Художник сонця і надії - Степан Ніколенко

Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 05 травня 2018 13:21 |

В художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна в місті Кропивницькому урочисто відкрилася персональна виставка живописних та графічних творів художника з міста Олександрії Кіровоградської області С.Ф.Ніколенка «Сонячна палітра Степана Ніколенка», яка презентується в рамках музейного мистецького проекту «Лауреати обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна».

    Проект має на меті популяризацію творчості художників - лауреатів премії у номінаціях «національна традиція» та «новітні спрямування» і передбачає влаштування персональних виставок та видання каталогів з мистецтвознавчими статтями про митців та репродукціями їх кращих доробків. Інформація каталогу є широкодоступною різній глядацькій аудиторії і подається трьома мовами – українською, англійською та російською, а каталог в повному обсязі розміщується на сайті музею.

    В експозиції виставки представлено майже 50 живописних та графічних робіт, що презентують як доробки майстра з його особистої збірки, так і твори з колекцій Кіровоградського обласного художнього музею та Художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна, охоплюючи період від 1970-х рр. до сучасності.

    Назва виставки «Сонячна палітра Степана Ніколенка» не випадкова, вона досить точно відображає підхід митця до життя і творчості, адже творче кредо художника і педагога, лауреата обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна у 2012 році в номінації «національна традиція» Степана Ніколенка; «Треба зображати оптимізм, радість, щоб люди вірили в добро, любили людей і світ»!

    Степан Федорович Ніколенко народився 19 квітня 1941 року в м. Олександрії Кіровоградської області. Є Почесним громадянином свого рідного міста.

    Любов до творчості йому прищепила мама - вишивальниця, а шлях у мистецтво почався з гуртка малювання при міському палаці піонерів. Пізніше, під час служби в армії, доля звела майбутнього художника зі студентом художнього інституту П.Мироновим, у вільний час вони разом ходили на етюди, за можливості штудіювали натуру. В результаті у 1964 році С.Ніколенко вступив на художньо-графічний факультет Краснодарського державного педагогічного інституту, після закінчення якого у 1968-му, залишився викладати на кафедрі рисунка, паралельно працюючи викладачем композиції у Краснодарському художньому училищі.

    З 1968 року С.Ніколенко бере участь у республіканських, обласних та міських художніх виставках. Організовує персональні вернісажі своїх творів.

    В 1972 році повертається до рідного міста. Спочатку рік працює викладачем наочної агітації Олександрійського культосвітнього училища, а з 1973-го зголошується на пропозицію очолити новостворювану Олександрійську дитячу художню школу, фактично ставши її фундатором і першим директором, пропрацює на цій посаді до 2012 року. Багато з вихованців його школи стали професійними митцями та викладачами. Нині Степан Ніколенко є викладачем Олександрійського коледжу культури та мистецтв, поєднучи педагогічну діяльність з творчою роботою.

    Художник реалістичної манери, захоплений імпресіонізмом, він виявляє свій погляд на світ через класичні жанри пейзажу, натюрморту, портрету, сюжетної композиції, що вирізняють його оригінальну мистецьку мову вдумливого і в той же час емоційного майстра живопису.

    В його краєвидах талант спостерігача поєднується з особистими роздумами над вічними питаннями людського життя. Мовою фарб він захоплено розповідає про музику сонячних переливів світла «Літнього вечора» у корабельних доках, щиро ділиться ліричними настроями осені в етюдних композиціях «Бабине літо», «Лісове озеро». Дивовижною теплотою почуттів насичений твір «Смеркалося» - поступово сідає сонце і заходить за горизонт, закінчився ще один трудовий, сповнений гамірного шуму, день, тракторист на березі запруди може більше нікуди не поспішати, бо тепер він і не тракторист зовсім - складова задимленої машинерії, тепер він просто людина, у якої знову з’явилося право вести тиху розмову з водою і деревами, землею і небом, невід’ємною частиною яких вона є, була і залишиться назавжди.

    Не оминає художник і тему рідного міста Олександрії. В численних творах демонструючи яскраві миттєвості його сучасного життя як в пейзажі-картині «Околиця міста», в якій неначе випадковою присутністю художника органічно єднаються природний та урбаністичний ландшафти, або в композиції «Випадкова зустріч», де історична минувщина проникає у настрої сьогодення. Пам’ятними залишаються для міста Олександрії й монументальні роботи майстра - панно на будинку Палацу культури шахти «Світлопільська», оформлення приміщення дитячої бібліотеки ім. Юрія Гагаріна, розписи та ікони Покровської церкви та церкви Св. Анастасії і Феодора.

    Зазначу, більшість графічних творів художника також пов’язані з архітектурою, переважно це зображення пам’яток стародавнього зодчества - «Клісон. Стара фортеця», «Спрямованість. Місто Валлє», «Церква Йосипа Обручника, село Березівка», «Католицька суворість». Виконані з натури простим олівцем, вугіллям або сангіною зображення вражають монументальністю, відчуттям взаємопроникнення часу і простору, вмінням художника передати настрій середньовіччя, залишаючись у атмосфері сучасності.

    Ця якість є гранню однієї з основних рис творчості С.Ніколенка - романтизму, який виявляється як в його поетичних натюрмортах, так і в жанрових та портретних композиціях. Звісно, що підходи художника до формування образу різняться в залежності від теми та сюжету. Так, в композиції «Портрет А.Ф.Худякової» ми бачимо своєрідний фільмо-графічний прийом єднання подій різного часу життя героя в єдиний калейдоскоп, що наочно, кадр за кадром, розкриває його сутність. У творах «Коваль», «Мірошник» - створення антуражу атмосфери місця, характерного для портретного об’єкту. Іноді в портретних доробках С.Ніколенка реальність переплітається з фантазією. Так, в картині «Очікування карнавалу» портрет дівчини-натурниці поєднано з пейзажем середньовічного міста за відкритим вікном, а в «Портреті батька» звучить щемлива нота спогаду. Але всі ці прийоми і засоби художник направляє на досягнення однієї ключової мети – створення романтичного, сповненого надії настрою.

    Символічністю та масштабністю вражає в експозиції виставки композиція «Поклик степу» - тонка лінія горизонту ділить простір на Землю і Небо, неначе в пошуках мрії мчить по степу на коні маленький хлопчик, а хмари над ним перевтілюючись в образи героїв минулого, вказують шлях крізь звитяги і трагедії до очікуваного оновлення.

    Споглядаючи картини Степана Ніколенка, ми неначе рухаємося в потоках сонячного світла, поступово єднаючи ідеї художника зі своїми особистими емоціями, поки не відбудеться диво появи пульсуючого у просторі образу.

Надєждін Андрій,
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна,
м. Кропивницький

Художник Степан Ніколенко під час відкриття
персональної виставки в меморіальному залі
художньо-меморіального залу О.О.Осмьоркіна

Вітання начальника відділу культури і туризму
Міської ради міста Кропивницького Анни Назарець

Перший заступник голови Кіровоградської
блдержадміністрації Сергій Коваленко
та художник Степан Ніколенко переглядають каталог
виставки «Сонячна палітра Степана Ніколенка»