставки прийшли ті, хто має особливі стосунком із радіо –радіожурналісти, колекціонери старої техніки, молодь.  Колеги із  Державного архіву Рівненської області прийшли з цікавою інформацією про історію радіозв’язку на Рівненщині, яку віднайшли серед історичних документів.

Спогадами про роботу на радіо, про вже тепер раритетну радіоапаратуру, якою ще донедавна користувалися журналісти, розповіла відома рівненська радіо журналістка Валентина Романюк.  Поділилася спогадами  про роботу на радіо журналістка Оксана Юрченко.

Виставка викликала чималий зацікавлений інтерес у рівненської громади.  Вже на презентації   музей одержав декілька подарунків для поповнення радіо колекції.  Лікар Олександр Шегера передав музею радіоприймач «Зоря»  1959 року випуску.

Галина Данильчук –

старший науковий співробітник сектору обліку музейних цінностей