ЯК ЗРОБИТИ SLOW ART DAY НЕЗАБУТНІМ? ПОРАДИ ДЛЯ КОЛЕГ

День неспішного мистецтва 2019 вже близько. 6 квітня, у суботній день, 30 українських музеїв у різних регіонах запросять відвідувача пережити специфічний досвід — неквапливе споглядання творів мистецтва або інших експонатів. Акція передбачає, що відвідучі будуть оглядати кожен із 3-5-ти запропонованих музеєм експонатів не менше, ніж 10 хвилин. Деякі музеї пропонують обговорювати одразу все побачене з працівником чи волонтером коло експоната, а дехто — запрошує зібратися після оглядання на спеціальну дискусію про побачене.

Цього року до акції приєднуються нові музеї. Ми розпитали працівників музеїв, які минулоріч брали участь у Дні неспішного мистецтва, про їхні враження від акції, їхні очікування та виклики, що перед ними постали. А також — що би вони порадили тим музеям, які готуються до Slow Art Day цього року вперше?

Марія Цимбаліста, Національний музей у Львові імені Шептицького

Пригадую, що наш перший досвід дня неспішного мистецтва в НМЛ надав нам великого натхнення. Хоч людей було небагато, з них 5-6 прийшло спеціально на годину тихого мистецтва, а ще кілька відвідувачів – туристів, потрапили випадково й скористалися дешевшим квитком цієї години. Усім сподобалось, що ми підготували матеріал по запропонованих творах  – у ньому була коротка інформація про роботу, її походження, назва, тема, а також кілька питань на уважність, які б спонукали відвідувача зупинитися біля обраної роботи. 

Цікаво, що люди розділилися на дві групи – кілька осіб послідовно рухалися з нами від твору до твору, активно розглядали, задавали запитання, й, тим самим, і нам допомогли побачити такі деталі, на які раніше, під час традиційних екскурсій, ми зовсім не звертали уваги. І це було дуже надихаюче, цей, свого роду, емоційний зв'язок – коли ми спільно робимо якесь неймовірне відкриття. Інша частина відвідувачів, напевно, не відразу зрозуміла сенс такої екскурсії – вони окидали оком все-все-все й, не маючи терпіння зупинитися, бігли далі, а наш заздалегідь підготовлений список творів з інформацією про них перетворився у такий собі квест – якщо знайшов згадану роботу, то можна йти шукати наступну. Та все ж, наша мета була досягнута, адже нехай і не конкретні твори, але, принаймні, всю експозицію, відвідувач розглядав уважніше (адже до акції ми обрали по одному твору в кожному залі). 

Як на мене, тут у нас, дорослих, виникає така сама біда, яку часто можна спостерігати у шкільних екскурсіях – страх неправильної відповіді змушує нас мовчати, тікати, й не ставити запитань, взагалі. Люди починають більше розкриватися, коли розуміють, що мають достатньо часу і що кожна відповідь, навіть неправильна, стає наступним кроком у живому діалозі, який веде нас до пізнання.

Олександра Гайдай, Музей історії міста Києва
Проведення Дня неспішного мистецтва у історичному музеї має свої особливості, адже це завжди розмова не тільки про мистецтво, але і про історичний контекст. У Музеї історії міста Києва представлені експонати, які так чи інакше пов’язані з минулим Києва. Під час екскурсій ми найчастіше зосереджуємося на історичних подіях та визначних особах, а мистецька складова експозиції залишається «поза кадром». Минуле – це не лише політичні чи військові події, це культура, ідеї, які вона привносить у наше життя. Раз на рік, у рамках Дня неспішного мистецтва, ми маємо змогу зосередитися виключно на творах мистецтва – художніх та об’єктах декоративного мистецтва.

Що порадити музеям, які беруть участь уперше:

• 1. Обирати різні мистецькі твори: портрети, гравюри, предмети декоративно-ужиткового мистецтва.
• Познайомтесь із відвідувачами, використайте якийсь класичний «айс-брейк» аби налаштувати відвідувачів на розмову
• У розмові з відвідувачами про мистецький твір акцентуйте увагу на очевидному та поглиблюйте контекст.

Марина Попкова, Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка 

Наш музей у 2018 році вперше взяв участь у Slow Art Day. Заявлена година перетворилась на дві, які промайнули, як одна мить. Задоволені відвідувачі захоплено розповідали про свої несподівані відкриття, про те, що дізнались нове не лише про твори мистецтва та їх авторів, але й про себе. На думку учасників, дні повільного споглядання слід проводити частіше, ніж раз на рік, бо вони не лише призупиняють шалений темп життя та дають насолоду від мистецтва, а й сприяють появі активного зворотного зв’язку. Відвідувачі перетворились на активних учасників заходу, справжніх дослідників мистецтва. А вже восени 2018 ми прислухались і провели позачерговий День неспішного мистецтва!

