СПІВЕЦЬ ЧАСУ СТЕПАН ПИСЬМЕННИЙ

18 грудня 2018 року в Кіровоградському обласному художньому музеї  розгорнуто виставку творів «Співець часу» художника-земляка, члена НСХУ Степана Іларіоновича Письменного (1923-2010) до 95-річчя від дня народження.

Музейні співробітники все таки невгамовні й цікаві особистості. Їм постійно щось потрібно дослідити, знайти, розкопати,  і … поповнити фондове зібрання музею найрізноманітнішими експонатами. Самим допитливим і досвідченим музейником, здобувачем мистецьких колекцій є головний зберігач фондів нашого музею Ноженко Валентина Григорівна! Завдяки її наполегливій праці, творчим пошукам, професіоналізму, багаторічним листуванням, комунікативності та добрій вдачі   й з’являються цілі колекції картин того чи іншого художника.

В ці зимові дні ми вшановуємо пам'ять чудового живописця свого часу, нашого художника-земляка Степана Письменного. Яким же чином у нас з’явилися  50 виставочних творів художника? Валентина Григорівна спочатку листувалася  з Степаном Іларіоновичем, потім – телефонні дзвінки, зустрічі, спілкування і… такий безцінний дарунок музею. Вже 1 грудня 2010 року було відкрито першу персональну виставку художника-земляка на його батьківщині, а  26 грудня на 87 –му році життя митець пішов у інші світи… Нам у спадок залишилися його життєствердні, сповнені любові до життя твори різних мистецьких напрямків.

Степан Письменний – незвичайний чоловік та дивовижний художник. Все життя займався творчістю, проілюстрував більше 30 книг, створив біля двох тисяч картин. А свою першу персональну виставку організував, коли йому виповнилося 80 років! До цього, як він зізнавався, просто боявся й не міг зважитися. Хоча у митця протягом життя було багато спільних виставок (біля вісімдесяти)…

Довідково:

Письменний Степан Іларіонович народився 15 листопада 1923 року в с. Григорівці Компаніївського району Кіровоградської області. Дитинство його припало на голодні та тяжкі роки, виживали тоді люди як могли. Але змалечку хлопця тягнуло до «прекрасного» і він до дірок зачитував журнали з репродукціями Репіна, Кустодієва, Куїнджі, Левітана, які потрапляли в їх дім. Художником юний Степан став завдяки своїй вдачі – в 16 років випадково побачив оголошення про набір студентів до Дніпропетровського художнього училища, подав документи, здав іспити і був зразу прийнятий, хоча і не мав спеціальної підготовки. Але на третьому курсі навчання (у 1941 році) почалася війна. Молодий хлопець пройшов фронтовими стежками всю Україну: від річки Міус, що на Донеччині, до Бугу. Воював кулеметником, декілька раз був поранений. Після довгого лікування в квітні 1945 року був комісований і вимушений носити слуховий апарат. Нагороджений багатьма медалями і орденами. Після закінчення війни продовжив навчання. Як училище, так і Харківський державний художній інститут по спеціальності – графік Степан Іларіонович  закінчив з відзнакою. В художньому інституті навчався  у відомих майстрів графіки Й. Дайца, В.Мироненка.

Після закінчення інституту працював художнім редактором харківського видавництва «Прапор». Багато ілюстрував і співпрацював з київськими та московськими видавництвами. Роботи Степана Іларіоновича друкували республіканські та всесоюзні газети та журнали. В 35 років став членом Союзу художників СРСР.

С.І.Письменний – художник яскравого і життєстверджуючого дарування.   Його інтерес до явищ дійсності протягом усіх років творчої діяльності невичерпний. Свідчення цьому – численні по техніці і жанрам графічні та живописні твори. Маститий художник володів багатьма прийомами написання картин: олівець і перо, вугілля й фарби. Вже дипломна робота молодого графіка, яка представлена ілюстраціями до роману М.Попова «Сталь і шлак», була відзначена високою оцінкою і досить доброзичливими відгуками критики. Протягом своєї 60-річної творчої діяльності художник працював передусім, як майстер станкової графіки і ілюстратор. У Степана  Іларіоновича  графічні листи з’являлися серіями завдяки відрядженням по Україні та плаванню Чорним морем: споруди «Криворіжсталі», Північнокримського каналу, Змієвської ГРЕС і т.д. Також художник брав активну участь і в художніх виставках, писав численні пейзажі, в яких зображував неповторну красу природи та історію України. Полотна Степана Письменного передають гармонійний світ, який панує, перш за все, в душі самого художника.

Основна тема робіт майстра – буденні мотиви, живописні куточки України, краса людини, яка працює на благодатній землі. Навколишню дійсність він зображував так емоційно, що його закоханість до життя передається і глядачеві.

Не дивлячись на свій поважний вік, майстер приймав участь у багатьох міжнародних виставках і пленерах. Графічні та живописні твори Степана Письменного прикрашають зібрання музеїв України, Російської Федерації, а також приватні колекції Ізраїлю, Франції, Німеччини, Японії, США. В фондах Кіровоградського обласного художнього музею було три роботи художника до 2010 року.  Це – із серії «Новобудови України» - «На будівництві Кременчуцької ГЕС» (1960), «На будівництві шлюзу КремГЕС» (1960) та  «Новий район» (1962).  

Тепер колекція  нашого музею налічує ще 50 чудових робіт, подарованих майстром своїй малій батьківщині. 

«Із роками я все тонше відчуваю природу, - відзначав митець. – Мені щодня хочеться працювати , адже ще не все сказав як художник. І щодня дивуюся світові – без здивування немає мистецтва».

                                            Леся Нестройна,
науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи 
Кіровоградського обласного художнього музею