360-РІЧЧЮ КОНОТОПСЬКОЇ БИТВИ ПРИСВЯЧУЮЧИ

Автор: Чернігівський історичний музей імені В. Тарновського | 02 липня 2019 13:06 |



26 червня 2019 року у стінах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського з нагоди 360-річчя Конотопської битви відбулася Музейна зустріч з доцентом Київського національного університету імені Т. Шевченка, кандидатом історичних наук та військовим істориком Олексієм Сокирком.


 Однією з переломних епізодів політичної історії України ХVІІ ст. стала московсько-українська війна 1658–1659 років, а найяскравішою її подією – Конотопська битва. Саме результати цієї війни вирішили питання – з ким повяже свою долю козацька Україна, з Польщею чи Московією.

Після смерті гетьмана Б.Хмельницького, у серпні 1657 р., царський уряд активізує зусилля остаточно приєднати Україну до Московської держави. У цьому московська верхівка спирається на свої військові гарнізони, які були розташовані по території Лівобережної України й у Києві ще з 1654 р., хоча Україна на той час була незалежною державою.

Олексій Сокирко наголосив, що з 1648 р. українські землі і населення перебували у постійних  війнах і походах. Землі, особливо Правобережної України, були спустошені, знелюднені. Представники шляхетства, які становили частину «нової політичної еліти» України, переважно вихідці з Волині, як-от, І.Виговський та Ю.Немирич, намагаються продовжити реформи, розпочаті Б.Хмельницьким та розбудовувати молоду державу на нових засадах.


Дії московитів, спрямовані на реалізацію своїх намірів підкорити Україну, призвели до загострення стосунків Москви з новим гетьманом Війська Запорозького – Іваном Виговським. Царський уряд підтримав опозиційні гетьману сили всередині України. Зважаючи на ці обставини, І.Виговський влітку 1658 р. приймає рішення про розрив союзу з Москвою і йде на укладення угоди з Польщею. Так, 6 вересня 1658 р. була підписана Гадяцька угода між поляками і Виговським, яка зафіксувала повернення України до складу Речі Посполитої на засадах широкої автономії. Однак, польський сейм не затвердив підписані королем умови договору. Гадяцьку угоду відмовилися визнавати й деякі впливові представники козацької старшини.

О. Сокирко схарактеризував загальний хід військових дій і докладно розповів про саму битву, зазначивши, що фахівців у цій царині обмаль.

Так, восени 1659 р. Московія розпочинає військові дії. У жовтні цар посилає в Україну 20-тисячний корпус під командуванням воєводи князя Г.Ромодановського, якому не вдалося досягти значних військових успіхів, тому у березні 1659 р. московський цар направляє на Україну 40-тисячне військо боярина князя О.Трубецького.

Основні події московсько-української війни розгортаються під Конотопом, стратегічно важливим місцем на українсько-московському прикордонні. 19 квітня 1659 р. московське військо – найбільший полк воєводи О.Трубецького, до  якого входив елітний корпус московських вояків з дворян і дітей боярських, другий за чисельністю полк Г.Ромодановського, полки Ф.Куракіна, А.Бутурлина, князів С.Пожарського та С.Львова – підійшло до Конотопа. Місто було узято в облогу. У Конотопі оборонялися козаки Чернігівського, Ніжинського і частина Прилуцького полків (усього близько 4 тис. чол.) на чолі з наказним гетьманом Г.Гуляницьким. Облога міста тривала понад два місяці.


Гетьман І.Виговський збирає козацькі полки, проводить перемовини з кримським ханом Мухаммед-Гіреєм, залучає наймане військо (поляки, серби, валахи, молдавани) і йде до Конотопа на допомогу оточеним. Татарське військо складалося з кримської, бєлгородської, ногайської, азовської орди, з яких найбільш боєздатною була ногайська. З І.Виговським було майже 16 тис. козаків 10 полків, переважно, правобережних: Переяславський, Канівський, Уманський, Черкаський, Кальницький, Паволоцький, Білоцерківський, Подільський, Чернігівський полк очолював полковник О.Силич, Прилуцький – майбутній гетьман, а на той час полковник П.Дорошенко.

27 червня невеликий загін І.Виговського напав на московські війська під Конотопом. Після сутички козаки почали “відступати”. Вирішивши, що козацьке військо нечисельне князь О.Трубецький, направив 28 червня С.Пожарського і С.Львова з майже усією кіннотою (загони дворян і бояр, рейтарські полки) до переправи через р. Куколку, не провівши розвідку.

29 червня 1659 р. гетьман І.Виговський з військами союзників вирушив на переправу. Московська кіннота, переправившись, атакувала війська гетьмана на лівому березі річки. Під час бою кримський хан, перебуваючи у засідці зі своїм загоном, несподівано вдарив у тил московської кінноти на заболоченій місцевості. Деморалізовані ударом з тилу, московити почали тікати і за кілька годин козацько-татарське військо знищило фактично усю кінноту (майже 5 тис. чол.) армії Трубецького. Перемога була досягнута завдяки військовій майстерності, розвідці, злагодженим діям. 

29 квітня 1659 р.  облогу Конотопа московити зняли.

Для Московської держави розгром під Конотопом мав трагічніі наслідки. Так, ще історик С.Соловйов писав, що московська кіннота, яка здійснила щасливі походи 1654 і 1655 років, загинула в один день, у траурному одязі вийшов цар Олексій Михайлович до народу і жах охопив Москву. Жалоба у Москві була викликана не стільки кількістю загиблих, як тим, що під час битви загинуло багато молоді зі шляхетних московських родин (князі Волконські, Вяземські, Мещерські, Болховські, Ухтомські, Щербатови та інші). Фактично, це була трагедія для політичної і військової правлячої верхівки Московії, оскільки більша її частина загинула.


Таким чином, московсько-українська війна закінчилась розгромом основних сил царського війська, які вдерлись на українську територію, і вигнанням їх за межі України. Значну роль у перемозі відіграли і наслідки військової реформи, яку розпочав ще Б.Хмельницький, а завершив І.Виговський – це формування козацького війська на нових засадах, створення найманого професійного війська та артилерійського арсеналу.

Наприкінці зустрічі старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського кандидат історичних наук Ігор Ситий ознайомив присутніх з документальною виставкою, а саме – з колекцію універсалів та грамот ХVІІ ст. із зібрання В.Тарновського. Більшість цих документів має автографи гетьмана І.Виговського.

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Вересень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
Серпень | Жовтень