Фотодокументальна виставка «Три роки у Волинському музеї», присвячена 110-ій річниці від дня народження Яна Фітцке, відкрилася в Луцьку

Автор: Волинський краєзнавчий музей | 11 березня 2019 16:37 |

До 90-річчя Волинського краєзнавчого музею

Фотодокументальна виставка «Три роки у Волинському музеї»,
присвячена 110-ій річниці від дня народження Яна Фітцке

У Волинського краєзнавчого музею до 90-річчя закладу започатковано виставковий проект «Музейники». У рамках проекту підготовлено фотодокументальну виставку «Три роки у Волинському музеї», яка розповідає про музеєзнавчу діяльність польського археолога, дослідника Волині Яна Фітцке (1909–1940).

Протягом трьох років праці у музеї Товариства приятелів наук у Луцьку (Волинському музеї) (1936–1939) спочатку на посаді археолога, пізніше головного хранителя Яну Фітцке вдалося реорганізувати роботу закладу, поставити її на наукову основу, вивести музей на провідне місце у східному регіоні тодішньої Польщі. Активно поповнювались музейні колекції, з’явилися численні наукові й популярні статті вченого, каталоги та описи музейних предметів.

Наукові інтереси вченого окрім археології стосувалися нумізматики, сфрагістики, археографії, етнографії, музеєзнавства. Він займався організацією музейної справи у Волинському воєводстві (опікувався колекціями музею князів Острозьких; збирав матеріали, пов'язані із перебуванням на Волині Ю. І. Крашевського; упорядкував нумізматичну колекцію Волинського музею; сприяв створенню регіональних музеїв у Дубно та Крем'янці.

Ян Фітцке мав своє бачення розвитку музеїв. Він розробив положення музеєзнавчої програми, яку втілював у життя, брав участь у дискусіях щодо місця і ролі музею в суспільстві.

Положення музеєзнавчої програми Яна Фітцке

· Керівна роль музею Волинського товариства приятелів наук у Луцьку (головного музею): погодження планів роботи музейних закладів, визначення спеціалізації окремих музеїв з врахуванням інтересів всієї Волині та думки засновників; усунення зайвої конкуренції у зборі матеріалів, надання методичної допомоги.

· Створення та функціонування у краї багатьох музейних осередків при наявності для цього наукових, фінансових, організаційних можливостей.

· Пріоритет пам’яткоохоронної діяльності в роботі повітових музеїв. Праця з усіма видами пам’яток. Поповнення колекцій згідно спеціалізації. Предмети археології, яким загрожує зникнення чи департизація, та архівні збірки передаються у великі наукові центри.

· Спеціалізація повітових музеїв. Врахування статусу і профілю музею при комплектуванні музейних колекцій.

· Право головного музею воєводства вести збиральницьку роботу на всій його території, по можливості охопити всю історичну Волинь.

· Співпраця в галузі музейного будівництва на Волині владних органів і громадських наукових та культурно-освітніх об’єднань (Польське краєзнавче товариство, Волинське товариство приятелів наук, ін.), навчальних закладів, провідних університетських центрів країни.

· Орієнтація повітових музеїв («земельних») музеїв на історичні, етнографічні, природничо-географічні границі, а не на існуючі адміністративні.

Працюючи з серпня 1936 року на посаді археолога у Волинському музеї Ян Фітцке проводив регулярні розкопки на значній території Волинського воєводства. Найвагоміші дослідження і знахідки були зроблені в Луцьку (в районах Красне, Гнідава, Яровиця) – поселення культури лінійно-стрічкової кераміки; смт. Торчині – могильник стжижовської культури епохи бронзи; с. Піддубцях – кургани Х–ХІІ ст. з тілопокладними похованнями із супровідним матеріалом, м. Любомлі – давньоруське городище Х–ХІІІ ст.; с. Боратині та с. Шепель –кургани епохи бронзи; у с. Дружкополі та с. Черську – поховання лужицької та тшинецької культур; у с. Берестяни – давньоруські кургани; здійснив також розвідки на поселеннях і городищах у м. Рожище, селах Кульчин, Коршів, Маркостав, Амбуків, Дерев'яне, Баїв, Линів, Білосток, Несвіч.

Ян Фітцке займався археологічними культурами різних історичних періодів. Він досліджував пам’ятки різних типів: стоянки, городища, поселення, курганні та ґрунтові поховання, крем’яні майстерні. Предметом його наукових інтересів були культури лінійно-стрічкової кераміки (Луцьк-Гнідава, Луцьк-Красне), волино-люблінськоі (Сьомаки, Амбуків, Городок), стжижовської (Усичі), східно-тшинецької (Черськ), кулястих амфор (Кутянка), залізного віку, давньоруського часу (Луцьк-Красне, Замок Любарта, Любомль, Піддубці, Берестяни та ін.). Було знайдено тисячі предметів старовини, відкрито, описано, досліджено багато пам’яток. Частина віднайдених матеріалів зберігається у Волинському краєзнавчому музеї, однак, більшість знахідок передавались до Державного археологічного музею (Pań-stwowy Muzeum Archeologiczny) у Варшаві.

Роботу молодого вченого перервала Друга Світова війна. У 1939 році Ян Фітцке був призваний до польської армії і разом зі своєю частиною потрапив у радянський полон, а далі – в табір у м. Козельськ на Смоленщині. Наприкінці квітня 1940 року Ян Фітцке заразом з іншими польськими офіцерами був розстріляний органами НКВС у Катинському лісі.

До волинезнавчої спадщини вченого звертаються нині археологи, музеєзнавці, краєзнавці. Ян Фітцке увічнений на пам’ятній таблиці Ягеллонського університету в Кракові. У 2009 році у Луцьку на будинку, де знаходився Волинський музей (нині вулиця Богдана Хмельницького), відкрито меморіальну дошку польському археологу, музейнику Яну Йозефу Фітцке (1909–1940).