Музей Олександра Осмьоркіна у Кропивницькому відзначає 25-річчя

    «Літній Вернісаж» - виставкою під такою назвою художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна в Кропивницькому відзначає 25-річчя від того часу, коли літнього жаркого дня, 21 червня 1994 року, його двері гостинно відкрилися для відвідувачів. Для нової, легкої в сприйнятті експозиції, співробітники музею відібрали твори в жанрі пейзажу, натюрморту та тематичні  композиції від 1970-х років до сьогодення з музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво», які не лише дарують глядачеві атмосферу мистецького свята, а й спонукають до філософських роздумів.  
    Понад 50 живописних, графічних та декоративних робіт народного художника України Михайла Надєждіна, заслужених художників України Анатолія Янєва, Сергія Шаповалова, Анатолія Кравченка та Андрія Надєждіна, заслуженого діяча мистецтв України Михайла Сватули, заслуженого працівника культури України Леоніда Бондаря, членів Національної Спілки художників України Марії Церни, Федора Лагна, Анатолія Шаповалова, Юрія Гончаренка, Олександра Демиденка, Валерія Давидова, Анатолія Кімнатного, Володимира Плітіна, Федора Лагна, Сергія Новікова, Юрія Луцкевича та Тетяни Сосуліної, членів Національної Спілки майстрів народного мистецтва України Андрія Ліпатова, Лариси Гарбузенко та Ольги Коломієць, члена Національної Спілки дизайнерів України Сергія Рибіна, члена Національної Спілки архітекторів України Анатолія Губенка, живописців Степана Ніколенка, Галини Ярової-Вінтенко, Лариси Яковлевої та Віктора Орлі (Геннадія Гребньова), а також митців-ветеранів членів Спілки художників СРСР Миколи Бондаренка та Володимира Федорова розкривають перед нами красу неповторної палітри барв української природи, насиченої кольорами безкрайого неба, духмяних степових трав, швидкоплинних річок і брущатого каміння старовинних міських вулиць, наголошуючи через неочікувані ракурси природних краєвидів, оригінальність натюрмортних та сюжетних композицій, на цінності та унікальності кожної хвилини нашого існування.
    Більшість авторів є лауреатами обласних премій в сфері образотворчого мистецтва  та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна та в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка.
    Однією з яскравих тем виставки став український Крим. В сонцедайних етюдах Анатолія Шаповалова широко розкривають свої обійми затишні вулички старовинного Бахчисараю та Гурзуфу, в пейзажах Миколи Бондаренка та Анатолія Янєва постають віковічні, сповнені величі вершини гір Ай-Петрі та Чатир-Дагу, настрої тиші і спокою панують в етюді «Тарханкут», відтворені пензлем талановитого художника Олександра Демиденка.
    Неначе продовженням теми звучать ліричні ноти натюрморту Андрія Хвороста «Ностальгія за морем»,  пейзажного мотиву Сергія Рибіна «Причал» та композиції Андрія Надєждіна «Тихий погляд на імпресіонізм в районі острова лейтенанта Шмідта або на Півдні все спокійно». Остання, написана в 1995 році, фіксує тривожні настрої того часу, які переросли в трагедію сучасності.
    Насиченістю сонячного світла захоплює графічна серія Андрія Надєждіна «Хорватська подорож»: «Рієка. Спека», «Рієка. Площа», «Загреб. Ранок» - вдивляючись в ці твори, неначе відчуваєш подих свіжого вітру Адріатики.
    А якою романтичною атмосферою наповнений краєвид «Надвечір’я в старому порту. Марсель» колись учня дитячої художньої школи в нашому місті Геннадія Гребньова, а нині французького художника Віктора Орлі.  Можливо саме тут запримітив своїх героїв, що знайшли місце у сповненій легкого сарказму композиції «Знайомство на пляжі», оригінальний художник українського наїву Андрій Ліпатов, а можливо, це було на березі річки в Кропивницькому, хто знає… Митець усміхається нам крізь час і простір, створюючи оптимістичний настрій грайливим образом «Велюрового кота», за яким ховається його автопортретна алюзія.
    Через особливу пластику форми будує сповнену витонченої естетичної багатовимірності композицію «Пляж» Федір Лагно. Море таке близьке й таке далеке зачаровує грою відблисків сонячних зайчиків, невпинне мерехтіння яких фантастичним чином переносить нас у центральну Україну.
    Мальовничі узлісся, розлогі береги річок і степ, колись безкрайній, порізаний довгими, як чумацька пісня, дорогами, а нині сповнений гулу машин та людського гаміру, хіба могли вони не стати героями картин? Така особливість художника помічати оригінальність сюжету у тому, що видається нам буденним та звичним, як у композиції Стальяна Коваленка «Скирдують солому», де люди видаються маленькими трудовими мурахами, що крихтами невтомної праці творять власний природний світ монументальних форм. 
    Неначе зійшовши з картини Миколи Бондаренка «Вересень», в якій перед нами  розгортається панорамний краєвид степової балки, уквітчаної стриманою зеленню крон верб і акацій, крізь які проглядається сяюче відображенням небесної блакиті плесо озера, радісно плещуться у воді діти в його ж акварелі «Купання коней».
    Дивовижною теплотою почуттів насичений твір художника Степана Ніколенка  «Сутінки» - поступово сідає сонце і заходить  за горизонт, закінчився ще один робочий день і тракторист на березі запруди може більше нікуди не поспішати, бо тепер він і не тракторист зовсім - складова задимленої машинерії, тепер він просто людина, в якої знову з’явилося право вести тиху розмову з водою і деревами, небом та землею.
