МУЗЕЇ ГРОШЕЙ ТА ЦЕНТРОБАНКІВ СВІТУ: ІНТЕРАКТИВНІСТЬ В ДІЇ

Автор: Марта-Марія Костів | 10 липня 2019 09:30 |



Музеї грошей та центробанків світу – це особлива ніша музейних установ, місією яких є не лише зберігання історичних артефактів, але й просвітницька діяльність, що стосується фінансової грамотності, економічних процесів та ролі центробанків у житті країни. Самі ж центробанки створюють музеї, які стають їхніми комунікаторами із громадськістю, щоб розповісти про свої функції, навчити людей раціонально використовувати особисті фінанси, підвищити рівень довіри до банківської системи та залучити до активного використання всього спектру фінансових послуг.


Заради досягнення цієї мети саме музеї використовують інноваційні технології, мультимедійні пристрої, аудіо-, відео- та комп’ютерні елементи експозиції. Сучасні технології дозволяють відвідувачам «зануритись» в тематику музею, пояснити концепцію музейної експозиції, познайомити із музейними колекціями та виставками.

Усі музейні установи такого типу можна розділити на:
1) музеї грошей;
2) музеї центробанків;
3) візит-центри;
4) центри вивчення грошей та інші інституції (зазвичай освітнього або наукового спрямування).

Класичною організаційною формою установи в аналізованій галузі є музей, що, зокрема, може існувати у вигляді музею грошей або музею банку. Проте при центробанках, крім музеїв, часто функціонують візит-центри. У цій сфері вони є особливим феноменом, адже можуть бути як складовими частинами музеїв, так і існувати самостійно. Зазвичай це окрема локація, де можна побіжно ознайомитись із тематичною інформацією, інтерактивними виставками, поліграфічною продукцією банків та музеїв. Візит-центри мають необмежений доступ для відвідувачів, вхід вільний навіть без попередньої реєстрації. Установи такого типу відкриті при Європейському центральному банку, Банку Нідерландів, Монетарному регулятору Сінгапуру та інших.

Новітньою тенденцією у цій галузі є створення центрів вивчення грошей. Це окремі установи, що акцентують увагу не на музейній діяльності, а здебільшого освітній, виконуючи насамперед просвітницьку функцію. Такі інституції надають перевагу інтерактивному способу подання інформації, зосереджуючись на темі фінансової грамотності, водночас, як правило, менше приділяють увагу історичній складовій, що властива установам музейного типу. Серед таких інституцій варто виділити Центр знань «Світ грошей» Банку Латвії, Центр грошей імені Славомира Скшипека Банку Польщі та інші. Зокрема, Музей банку Канади, попри солідну історичну колекцію 110 000 музейних предметів, унаслідок останньої реновації у 2017 році суттєво скоротив історичну частину на користь інтерактивних стендів і мультимедіа.

Важливими ознаками, що вирізняють музеї грошей та центробанків з-поміж інших музейних установ схожого типу, є їхні завдання:
1) пояснити роль і функції центрального банку зокрема та банківської системи загалом; 
2) розповісти про економіку країни просто та доступно; 
3) сприяти фінансовій грамотності населення; 
4) висвітлити національну історію грошового обігу.

Функції центробанків полягають у забезпеченні стабільності грошової одиниці, здійсненні прозорої й незалежної монетарної політики, емісії грошей, формуванні золотовалютного запасу держави, банківському нагляді, стримуванні рівня інфляції тощо. Для пересічного громадянина ця тематика залишається складною для сприйняття, саме тому працівникам музеїв доводиться вдаватись до різних – як традиційних, так і інноваційних – вирішень таких питань.

Чи не у кожному музеї присутній тематичний зал чи окрема експозиція, що стосується функцій центробанку та банківської системи. Можна виділити кілька способів представлення цієї тематики.

По-перше, експозиція може доносити сенс через символізм, наділення об’єкту новим змістом та через порівняння. Наприклад, у центрі експозиції «Банк сьогодні» Музею Банку Англії розміщено велику модель корабля, що алегорично відображає необхідність зберігання цін стабільними. Це символічне втілення ідеї про те, що потрібно уникати штормів та небезпек, які можуть збити вас з курсу.  


Натомість у Музеї Банку Бельгії банківський нагляд відтворюють за допомогою аналогії з автомобілем: щоб ним керувати, необхідно отримати права-«ліцензію», проходити техогляд, дотримуватися правил та бути уважним на дорозі.

Другою з можливих форм є створення тематичних зон експозиції, що репрезентують функції, цілі та стратегію розвитку центробанків. Так, зокрема, у візит-центрі Європейського центрального банку експозиція будується навколо чотирьох цілей ЄЦБ. Кожній із цілей присвячена окрема зона, яка вирізняється своєю власною кольоровою гамою: перша зона «Maintain» («Підтримка») про місію ЄЦБ щодо збереження стабільності цін у єврозоні, захист обмінного курсу євро та реалізація монетарної політики; друга зона «Safeguard» («Захист») акцентує увагу на ролі Європейського банку у сприянні фінансовій стабільності; третя зона «Сonnect» («Зв’язок») про забезпечення роботи платіжних систем та обігу банкнот і монет; четверта зона «Achieve» («Досягнення») розповідає про досягнення Європи у фінансовому секторі.

