РАДЯНСЬКЕ МИНУЛЕ В МУЗЕЇ. ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ

2-3 листопада 2018 р. в Музеї історії м. Кам`янське у рамках проекту «Культ чи культура: Школа музейних компетенцій» відбувся междисциплінарний круглий стіл за темою «Радянське минуле в музеї. Переосмислення» у співробітництві з Goethe institute, ГО «Український центр розвитку музейної справи», Український інститут національної пам`яті, за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

У проекті взяли участь відомі в Україні і за кордоном історики, соціологи, мистецтвознавці та музеєзнавці, а також музейні працівники, керівники громадських і шкільних музеїв, вчителі історії, представники творчої інтелігенції, громадських організацій, студентська молодь, та люди, не байдужі до української історії і культури. Программа заходу включала три лекції, три панельних дискусії, екскурсії містом і музейними експозиціями.

У вступному слові директор Музею історії м. Кам`янське, к. іст. н. Наталія Буланова відзначила важливість для музеїв історичного профілю винесеної на обговорення теми, адже накопичені ними колекції музейних предметів радянської доби потребують нових підходів застосування в експозиційно-виставковій роботі відповідно до умов сьогодення. Актуальність теми насамперед, пов`язана з гібридною війною, що ведеться проти України, причому – не тільки військовими засобами, боротьба йде за свідомість і розум людей.
Учасники та гості круглого столу з великою цікавістю прослухали лекцію відомого львівського мистецтвознавства, члена-кореспондента Національної академії мистецтв України Ореста Голубця «Українське мистецтво ХХ ст.: проблеми і парадокси», присвячену темі українського модернізму, яка раніше замовчувалась радянським мистецтвознавством.



Лекція відомого історика, д. іст. н. Віктора Брехуненка «Освітлення російсько-українських війн в загальноосвітніх школах» викликала гостру жваву дискусію, але зрештою її учасники підтримали професора в основному висновку: підручники історії повинні базуватися на національній науковій концепції і відтворювати власне українську точку зору на події, що є вкрай важливим у процесі формування спільної історичної пам`яті.

У своїй лекції «Декомунізація, дерадянізація, деімперіалізація музейних експозицій: проблемні питання (на прикладі військово-історичних музеїв України)», військовий історик, радник голови адміністрації Президента України Василь Павлов поділився з учасниками круглого столу досвідом модернізації музеїв колишніх військових округів часів СРСР. Лекція була органічно доповнена виступом художника-дизайнера Дмитра Іванова, який брав участь у реставрації панорами «Битва за Дніпро» в Національному історичному музеї ім. Д. Яворницького. Дизайнер підкреслив важливість і необхідність застосування в модернізації музейних експозицій сучасних технічних засобів.

У ході першої дискусійної панелі «Історична пам`ять періоду «застою»: моделі та їх переосмислення» к. іст. н., доцент Педагогічного університету ім. М. Драгоманова, відомий публіцист і блогер Кирило Галушко поділився враженнями від відвідування музею тоталітаризму в естонському місті Нарва, де в основу експозиції покладено реконструкцію реальних умов життя пересічної радянської людини з використанням таких речових експонатів, як болоневі плащі, керогази, нарізки газет замість туалетного паперу тощо. Музей історії Кам`янського, на думку історика, в силу його цілісності, гармонійного поєднання архітектурного рішення, внутрішнього дизайну і колекцій, представлених в експозиції, варто зберегти як яскравий пам`ятник радянської епохи.

У другій дискусійній панелі «Радянське мистецтво: від фондосховища до презентації» спікери Орест Голубець і завідувач відділу мистецтва Національного художнього музею України Оксана Баршинова дійшли спільного висновку: цілісні колекції тоталітарного мистецтва потрібно зберегти й використовувати у музейній роботі, розширюючи географію їх експонування за рахунок зарубіжжя та застосовуючи нові креативні підходи. Таку ж думку висловив під час прес-брифінгу голова правління ГО «Український центр розвитку музейної справи» Владислав Піоро.



Найбільш предметною виявилася дискусія під час проведення третьої панелі: «Радянська спадщина: шляхи інтерпретації в музеї». Спікери – доктор філософії, директор «Центру міської історії Південно-Східної Європи» Софія Дяк, заступник директора Львівського музею історії релігії Зоряна Білик, к. іст. н., заслужений діяч мистецтв України, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею революції гідності Ігор Пошивайло, підкреслили необхідність збереження колекцій радянської доби та їх використання, наповнення новим змістом в експозиційній та виставковій роботі.
 
Головний спеціаліст відділу музейної справи Українського інституту національної пам`яті Наталія Іванченко висловила думку, що Музей історії Кам`янського має стати методичним центром для музеїв сусідніх регіонів в питанні переосмислення радянської спадщини. При цьому треба усвідомлювати, що вироблення простих універсальних рекомендацій з імплементації радянської спадщини в сучасний культурний дискурс навряд чи є можливим, оскільки кожен регіон має свої особливості, як власне і кожен музей, тому їх слід враховувати, зберігаючи свою самобутність. 

Учасники круглого столу відвідали фондосховище музею історії міста і ознайомилися з колекцією подарунків Л. І. Брежнєву. Головний хранитель фондів Національного музею Тараса Шевченка Юлія Шиленко запропонувала створити спільний проект – об`єднану виставку колекцій подарунків Л. І. Брежнєву та матеріалів, присвячених Т. Г. Шевченку, оскільки більшість їх виготовлено за радянських часів і вони теж є прикладом формування ідеологізованого культу великого поета.

Наталя Буланова,
директорка Музею історії м. Кам`янське