    Землею, яка дає нам наснагу до життя, яка талановито й закохано відображена в експресивних етюдах Михайла Надєждіна «Бондарівське. Село Розумівка» та Юрія Луцкевича «Дніпро»,  живописно декоративних краєвидах Володимира Плітіна «Річкові візерунки», Юрія Гончаренка «Серпень» та «Мальви», Андрія Надєждіна «Маєток. Арсенівка. Спека», ліричних  пейзажних мотивах Анатолія Кімнатного «Над Синюхою», Лариси Яковлевої «Пейзаж з хмарами» та Валерія Давидова «Прихід осені», сповнених спокою та тиші куточках рідного краю у творах Михайла Сватули «Ранок», Сергія Новікова «Сполохи» та Анатолія Кравченка «Піщаний берег Дніпра» із серії «Кіровоградщина».
    Землю – історична пам'ять якої зашифрована символічністю образів батику Марії Церни «Світе милий, краю тихий…» та декоративного шитва  «Душа України», що не лише занурюють глядача у світ легенд та українського пісенного епосу, а й нагадують про героїчну сучасність.
    Виставка наочно демонструє, що не зважаючи на різні погляди щодо мистецтва, для переважної більшості художників так звані малі жанри - пейзаж та натюрморт залишаються невід’ємною частиною живописних практик індивідуального творчого пошуку. Адже природа це і є майстерня творчості, зокрема, саме таку тезу утверджує твір Михайла Надєждіна, митця, значна частина творчості якого сповнена символів та абстрагованих форм - «В майстерні художника. (Натхнення ІІ)», в якому він постає частиною всесвіту, створеного невидимою силою творчого духу, що в образі музи управляє його рукою. Як продовження цієї ідеї - соковитий етюд Анатолія Шаповалова, мистецький доробок якого яскраво відображає еволюційні процеси в класичному реалістичному живопису - «Художник на пленері», де фігура  живописця, захопленого виображенням краєвиду,  неначе тане у в’язкій атмосфері зеленого степу, рясно зрошеного краплями барвистого розмаїття польових квітів.
    Квіти в експозиції - як зорі, що сяють мерехтливим світлом вічності в доробках Лариси Гарбузенко «Сон-трава» й Ольги Коломієць «Хмаринка», бринять урочистими феєрверками в композиціях Галини Ярової-Вінтенко «Плахта» та «Півники»,  зігрівають теплом затишної кімнати у творах Сергія Шаповалова «Натюрморт із соняхами» та Володимира Федорова «Натюрморт. Хризантеми», змушують зупинитися й замислитися в натюрмортах Михайла Надєждіна «Біля дзеркала» та Анатолія Янєва «Гладіолуси». Дивишся й дивуєшся, неначе безмежний космос кольору та світла охоплює твою душу неймовірними почуттями солодкого щему мистецьких відкриттів.
    Ось «Літній натюрморт» Степана Ніколенка з його ароматними динями, золоті скибки яких, розмістившись на синій таці, неначе середньовічні падишахи поважно виступають під охороною темно-червоних плодів гранату, схожих на тюрбани пашів. Умовно рухаючись  по білосніжному тлу вишитого рушника, вони асоціативно нагадують мені арабески опери «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського, яку, до речі, в червні 1884 року було поставлено Марком Кропивницьким за участі Марії Заньковецької та Марії Садовської-Барілотті в трупі Михайла Старицького.
    Ці прізвища, що незримо спливають в пам’яті,  повертають до міста, в якому народився професійний український театр, затишного Кропивницького. Прямолінійна геометрія набережної стародавнього Інгулу й архітектурні принади вулиць Великої Перспективної та Дворцової  в живописних композиціях Анатолія Янєва, Анатолія Губенка та Олександра Демиденка проводять мене до будинку рідного музею Олександра Осмьоркіна, що постає храмом мистецтв серед ординарної приватної забудови та сірих п’ятиповерхівок.  Саме таким і задумував його автор – єлисаветградський зодчий, рідний дядько художника Олександра Осмьоркіна Яків Васильович Паученко. Збудований 1899 року цей дивовижний витвір архітектурної думки, в стінах якого пройшли дитячі та юнацькі роки професора живопису Олександра Осмьоркіна, відбулося його перше мистецьке становлення, захоплення живописом, театром, літературою, а нині розміщено меморіальний музей його імені, що вражає багатьох митців своєю оригінальністю, спонукаючи до творчості.
    В образі фортеці середньовіччя, монолітної скелі, що зливається з оточуючою природою постає старовинна будівля у мотиві Леоніда Бондаря «Музей О.О.Осмьоркіна», а гіперреалістичний живописний портрет будинку Паученка-Осмьоркіних, виконаний Олександром Демиденком, повертає нас до сучасності, в якій живе та працює музей, сповнений особливої творчої атмосфери в постійному пошуку нових ідей та ініціатив щодо розвитку мистецького середовища.
    Символічно, що першими відвідувачами виставки стали гість з Японії Іто Сан - країни, де сходить Сонце, який завітав до музею разом зі своїми друзями вчителями з міської загальноосвітньої школи №4  і був вражений історією життя і творчості художника Олександра Осмьоркіна, про що залишив запис в музейній книзі відгуків, а на знак подяки отримав музейні буклети, та учні молодших класів кропивницьких шкіл, сповнені радості не лише від початку канікул, а й від споглядання прекрасних творів образотворчого мистецтва, біля яких з задоволенням робили селфі.

