Поетеса Марія Тарас презентувала збірку «Камертон душі моєї» у Музеї-садибі родини Антоничів

Напередодні  Міжнародного дня рідної мови, 20 лютого, у Музеї-садибі родини Антоничів (філія Львівського музею історії релігії) поетеса Марія Тарас презентувала збірку «Камертон душі моєї». Вірші – різні за тематикою і тональністю. Поетеса звертається до рідної землі, навколишнього світу, душею і серцем показує любов до народу, пише про події в державі. Є твори пронизані смутком, скорботою про стан природи, вражає й зачаровує інтимна лірика.  

У Музейній вітальні звучали вірші Марії Тарас й у виконанні бортятинських школярів: «На життя не дивлюся з вікна», «Рідне слово», «Сивенька вчителько»,  інші.

На завершення зустрічі народний колектив села Гусакова Мостиського району Львівської області «Фольклорний переспів» під керівництвом Марії Тарас чарував присутніх своїми піснями: «Столиця дитинства», «Завітайте до нас у Гусаків», «Я на весні зустріла тебе милий» (вірші Марії Тарас).

PS. Марія Тарас народилася і проживає у селі Боєвичах Мостиського району Львівської області (Орган місцевого самоврядування – Гусаківська сільська рада). Філологічну освіту здобула у Дрогобицькому педагогічному інституті (тепер – Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка). Тривалий час викладала у школі. Сьогодні завідує Народним домом у селі Гусакові і керує народним колективом «Фольклорний переспів». Але нестримний політ ще шкільної фантазії, поетична муза не полишає Марію Тарас донині. І як наслідок – вірші, які лягають на папір дивним мереживом.

                                                     Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР