ЛАВРА: ВІДПОВІДЬ

Я десь на таке і розраховував, коли робив запит на отримання публічної інформації від Мінкультури. Одна моя знайома, народний депутат та член комітету ВР з питань культури і духовності, зреагувала: «Саботажники»! Інші її висловлювання стосовно цієї відповіді публікувати не ризикну.

Нарешті ми з’ясували, що Мінкультури дуже вдало використовує законодавство на свою користь. Достатньо зірвати конкурс (нагадаю – його зірвали саме члени комісії від міністерства, які попросту не явилися на засідання) і можна призначити кого завгодно на необмежений термін.

Але Мінкультури надало мені неповну відповідь. Згідно п. 1 ст. 21.1 Закону України «Про культуру», «Керівником державного чи комунального закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років». А у відповіді міністерства написано «Наказом Міністерства культури України від 05.09.2017 № 727/0/17-17 виконуючим обов’язки керівника Заповідника за згодою сторін призначено Рудника О.В. до призначення керівника закладу в установленому законом порядку».

Це відверта, неприхована брехня. Олександра Рудника призначено не «виконуючим обов’язки керівника Заповідника», а виконуючим обов’язки генерального директора. Бо саме так написано на сайті Міністерства культури: «Наказом Міністерства культури України від 5 вересня №727/0/17-17 призначено виконуючим обов’язки генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Рудника Олександра Володимировича, на термін до призначення керівника, якого буде обрано у встановленому законом порядку за конкурсною процедурою». З моменту свого призначення він і став керівником цього закладу культури.

Але на момент призначення у пана Рудника взагалі не було стажу роботи у сфері культури, тобто міністр Євген Нищук не мав права його призначати.

Іще один момент. Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника або керівника, все ще регламентується документами радянського періоду. Як би там не було, але обов’язки В.О. покладаються на «іншого робітника». Це міг би бути хтось із заступників, або головний архітектор, або хтось із керівників відділів Заповідника. Але це ніяк не міг бути Олександр Рудник, бо на той момент він у Заповіднику не працював!

Отже, Мінкультури порушило закон та перевищило свої повноваження.

Подейкують, що Евген Нищук планував тягнути Олександра Рудника на посаді в.о. аж поки в останнього не набереться необхідні три роки стажу. Якщо це так, то такий план виглядає дещо фантастичним, бо щоб дотягнути Рудника до вересня 2020 року треба самому залишатися міністром. А це дуже проблематично, особливо в світлі останніх подій.

P.S. Тут з’ясувалося, що не один я такий розумний! Цікаво, а що міністерство відповіло нардепу?