Схожий підхід було обрано візит-центром Монетарного регулятора Сінгапуру. Одна із зон під назвою «Reflections MAS» зосереджує увагу відвідувачів на центральному банку як інституції, роблячи акцент на його місію та цінності. Водночас інша зона візит-центру Insight MAS розкриває сім сфер відповідальності, якими наділений Монетарний регулятор Сінгапуру: 1) через історію грошей країни представлено функцію емісії; 2) низька та стабільна інфляція; 3) захист сінгапурського долара; 4) Сінгапур як фінансовий центр міжнародного значення; 5) стійкий та надійний фінансовий сектор; 6) захист прав клієнтів; 7) майбутнє, що окреслює стратегію та перспективи розвитку.

Третій варіант експозиційного рішення – це інсталяція або таймлайн, так як це зроблено у Візит-центрі Банку Нідерландів.

Четвертий варіант – експозиція, яка «спілкується із відвідувачем». Наприклад, у Центрі знань «Світ грошей» Банку Латвії відвідувачі можуть поспілкуватися із віртуальними експертами Латвійського національного банку та отримати відповіді на більше ніж 100 різних питань про його діяльність. Подібні експозиційні частини є і у Музею грошей Банку Португалії, і у Центру грошей імені Славомира Скшипека Банку Польщі.

Навіть квиток може втілювати у собі ідею музею. Так, у Центрі грошей імені Славомира Скшипека кожен відвідувач отримує квиток, що оригінально виконаний у вигляді банківської картки.

Не меншим викликом для експозиціонерів є важливість зрозуміло розповісти про складні економічні явища. Для цього музеї обирають просту мову, сучасні технології, візуалізацію даних та приклади із повсякденного життя відвідувача.

Наприклад, експозиція у формі стилізованого «супермаркету» Музею Бундесбанку допомагає відвідувачам наочно зрозуміти, як інфляція та дефляція впливають на вартість грошей та їх купівельну спроможність. Так, зі зростанням цін на товари в супермаркеті вартість грошей, а, отже, й їх купівельна спроможність падає. Відвідувачі Музею мають можливість побачити, як за одну й ту саму кількість грошей не можна придбати аналогічну кількість товарів, що було можливо ще декілька хвилин тому.  


Про природу інфляції у Музеї банку Бельгії відвідувачі дізнаються через інтерактивну експозицію, спостерігаючи на зміною цін на базові продукти споживчого кошика у різні історичні періоди.

Одним із найпоширенішим способом розповідати про економічні процеси та явища є інтерактивні ігри на мультимедійних дисплеях. Так, у Музеї банку Канади розміщено симулятор космічного корабля, завдяки якому керуючи джойстиком та долаючи різноманітні економічні шоки, можна мандрувати крізь економічну галактику інфляційних та дефляційних сил, щоб досягнути показника інфляції у 2 %. Крім цього, у Музеї банку Канади використовують методику візуального представлення платіжної системи країни та, відповідно, руху грошей в ній як інтерактивної «схеми метрополітену». Відвідувачам необхідно обрати один із шести способів оплати, торкнутися кнопки і слідкувати за рухом грошей у фінансовій системі країни.


 



Фінансова грамотність населення країни є умовою створення сприятливого середовища для функціонування фінансового сектору. Відповідно, музеї грошей і центробанків прагнуть виконувати роль освітніх центрів, які сприяють покращенню фінансової обізнаності громадськості.

Більшість музеїв грошей та центробанків світу як навчальні засоби застосовують інтерактивні ігри, симулятори та стратегії. Наприклад, у Музеї банку Кореї на мультимедійних дисплеях можна пограти в ігри, що стосуються різних аспектів фінансової грамотності: планування власного бюджету, збільшення чи зменшення облікової ставки. У Музеї грошей Федерального резервного банку Чикаго можна зіграти у гру, що навчить розрізняти справжні та фальшиві банкноти. За її сценарієм відвідувачам доводиться обирати, які банкноти будуть відправлені на переробку, а які залишаться в обігу. Музей грошей банку Литви пропонує комп’ютерні ігри на тему фінансової грамотності безпосередньо на своєму офіційному сайті.

