Круглий стіл «Моє місто» до Дня пам`яток історії та культури пройшов у Кропивницькому

Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 22 квітня 2019 08:48 |

   Нещодавно художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна взяв участь у, на мій погляд, знаковій події, що відбулася в  Міській раді міста Кропивницького - засіданні Круглого столу з нагоди відзначення в Україні Дня пам’яток історії та культури і Міжнародного дня пам’яток та визначних місць під символічним гаслом «Моє місто», організованого міським управлінням містобудування та архітектури.


Чому знаковій? Бо, чесно кажучи, давно я не бачив такого широкого зібрання фахівців та громадськості задля обговорення туристичних можливостей та перспектив нашого міста. Показовою була присутність мера міста Андрія Райковича та секретаря міської ради Андрія Табалова, які не лише привітати учасників круглого столу з професійним святом та вручили краєзнавцям і дослідникам Подячні листи за збереження культурної спадщини, а й активно брали участь у заході.
   Музейники, краєзнавці, історики, архітектори, мистецтвознавці, журналісти, пересічні громадяни, яким не байдуже як минуле, так і майбутнє Кропивницького, як одного з яскравих урбаністичних культурних осередків нашої держави, жваво обговорювали питання, що піднімали головні учасники круглого столу: Андрій Надєждін - провідний науковий співробітник художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна, заслужений художник України, який презентував доповідь «Архітектурні перлини міста Кропивницького» за підсумками унікального музейного арт-проекту «На перехресті вулиць Єлисаветграда – Кіровограда» до Дня міста 2014 – 2018 рр.; Олена Смотренко - донька відомого у місті краєзнавця Вадима Смотренка, яка в презентації «Двері Єлисаветграда» розповіла про роботи місцевих ковалів та майстрів різьблення по дереву ХІХ-ХХ ст. та плани збереження їхніх аутентичних творів, опираючись на досвід м. Івано-Франківська; Раїса Ковальова - архітектор з презентацією «Нові факти щодо створення пам’яток культурної спадщини міста Кропивницького», які виявлені нею під час архівних досліджень; Олександр Полячок - директор музею музичної культури ім. К.Шимановського з розповіддю про культурну програму «Спадщина Кароля Шимановського: потенціал для розвитку місцевої громади»; Олександра Сухенко - студентка Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка з презентацією «Культурна спадщина Кропивницького як об’єкт фотомистецтва».
   Особливу цікавість викликали доповіді краєзнавця, голови робочої групи з розробки «Програми регенерації фортеці Св. Єлизавети» Максима Сінченка – «Архів фортеці Святої Єлисавети як першоджерело історії міста Кропивницький» та секретаря обласної організації «Українське товариство охорони пам’яток історії і культури», директора приватного науково-дослідницького підприємства «Археолог» Валентина Собчука «Фортеця на службі громади: науково-дослідницький аспект», які розповіли не лише про проблеми у визначенні історії утворення міста, а й про реальні шляхи збереження та відновлення історичних пам’яток. Оригінальністю вирізнявся і виступ краєзнавця, одного з сучасних літописців міста Юрія Матівоса, який заінтригував учасників майбутньою публікацією свого дослідження, яке, за словами автора, може перевести стрілки часу заснування міста в минуле на сто років. 
Можливо настав той час, коли від хвилі критики та самокритики ми переходимо до творення майбутнього міста, яке має грандіозний історико-культурний потенціал. Адже сучасне місто Кропивницький - одне з небагатьох в степовій Україні, що цілісно зберегло унікальний архітектурний ансамбль історичного центру. Переживши морок колоніальних претензій, ідеологічних та військових окупацій, відвертого терору і геноциду, воно утвердило особливості власної архітектурної мови, створивши ауру імпозантного провінційного еклектизму, сповнену  єдності протиріч сучасних мистецьких досягнень та архаїки. За короткий час свого 265-літнього існування місто офіційно п’ять разів змінювало своє ім’я, з них тричі за часів радянської влади. В 1924 році імперський Єлисаветград став більшовицьким  Зинов’євськом, 1934 - радянським Кіровим, 1939 – Кіровоградом, а нині, з усвідомленням суспільством своєї української ідентичності, отримало ім’я видатного театрального діяча Марка Кропивницького.
   Слід зазначити, що туристичну привабливість та музейну своєрідність міста над Інгулом визначає дві магістралі – вулиця Дворцова, що переходить у вулицю Архітектора Паученка, та Велика Перспективна. Їхнє перехрестя заклало в далекому минулому  основу архітектурної унікальності сучасного степового Кропивницького, особливість якого в цілісному збереженні історичної частини міста, не порушеної висотними забудовами чи формами будівель нашого часу, які б суперечили первинній логіці містоутворення.    