Нам близька модель спілкування біля експонату, коли музейний працівник провокує гостя питаннями, які спонукають заглибитись у експонат. Цьогоріч скоротили кількість експонатів до чотирьох і для зручності запропонували бажаючим обов’язково попередньо зареєструватись. І музейникам, і відвідувачам припали до душі обмін враженнями, спілкування за кавою одного з одним і з організаторами після перегляду творів мистецтва. Тому збільшили кількість часу: година – чотири роботи + година на спілкування.

Анфіса Дорошенко, Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків:

Поради прості: нічого не обіцяти й не нав’язувати. Власне, так само, як і під час інших музейних заходів, зокрема екскурсій. Не раджу мати забагато очікувань – вони не справдяться. Це стосується і змісту обговорення, і організаційної метушні. Варто заздалегідь продумати формат і щоразу, коли працюєте над певним питанням, навіть дуже банальним, згадувати про комфорт відвідувачів, ставити себе на їхнє місце. Враховуйте специфіку свого музею, адже slow art не може бути універсальним і однаковим для всіх, тому не бійтеся експериментувати. Мені було б дуже цікаво дізнатися про нехудожні музеї в Україні, які ризикнуть апробувати неквапне споглядання у своїх стінах. 

Ольга Ретівая, Херсонський обласний художній музей ім. Олексія Шовкуненка

День неспішного мистецтва в минулому році ми вирішили провести в форматі екскурсії-діалогу, розглянувши за годину 5 творів постійної експозиції музею. Для нас це була перша екскурсія-діалог для групи дорослих. Перші враження – наші гості хотіли бути почутими, кожен твір ми обговорювали приблизно 10-15 хвилин. Інформація про роботу та 10 питань до кожного експонату стали початком обговорення. Активними учасниками були люди різного віку, досвіду та художніх смаків, тому дискусія справді відбулась жвавою. Минулорічний досвід ДНМ через півроку ми втілили в проекті "Мистецтво: бачити і розуміти". Для акції цього року також плануємо поекспериментувати з форматом проведення.

Оксана Агеєва, Національний художній музей України

Коли працюєш в музеї, проводиш більше часу в експозиції поруч з творами. Можливість неквапливого споглядання, занурення у твір майже завжди супроводжується несподіваними відкриттями, а звичні і знайомі сюжети, кольори, лінії та форми набувають більшої виразності і змісту. Так з'являються особливі твори, що здивували, приголомшили, закохали у себе. Такий досвід провокує дізнаватись більше - про автора, психологію візуального сприйняття і формальну мову мистецтва, історичний та соціокультурний контекст. 

Думаю, інформація про кількість часу, присвяченого відвідувачами огляду окремих творів, дивує багатьох, оскільки це лічені секунди. А музейних працівників змушує замислитись. Зрозуміло, серед поціновувачів мистецтва є такі, що без зайвого поспіху оглядають твори, проте це лише поодинокі випадки. Таким поодиноким випадком був і досвід Філа Террі —  ініціатора акції Slow Art Day. Цікаво, що за професією він — бізнес-консультант.

В NAMU практика неспішного мистецтва вперше була запропонована широкій аудиторії в 2015 році. У програмі заходів до Європейської Ночі музеїв була окрема активність "Неквапливе споглядання". Була також можливість письмово відповісти на запитання, розміщене поруч із твором. П'ять творів - п'ять запитань:

Цей твір розповідає про …

Цей твір відкрив мені …

Ця робота нагадує …

Іншим варто дізнатись про цей твір тому, що …

Коли я розглядаю цю роботу, я думаю про ...

Сподіваюсь цьогоріч ще більша кількість відвідувачів відкриє для себе незвичний формат медитативного спілкування з творами мистецтва, що може стати одкровенням і подарувати чимало позитивних вражень. 

Що порадити музеям, які беруть участь уперше? В залежності від характеру колекції музею, критерії добору творів можуть різнитись, проте можна виділити кілька основних:

• Обирайте твори, що викликають живий інтерес у відвідувачів;
• Якщо є можливість, добирайте твори, що відрізняються періодом створення, стилістично, належать до різних жанрів, представляють відмінні сюжети;
• Твори мають бути добре освітлені, без відблисків, що заважають дивитись;
• Поруч з творами має бути достатньо простору для комфортного розташування учасників акції;
• Краще, щоб обрані твори були розташовані у різних залах;
• І бажано передбачити місця для сидіння.

Більше інформації про День неспішного мистецтва та його українських учасників можна почитати на сторінці у фейсбук https://www.facebook.com/SlowArtUkraine/. Музеям, які хочуть взяти участь у події, можна зареєструватися за посиланням до вечора 1 квітня 2019 року https://goo.gl/forms/kd6heqpCKw2FlFSq1 

До зустрічі 6 квітня в українських музеях!

(Photo credit: Ольга Міклашевська)