Андрій Надєждін,
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна,
м. Кропивницький

Експозиція виставки «Літній вернісаж»

Перші відвідувачі виставки «Літній вернісаж». Екскурсію проводить провідний науковий співробітник музею Андрій Надєждін

Михайло Надєждін Народний художник України Бондарівське. Село Розумівка 2012 Полотно, олія 60х70

Михайло Надєждін Народний художник України В майстерні художника. (Натхнення ІІ) 1999 Полотно, олія 60х85

Анатолій Янєв Заслужений художник України Гора Чатир-Даг 2000 Полотно, олія 62,5х54

Анатолій Янєв Заслужений художник України Гладіолуси 2004 Полотно, олія 90х70

Андрій Надєждін Заслужений художник України Тихий погляд на імпресіонізм в районі острова лейтенанта Шмідта або на Півдні все спокійно 1995 Полотно, олія 85х100

Андрій Надєждін Заслужений художник України Маєток. Арсенівка. Спека 2007 Полотно, олія 60х50

Михайло Сватула Заслужений діяч мистецтв України Ранок 2003 Папір, акварель 50х70

Анатолій Шаповалов Член Національної Спілки художників України Гурзуф. Вулиця Чехова 2009 Полотно, олія 60х51

Анатолій Шаповалов Член Національної Спілки художників України Художник на пленері 2011 Полотно, олія 60х80

Юрій Гончаренко Член Національної Спілки художників України Серпень 2009 картон, олія 75х60

Марія Церна Член Національної Спілки художників України «Світе милий, краю тихий…» 2003 Батик 67х52

Анатолій Кімнатний Член Національної Спілки художників України Над Синюхою 2012 Полотно, олія 50х70

Степан Ніколенко Літній натюрморт 2011 Полотно, олія 46х59

Галина Ярова-Вінтенко Плахта 2017 Картон, темпера 50х70

Лариса Гарбузенко Член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України Сон-трава 2015 Папір, акрил 80х5

Андрій Ліпатов Член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України Велюровий кіт 1996 Полотно, картон, олія 31х31

Федір Лагно Член Національної Спілки художників України Пляж 2009 Папір, гуаш, акварель 44х60

Андрій Хворост Член Національної Спілки художників України Ностальгія за морем 1994 Полотно, олія 69х69

Олександр Демиденко Член Національної Спілки художників України Тарханкут 2010 Картон, олія 30х40

Олександр Демиденко Член Національної Спілки художників України Музей О.Осмьоркіна 2013 Полотно, олія 40х50