Поняття «фінансової грамотності» тісно пов’язане із фінансовою інклюзією – рівним доступом та використанням фінансових продуктів та послуг. Найуспішніші музеї у своїй діяльності намагаються звернутись до якомога ширшого кола відвідувачів. Свідченням цього є організація Дитячих галерей у музеях грошей та центробанків світу, зокрема, така знаходиться у Музеї і галереї мистецтв Банку Негара в Малайзії. Дитяча галерея Банку Негара – це унікальне навчальне місце, простір, де діти можуть уявити себе банкірами чи клієнтами банку. У залі, де розміщена галерея, знаходяться інтерактивні дисплеї, які допомагають у вивченні основ історії грошей. Завдяки інтерактивності цієї галереї вивчення економіки перетворюється на захоплюючий процес для відвідувачів наймолодшого віку.


 

Під час побудови експозиції сучасні музеї опираються на знання психології людини. Традиційні виставкові зали прагнули відразу навчати. Сьогодні сучасні експозиції спершу зворушують емоційно за допомогою «WOW-ефектів», підштовхують до взаємодії через інтерактив, а вже потім – до ідеї необхідності пізнання.

Зокрема, саме такий принцип покладено в основу експозиції Центру знань «Світ грошей» Банку Латвії: «Прийди, подивися, доторкнися, знайди і осмисли!» Вже на вході відвідувача зустрічає відео-історія на 360° про цінність праці. А от на вході до Музею грошей Банку Португалії відвідувачів зустрічає грецький бог торгівлі Гермес, більше подібний на мультимедійного робота, що у доступній формі розповідає про усе, що стосується бартеру та примітивних форм грошей у різних суспільствах.

«WOW-ефекти» застосовує у своїй експозиції й Центр грошей імені Славомира Скшипека. Захоплююче враження на відвідувачів справляє темна кімната із золотими монетами, які під час наближення зникають, символічно утілюючи у собі примарність погоні за матеріальним.

У Музеї золота банку Колумбії вдаються до партисипативних практик музейної діяльності. Один із залів Музею відтворює ритуал муїсків і легенду про країну Ельдорадо. Коли двері інтерактивної кімнати Музею золота зачиняються, відвідувачі чують звуки ритуальних молитов і шум води, що дозволяє уявити себе учасником містичного дійства. Так у музейній експозиції поєдналися сучасні технології, давня легенда та історія цієї країни. 

Потім настає черга інтерактиву. Традиційними інтерактивами музеїв такого типу є можливість пройти крізь або побачити двері банківського сховища (символ довіри до банків), спробувати підняти золотий злиток, отримати банкноту з власним зображенням, а також перевірити, чи не фальшива банкнота з вашого гаманця. 

У Музеї грошей Банку Португалії одна з мультимедійних стін «запрошує» зіграти в інтерактивну гру: використовуючи свій квиток, відвідувачі ловлять віртуальні монети на екрані. Крім цього, зробивши своє фото, на одному із мультимедійних екранів можна сконструювати монету із власним зображенням.

Один із глобальних трендів сучасності – це індивідуальний підхід до кожного покупця-клієнта. Як це реалізувати у музейній галузі? Таким прикладом індивідуального підходу є, зокрема, можливість персоналізувати свій візит у Музеї Банку Канади, створивши свого аватара – маленького персонажа, який представлятиме вас у «подорожі» через економічну систему країни.  


У Музеї грошей банку Португалії зразком індивідуального підходу є відео-екрани, що транслюють думки різних людей про значення грошей у їхньому житті та демонструють різноманіття підходів до їх сприйняття. Відвідувачам пропонують записати свої свідчення і подумати про роль, яку гроші відіграють у їхньому повсякденні.

Відображення історії національного грошового обігу – важлива складова історичної експозиції музеїв цього типу.  Для розкриття цієї теми також активно використовують інтерактив та мультмедіа. 


Наприклад, на одному із відео-екранів Музею грошей Банку Литви відвідувачі можуть обрати країну і відшукати детальну інформацію про фінансову систему держави, її політичну систему, територію, населення, ВВП на душу населення, усі номінали банкнот та монет, що перебувають в обігу, інші економічні та фінансові дані.

Отже, особливий статус музеїв грошей та центробанків світу у сучасних умовах зумовив не тільки трансформацію їх організаційної форми від музеїв-колекцій до просвітницьких центрів, а й пришвидшив реорганізацію підходу до експозиційної роботи. Останніми роками музейні установи такого типу активно переживають реновацію, яка має наступні ознаки:
-          зменшення історичної колекційної частини;
-          акцент на інтерактивній експозиції та використання мультимедіа.

Реорганізація відбувається за новими принципами взаємодії із відвідувачем «зачепити емоційно, підштовхнути до взаємодії, і лише потім – до пізнання».

Для музеїв грошей та центробанків світу ці внутрішні процеси трансформації є, по суті, відповіддю на виклик, який стоїть перед ними – необхідність залучити широкі верстви населення до фінансової просвіти, пояснити їм складні економічні явища та діяльність центробанків простою і зрозумілою мовою.

Марта-Марія Костів,
провідний фахівець
Музею грошей Національного банку України

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Липень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Червень | Серпень