Шевченкіана Василя Хвороста експонується в музеї Олександра Осмьоркіна

    Вже понад півтора століття початок весни означений для нашого народу пам’ятними днями життя і творчості видатного поета і талановитого художника, світоча української культури Тараса Шевченка. Його слово не лише стало основою великої сучасної української літератури, а й неодноразово було пророчим в історії, а образ поета хвилював і хвилює душі та серця багатьох художників, які, відтворюючи його знову і знову, співпереживаючи його життя, шукають та знаходять відповіді на непрості питання сучасності.
    Нині в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна у місті Кропивницькому з нагоди відзначення 205-ї річниці з дня народження Великого Кобзаря презентовано тематичну виставку «Шевченкіана в екслібрисах Василя Хвороста».
    Художник-графік заслужений працівник культури України Василь Іванович Хворост (1936-2014) родом з Ростовської області (Російська федерація). Ще навчаючись в Ростовському художньому училищі вступив до Львівського поліграфічного інституту ім. І. Федорова (нині Українська академія друкарства), по закінченні якого у 1967 році залишився в Україні. Спочатку викладав в художній школі у місті Вільногірську на Дніпропетровщині, а в 1969 році був запрошений на посаду художнього редактора республіканського видавництва «Промінь». У 1975-му став членом Спілки журналістів, а в 1980-му Спілки художників СРСР. Активно займався творчістю та педагогічною діяльністю, викладав спецдисципліни і був директором Дніпропетровського державного художнього училища ім. Є.В.Вучетича (нині Дніпровський театрально-художній коледж) у 1983-1988 рр. Учасник республіканських, всесоюзних, всеукраїнських, міжнародних та зарубіжних художніх виставок. З успіхом експонував свої персональні виставки не лише в Україні, а й в інших країнах, зокрема, в Росії, Литві та Німеччині. Його творчі доробки зберігаються в провідних українських музеях - Національному музеї історії України у Другій світовій війні та Музеї книги та друкарства України у Києві, Національному історичному музеї ім. Д.Яворницького та художньому музеї в Дніпрі, в приватних галереях в Україні та за кордоном. Лауреат премії Всеукраїнського добродійного науково-культурного фонду імені Т.Г.Шевченка. Ім’я Василя Хвороста є серед трьох українських графіків, що увійшли до 18-го тому європейської енциклопедії екслібрису, яка видається в Португалії.
    Книжкова графіка була його любов’ю. Загалом він оформив та ілюстрував понад 400 видань, а  такі як – «Чолом тобі Славутичу» ( видавництво «Промінь», 1982), «Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького» А.О.Скальковського ( видавництво «Січ», 1994), «Ув’язнені пісні України» (видавництво «Поліграфіст», 1998) в його оформленні неодноразово відзначалися дипломами. 
    Та головною справою його життя став особливий вид графічного мистецтва – екслібрис, а однією з найважливіших тем – образ Великого Кобзаря Тараса Шевченка. В. Хворост активно ініціював, став одним з засновників та понад тридцять років керував, нині відомим на всю Україну, Клубом екслібрису та графіки «Кобзар» в місті Дніпрі, який об’єднав художників - майстрів цього графічного мистецтва і справжніх шанувальників творчості Т.Г.Шевченка та зіграв велику роль у пропаганді поетичної та художньої спадщини поета.
    Працюючи провідним художнім редактор видавництва «Січ» В. Хворост ініціював та упорядкував унікальний альбом «Шевченкіана  в екслібрисі», виданий у 1993 році українською, англійською, німецькою та французькою мовами, в якому представлено  понад 250 робіт 73 художників різних країн, які представляють не лише портретну галерею образів Тараса Шевченка та жанрових композицій за його творами, а й прізвища видатних людей, що люблять книгу та шанують творчий геній видатного майстра українського слова, образ якого став національним символом України. Це книжкове видання неодноразово презентувало нашу країну далеко за її межами. «Під час офіційного візиту Президента України до Канади цей гідний дарунок був тепло сприйнятий керівництвом країни та представниками чисельної української діаспори», - зазначається в листі керівника прес-служби Президента України, адресованому в жовтні 1994 року тодішньому керівництву міста Дніпра, копія якого зберігається в архіві художника.
    Підготував Василь Хворост і ще один каталог «Шевченкіана», який присвятив 200-річчю від дня народження Кобзаря, в якому представлені живописні та графічні твори, в тому числі й чимало екслібрисів, з особистого зібрання митця. На жаль, цей альбом став останнім, упорядкованим талановитим графіком, життя якого обірвалося в 2014 році, коли відзначався ювілей Поета.
    Саме з цими унікальними виданнями та творами художника, присвяченими пам’яті Тараса Шевченка, переданими до фондового зібрання художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна його сином Андрієм, який сьогодні успішно очолює Кіровоградську обласну організацію Національної Спілки художників України, по закінченні виставки «Різцем і пензлем» до 80-річчя  з дня народження митця, знайомить глядача виставка «Шевченкіана в екслібрисах Василя Хвороста». 
    «Екслі́брис (лат. ех libris — «із книжок») - книжковий знак, невелика художньо виконана етикетка, де вказано, кому належить книжка». Так коротко визначає це поняття електронний довідник Вікіпедія. Але окрім того екслібрис – це твір мистецтва, що переконливо доводять твори Василя Хвороста.
