Незабаром побачить світ «Атлас українських історичних міст» присвячений Галичу

Автор: Halicz | 11 жовтня 2018 23:49 |


Мабуть, кожен в своєму житті мав справу з атласами – географічними, історичними та ін.; присвяченими світу або окремо взятим державам – проте, ніколи не міг уявити, що може бути видання - в центрі якого окремо взяте місто України. І одним з цих міст став славний Галич – давня столиця, центр староства, а згодом повіту, в сучасності – районний центр.

З приємністю можна повідомити, що завершується робота над виданням праці «Атлас українських історичних міст. Галич». Зібрано всі необхідні іконографічні та картографічні матеріали, підготовано наукові статті, на даний час завершується редагування перекладу україномовної частини матеріалів англійською мовою. Віриться, що ще в цьому році, в якому відзначали 1120 – ту річницю з часу першої письмової згадки про місто, Атлас вийде друком.

До роботи над Атласом долучився ряд поважних інституцій: Національна академія наук України, Львівське відділення інституту української археографії та джерелознавства ім. М.М. Грушевського НАН України, науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» інституту археології НАН України, Канадський інститут українських студій (КІУС), Національний заповідник «Давній Галич», «Інститут геоінформаційних систем» (Львів).

До наукової ради атласу входять: Геннадій Боряк, Мирон Капраль (також, є науковим редактором Атласу), Фердинанд Оплль (Австрія), Георгій Папакін, Валерій Смолій, Аннґрет Сіммс (Ірландія), Ростислав Сосса, Каталін Сенде (Угорщина), Ярослав Яцків.

Авторський колектив Атласу присвяченого Галичу складають наступні науковці: Мирон Капраль, Володимир Козелківський, Ігор Креховецький, Юрій Лукомський, Василь Петрик, Андрій Стасюк, Тарас Ткачук, Андрій Фелонюк, Андрій Фіголь, Зеновій Федунків, Андрій Чемеринський. Картографічне опрацювання забезпечували: Юрій Гонек, Ігор Дикий, Степан Ямелинець, Богдан Смерека; переклад англійською мовою - Марта Скорупська, літературне редагування - Наталя Кіт. Фактично до роботи були задіяні представники трьох наукових центрів – Галича, Івано-Франківська та Львова.

Текстова частина Атласу складатиметься з наступних матеріалів: «Вступ» (Мирон Капраль), «Княжий Галич (археологія, дослідження, структура міста)», (Юрій Лукомський, Василь Петрик); «Галич періоду маґдебурзького права (XIV–XVIII cт.)» (Андрій Стасюк); «Галицький старостинський замок: реконструкція будівельних періодів» (Зеновій Федунків); «Галич у ХІХ – початку ХХІ ст.: історико-урбаністичний розвиток» (Мирон Капраль, Андрій Чемеринський). Текстовий зошит буде двомовним – українською та англійською мовами.

Окрім текстової частини наповнення Атласу забезпечуватимуть більше десятка оригінальних карт, карти - реконструкції, види міста, близько 20 унікальних світлин австрійського та польського періодів (з приватної збірки А.Чемеринського).

Попередньо (можливі зміни до подання в друк), картографічна частина складатиметься з планів та карт (робочі назви): «Галич з околицями, з Йосифінської топографічної карти Галичини, 1779–1782 рр.», «План Галича Маговича, 1795 р.», «План перебудови Францисканського монастиря в магістрат у Галичі авторства Бенео фон Лосеннау, 1802 р.», «Кадастр Галича (центр міста), 1847 р.», «Ситуативний план Галича з проектом моста Домініка Опатовича, 1858 р.», «План-схема «Великого Галича» Ізидора Шараневича, 1882 р.», «Топографічна мапа Галича та околиць, 1927 р.», «План Галича, 1936 р.», «Топографічна карта Галича, 1978 р.», «Генплан Національного заповідника «Давній Галич», 2004–2005», «План Галича, 2018 р.» та карт-реконструкцій: «Просторовий розвиток Галича від ХІІ до початку ХХІ ст. (Мирон Капраль, Степан Ямелинець), «Археологія Галича та околиць: докняжий період» (Тарас Ткачук, Ігор Креховецький, Андрій Фіголь), «Княжий Галич» (Юрій Лукомський, Василь Петрик), «Галич за кадастром 1847 р.» (Мирон Капраль), «Релігійні споруди Галича та околиць (ХІІ – початок ХХІ ст.)» (Володимир Козелківський). Формат картографічної частини (у стандарті А1, А2, А3) дозволить здійснювати з нею практичну роботу; карти та інші вкладки будуть кольоровими.

Для візуалізації міста читачем у період ХVIII – XIX ст., стануть допоміжними цікаві види та панорами (робочі назви): «Галич, гравюра невідомого автора, 1794 р.», «Замок в Галичі на Дністрі, гравюра Оґюста Франсуа Алєса, 1836 р.», «Галич з півночі, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1847 р.», «Рештки замку в Галичі з півдня і заходу, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1847 р.», «Ринок в Галичі з вікна замку, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1848 р.», «Галич, акварель Наполеона Орди, бл. 1879 р.».

Кінцевий наклад видання ще невідомий. Атлас є досить коштовним, тому ведеться пошук спонсорів, які уможливлять його появу. Друк Атласу дофінансовуватиметься Фондом катедр українознавства (США). Фінансова допомога у виданні дуже важлива.

Безсумнівно, дане видання є дуже важливим і цікавим. Вперше на академічному рівні, в даній серії з відповідною специфікою, вийде праця присвячена одному з найдавніших міст Галичини (раніше було видано т. 1 «Львів» (2014) та т. 3 «Жовква» (2017)). Не менш унікальним є те, що дана серія атласів є частиною європейського проекту (вже видано близько 500 томів), а отже це – додаткова згадки про роль міста в європейській історії…

Почесний краєзнавець України,
ст. науковий співробітник
відділу охорони культурної спадщини
НЗ «Давній Галич»
Андрій Чемеринський

 

Примітка. На долучених фото орієнтовні макети обкладинки та зображень - які у друкованій версії можуть бути зміненими.

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Жовтень 2018

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Вересень | Листопад