МУЗЕЙНІ МИШІ

Бідний, мов церковна миша, це про кого? Я погано знаю церковні справи, але трохи розібрався з ситуацією в музеях.

В Україні за даними Державної служби статистики за 2017 рік нараховується 574 музеїв державної та комунальної форми власності. В них зберігається державна частина Музейного фонду України. Станом на 2013 р. державна частина Музейного фонду України нараховувала 12 млн. 208 тис. 668 предметів, серед яких безліч шедеврів та скарбів, відомих усьому світу.

По музейних закладах лише 14 мають статус національних (включно з одним на території АРК), решта відносяться до чотирьох категорій (найвищою є перша), які визначаються за старою методикою, що базується на співвідношенні кількості експонатів та кількості відвідувачів. Вона вочевидь не відображає реального значення та ваги музею. Наприклад, загальновідомий Одеський художній музей має лише ІІІ категорію.

Заробітні плати музейних працівників нараховуються відповідно до наказу Міністерства культури України від 18.10.2005 № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» та залежать від посад працівників і категорії музею.

Цей наказ розроблений на виконання Постанови Кабміну від 22 серпня 2005 р. № 790 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Власне це і є головною проблемою! Бо методика Постанови прив’язана не до рівня мінімальної зарплати, а до прожиткового мінімуму, який сьогодні складає 1.853 гривні.

Але національні заклади мають вищі розряди, ніж решта, та коефіцієнти, які дозволяють суттєво підвищувати зарплату працівникам.

Цікавий факт – Мінкультури знаходить спосіб як підвищувати рівень зарплат у нацмузеях! Ось, просто зараз воно розробило зміни до постанови Кабміну саме лише для цих закладів та ще підвищило їм зарплату.

«Прийняття цієї постанови дозволить подолати диспропорцію в умовах оплати праці працівників одного закладу, тим самим вирізнить національні заклади серед інших, чим підвищить престижність праці в цих закладах, а також дозволить встановити заробітну плату працівникам всіх категорій на рівні середнього заробітної плати по Україні», – каже міністерство.

Я хочу нагадати, як у нас працює принцип національного закладу в культурі.

Відповідно до Положення про національний заклад (установу) України, «статус національного надається закладу (установі) України, який досяг найвищих показників у своїй діяльності щодо використання інтелектуального потенціалу нації, реалізації ідеї національного відродження і розвитку України, запровадження державної мови і є провідним серед галузевої групи закладів (установ) гуманітарної сфери».

Не впевнений, що усі нацзаклади в нас досягли «найвищих показників у щодо використання інтелектуального потенціалу»! Є безліч звичайних музеїв, які працюють цікавіше та ефективніше.

Те, що принципи визначення розмірів тарифних розрядів і коефіцієнтів нарахування зарплати в звичайних, ненаціональних, музеях не змінювалися вже 10 років призвело до повного зубожіння музейних працівників, які працюють в музеях І-ІV категорії, особливо молодих спеціалістів. Наприклад, молодший науковий співробітник музею ІІ категорії отримує на руки від 3 до 4 тис. гривень на місяць.

Ситуація погіршується тим, що у деяких музеїв рівень зарплат від технічних працівників (технік, інженер) до наукових (молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник) за існуючою методикою менший за рівень мінімальної зарплати, тому усі працівники отримають надбавку та їхня реальна зарплата в результаті цього стає однаковою, незалежно від посади та ступеню відповідальності. Бо музеї часто-густо мають ще і недостатній фонд заробітної плати.

Система надбавок, яка існує відповідно до Методики, неадекватна та недостатня. Диференціації, передбачені для деяких музеїв, залежать від економії фонду зарплати, який дуже різниться по різних регіонах. Часто економія фонду зарплати перепадає на ІІІ-ІV квартали, тобто протягом основного опалюваного сезону початку року люди позбавлені можливості навіть оплачувати своє житло.

Підвищення мінімальної зарплати фактично не відображається на сітці оплати праці працівників музеїв. За чинною методикою ставки молодших наукових співробітників (окрім національних закладів) належать до 8-10 розряду, а ставки провідних наукових (це найбільша наукова посада, відповідно до 11-13 розрядів.

Останній раз Мінкультури переглядало розряди 2016 року (23.12.2016 наказ № 1250). Відповідно до цього наказу посадові оклади молодших наукових співробітників затверджені в межах від 2.189 до 2.430 гривень, а провідних наукових – від 2.630 до 3.030 гривень.

Застарілість та неефективність тарифної сітки, призвела до того, що зарплата в музеях від найнижчих технічних посад і аж до посад провідних наукових співробітників наразі є нижче за мінімальну зарплату по країні. Фактично по більшості закладів весь науковий персонал отримує мінімальну зарплату з надбавками для деяких посади стаж, якого у молодих співробітників немає, або він недостатній для надбавки.

Але є один суттєвий момент, який ніхто чомусь не помічає!

Якщо спиратися на базову Постанову Кабміну «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», то посади молодших наукових співробітників та наукових співробітників мають бути в межах 10-17 розрядів. Але, відповідно до наказу Мінкультури, вони мають лише 8-11 розряд. Тобто, посадові оклади, які наразі вкладаються в межі 2.189 – 2.630 гривень, повинні бути від 2.430 до 4.005 гривень.

Зрозуміло, це теж невеликі гроші, особливо якщо згадати, що мінімальна зарплата на цей рік встановлена в розмірі 4.173.

Минулий рік Україна завершила за даними Пенсійного фонду з середньою зарплатою трохи вище 9.000 гривень. Я не знаю, яка середня зарплата по галузі, але, якщо керівництво центрального органу виконавчої влади у сфері музейної справи отримує на місяць річну зарплату музейного науковця, то це ненормально.

Що тут можна було би зробити? Ризикну запропонувати для обговорення таке:

1. Переглянути принцип категорій для музейних закладів, де зберігаються предмети державної частини Музейного фонду України. Залишити лише окремий статус для національних, усі інші підняти до першої категорії.

2. Переглянути тарифну сітку для наукового персоналу музеїв. Найнижчим розрядом має бути розряд для молодшого наукового працівника, який повинен бути рівня не меншим ніж 1,5 мінімальної зарплати.

Я не знаю, наскільки це реально. Втім добре усвідомлюю, що держава не повинна так принижувати тих, хто працює в музеях. Якщо знаходять кошти для підвищення зарплат чиновникам або поліції, то можуть знайти і для музейників. Особливо, якщо згадати, що останніх не так багато та, нажаль, з кожним роком стає все менше. Хіба що музеї ліквідувати взагалі? З них станеться!..