    Звісно, що за кожним з його образів Т. Г. Шевченка стоїть оригінальний прототип з часу життя поета. Так, за основу образу Т. Г. Шевченка з екслібрису В. М. Манжуло, який прикрашає обкладинку альбому «Шевченкіана  в екслібрисі» взято зображення з фото 1859 року фотографа А. Деньєра на якому Шевченко знявся разом з своїми друзями Г. Честахівським, братами О. та М. Лазаревськими і П. Якушкіним, а Лейпцігський майстер Ф. Брокгауз викадрував з цієї групи постать Шевченка і вигравірував її на сталі, цей аутентичний образ став досить популярним серед митців.
    А прототипом портретного зображення поета для книжкового знаку заслуженого художника України з м. Дніпра Станіслава Фоменка стала світлина 1858 р., виконана у фотоательє І. Досса. Художники О. Бобров, С. Красицький, В. Касіян користувалися цим знімком при створенні портретів поета. За цією ж фотографією І. Рєпін 1888 р. написав портрет для світлиці в хаті, збудованій на Чернечій горі для сторожа могили Т. Г. Шевченка.
    Також в екслібрисах, презентованих на виставці, постають перед нами талановито інтерпретовані графічною мовою під різцем В. Хвороста автопортрети Шевченка. В екслібрисі Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта» бачимо образ молодого Шевченка з автопортрету 1840 р. - на той час Тарасу виповнилося 26 років, він сповнений планами та надіями на майбутнє. Оригінал виконаний в овальній формі, в графічному варіанті В. Хвороста цю форму використано для відтворення старовинного козацького символу підкови, в якому розміщено напис, а кути портрету прикрашено декоративними символами соняха та пшениці, які неначе зійшли з гравюр молодого Георгія Нарбута – автора державної символіки Гетьманської України Павла Скоропадського.
    Нерідко В. Хворост для обрамлення портретних образів неначе своєрідний символ Січеславщини та міста Дніпра використовує мотиви Петриківського розпису як, наприклад, в поважному, сповненому емоційної напруги екслібрисі Віктора Ющенка.
    Зазвичай художник працює в техніці ліногравюри, що дозволяє отримати чіткі лінії обрису, характерні для книжкового знаку, але зустрічається й використання живописної манери якостей офорту, зокрема, у екслібрисі для П. Валового, в якому В. Хворост використав Автопортрет, виконаний Шевченком в 1847 р. під час прибуття на заслання в Орельську фортецю та надісланий Андрію Лизогубу, з яким його пов’язувала творча дружба.
    Саме про родину Лизогубів та їх відносини з Тарасом Шевченком нагадує на виставці й серія станкових графічних творів Василя Хвороста з подорожей по місту Седніву Чернігівської області, в якому з 1960-х рр. працює творча база Національної Спілки художників України. Від ХУІІІ ст. це старовинне містечко, згадуване ще в «Повісті времяних літ» як Сновськ, стало маєтністю родини козацької старшини Лизогубів. Шевченко у Седніві перебував двічі  - з кінця лютого до початку березня 1846 р. та від перших чисел березня до перших чисел квітня 1847 р. Останній приїзд був особливо плідним у його поетичній творчості. Тут він переписав до окремого зошита збірку «Три літа». Сьомим березнем датовано написану тут поему «Осика», перероблений варіант якої відомий під назвою «Відьма».  Лизогуби були людьми освіченими, а Андрій сам до того ж любив малювати, високо цінив малярський талант Шевченка і його поезії. Шевченко залишив багато малюнків Седніва, а ще написав картину для церкви Різдва Богородиці, яку ще 1906 року бачив у церкві Лизогубів видатний український художник Опанас Сластьон. Що це не вигадка, а факт підтверджує лист Т. Г. Шевченка до В. М. Рєпніної: «В Седневской церкви над иконостасом два вделанные в стену железные крюка меня неприятно поражали – и я думал, чем закрыть их? И ничего лучшего не мог выдумать, как картиною, изображающей смерть спасителя нашего». Картина, як і багато речей з маєтності та церкви зникли в тенетах часу, а ось церква, що нині має ім’я Воскресенської, залишилася і саме її обриси в формах козацького бароко доносить до нас сповнений романтичного настрою етюд талановитого, закоханого в Україну художника з міста Дніпра Василя Івановича Хвороста.
    Відомий мистецтвознавець Людмила Тверська, яка багато років працювала в Дніпропетровському художньому музеї, характеризуючи творчий доробок Василя Хвороста в каталозі «Василь Хворост. Графіка», зазначає: «Василь Іванович Хворост - пристрасний пропагандист, великий знавець і справжній майстер графічної мініатюри - екслібриса. Він відомий і як автор цікавих серій моногравюр, офортів, літографій, присвячених Дніпропетровську, його історії та сучасності. Багато і плідно працюючи в різних видах графічної техніки, художник зумів домогтися особливої поетичної пластичності чорно-білої гравюри, м’якого тонального звучання офорту і літографії, ніжної ліричної мелодійності акварелі».
    Тож, запрошуємо завітати до художньо-меморіального музею О. О. Осмьоркіна на виставку «Шевченкіана в екслібрисах Василя Хвороста», де мистецтво книжкового знаку та станкової графіки розкриває величні події нашої минулої та сучасної історії.

Андрій Надєждін,
випускник Дніпропетровського
державного художнього училища,
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна
м. Кропивницький

Експозиція тематичної виставки «Шевченкіана в екслібрисах Василя Хвороста»

Альбоми «Шевченкіана в екслібрисі» (1993) та «Шевченкіана» (2014). Упорядник – Василь Хворост

Василь Хворост Екслібриси із серії «Шевченкіана» 1981-1998 Папір, ліногравюра, цинкографія

Василь Хворост Автопортрет 2001 Ліногравюра 33х22