   Визначними спорудами, що відміряють стильові віхи розвитку архітектури є  ансамбль військового містечка епохи пізнього класицизму, на території якого нині розміщується військова частина та музей, що розповідає про бойовий шлях 3-го полку спецпризначення імені князя Святослава Хороброго Збройних Сил України; споруда сучасного обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Л.Кропивницького з елементами необароко, зведена у 1867 році власним коштом інженера-полковника Г.Трамбицького як Зимовий театр.  Адже саме тут народився український професійний театр під орудою Марка Кропивницького, ім’я якого нині носить місто. Лінія так званих «прибуткових будинків», де нині розміщуються мистецькі навчальні заклади, обласне управління Служби безпеки України з музеєм, відкритим для відвідувачів, бібліотека ім. Євгена Маланюка, ресторани та кав’ярні, наочно демонструє особливості художньої мови історичних неостилів кінця ХІХ - початку ХХ ст. Не випадаючи з загальної естетики стилю модерн, його архітектурну мову органічно підтримує забудова ХХ та початку ХХІ ст., доповнюючи її творами зодчества сучасних продовжувачів традицій.  
   Кропивницький – місто музеїв, де пам’ятки зодчества перетворились на скарбниці надбань культури та мистецтва. Так, в насиченому мереживом символічних скульптурних образів ошатному будинку купця Барського розмістився обласний краєзнавчий музей, а респектабельний «Пасаж» кінця ХІХ ст. прийняв до себе колекції образотворчого мистецтва, ставши музеєм художнім. Історію життя і творчості непересічних особистостей зберігають музеї меморіальні. Видатні письменники та поети – Афанасій Фет, Володимир Винниченко, Євген Маланюк, Юрій Драган, Ярослав Івашкевич, Юрій Яновський, Арсеній Тарковський;  музиканти і композитори – Генріх Нейгауз, Кароль Шимановський, Юлій Мейтус; художники – Іван Похитонов, Андрій Ждаха, Феодосій Козачинський, Олександр Осмьоркін; театральні діячі Марко Кропивницький, брати Тобілевичі, Марія Заньковецька, Гнат Юра; архітектори – Андрій Достоєвський, Олександр Лішневський, Яків Паученко; філософи і вчені – Дмитро Чижевський, Ігор Тамм та багато інших прославили наше місто своїми справами, зробивши знаний внесок у всесвітню скарбницю культури. Місця, де вони жили, формувалися як особистості, стали пам’ятними осередками, що зберігають особливу ауру їхніх ідей.
   Скільки цікавих історій розповідають музеї видатних діячів театрального мистецтва - Марка Кропивницького та Івана Карпенка-Карого, геніїв музичної культури Генріха Нейгауза та Кароля Шимановського,  археологічну історію розповість музей державного Центральноукраїнського педагогічного університету ім. В.Винниченка, про історію промисловості – музей заводу братів Ельворті.
   А ось художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна, розміщений в старовинному особняку  його дядька - архітектора Якова Паученка, зведеному рівно 120 років тому, з радістю розповість про життя і творчість цих видатних родинно й мистецьки пов’язаних непересічних особистостей. Олександр Осмьоркін – яскравий представник культової групи художників початку ХХ ст. «Бубновий валет», а Яків Паученко – один з найталановитіших творців архітектури Єлисаветграда кінця ХІХ - початку ХХ ст., в будинку якого, як згадував О.Осмьоркін, панувала атмосфера мистецтва, творчі традиції живуть тут нині в художніх виставках, творчих зустрічах з сучасними митцями, музичних вечорах та мистецьких студіях.
   Всі ці аспекти наочно виявили перед учасниками круглого столу «Моє місто» дві фотовиставки - «Місто Якова Паученка» та «Архітектурні перлини міста Кропивницького», влаштовані художньо-меморіальним музеєм О.О.Осмьоркіна. Остання презентувала світлини заслуженого журналіста України Ігоря Демчука з вище згаданого музейного арт-проекту «На перехресті вулиць Єлисаветграда – Кіровограда», що нині є складовою музейної колекції фотомистецтва та стали основою музейного мультимедійного мистецького видання «На перехресті вулиць Єлисаветграда – Кіровограда. Серія виставок авторських фото Ігоря Демчука» та надрукованому видавництвом «Імекс-ЛТД» за підтримки Міської ради міста Кропивницького в рамках програми розвитку культури і туризму двомовному, українсько-англійському, фотоальбомі «Місто о п’яти іменах. На перехресті стилів та епох. Архітектурні образи міста Кропивницького у фотооб’єктиві Ігоря Демчука». Слід зазначити, що актуальність роботи музею в збереженні культурної спадщини була високо оцінена  Міською радою міста Кропивницького.

Андрій Надєждін,
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна,
м. Кропивницький

 
Під час засідання Круглого столу «Моє місто»
в Кропивницькому 18 квітня 2019 року
 
Секретар Міської ради міста Кропивницького
Андрій Табалов вручає Подячний лист
провідному науковому співробітнику
художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна
Андрію Надєждіну
 
Подячний лист Міської ради міста Кропивницького
колективу художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна
 
Експозиція тематичної фото-документальної
виставки «Місто Якова Паученка»
 
Експозиція виставки авторських фото
заслуженого журналіста України Ігоря Демчука
«Архітектурні перлини міста Кропивницького»
 
Організатори заходу - співробітники відділу
з охорони культурної спадщини управління
містобудування та архітектури Міської ради міста
 
 
 
Під час ознайомлення з музейними виставками
 

 

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Липень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Червень | Серпень