Мистецтво писанкового розпису – соціокультурний скарб України

Під такою назвою в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського в рамках ХІ Всеукраїнського фольклорного фестивалю "Писанка" відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 30-річчю Музею писанкового розпису.

Науковий захід об`єднав понад 60 наукових співробітників, етнографів, мистецтвознавців, майстрів писанкового розпису з України, Естонії, Польщі, Румунії та Словаччини.

З вітальним словом до учасників і гостей конференції звернулася генеральний директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського Ярослава Ткачук. У своєму виступі керівник установи розповіла про історію становлення і діяльність Музею писанкового розпису та його значення у відродженні національного писанкарства. З духовним благословенням до присутніх звернулись владики Коломийської єпархії УГКЦ та Коломийської і Косівської єпархії УПЦ КП Василій Івасюк і Юліан Гатала, наголосивши на важливості писанки, як духовного символу української нації. 

На урочистому відкритті конференції виступили радник міністра культури України, журналіст, науковець, громадський діяч, волонтер, президент мистецької агенції «Територія А», відома співачка й мисткиня Анжеліка Рудницька, начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації Володимир Федорак, заступник Коломийського міського голови Володимир Бойцан, начальник відділу культури Коломийської міськради Уляна Мандрусяк та авторка цих рядків. 

Вітальні виступи змінило пленарне засідання. На конференції порушили низку важливих питань щодо проблем і перспектив розвитку писанкарства в Україні та, зокрема, на Івано-Франківщині, ініційовано ряд пропозицій щодо відмежування фольклору від фейкльору. 

Про традиційну культуру своїх країн, здобутки і майбутні проекти розповіли представники Словаччини та Естонії. Представники естонської делегації – координатор програм з питань культури Національної комісії ЮНЕСКО в Естонії Марґіт Сійм, начальник відділу з питань НКС Естонського центру народної культури Лєело Війта та директор Центру розвитку «Демократія через культуру», глобальний фасилітатор ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини Олександр Буценко в своїх виступах наголосили на важливості внесення української писанки до репрезентативного списку ЮНЕСКО та висловили готовність всілякого сприяння. Естонські колеги мають такий досвід у праці над писанкою української діаспори в своїй країні. 

Керівник Центру української культури в Таллінні Богдан Лютюк презентував Міжнародний соціальний проект «Книга добра», що поєднує історії дітей і дорослих про добро. Один зі ста ексклюзивних примірників, створених за давніми технологіями на «черпаному папері», було подаровано для бібліотеки Національного музею. 

Роботу конференції було продовжено в секціях, де висвітлено такі основні напрямки: музейні та приватні колекції писанок (історія формування, дослідження та проблеми збереження), сучасне писанкарство в контексті етнокультурних процесів, досвід та інноваційні форми роботи в музеях, шкільних і позашкільних навчальних закладах; орнаментальне мистецтво писанкового розпису у творчості сучасних народних і професійних митців; писанка в етнокультурній спадщині українського народу. Упродовж роботи конференції тривала виставка-продаж мистецьких видань з писанкарства, авторами яких були учасники конференції.  

Цього дня генеральний директор Національного музею Ярослава Ткачук за багатолітню творчу співпрацю з Музеєм відзначила подяками Анжеліку Рудницьку, Віру Манько, Зою Сташук, Тетяну Влененко, Любов Ктіторову, Тетяну Конова, Зеновію Шульгу та Ірину Вах.

 

Доречним музичним подарунком для учасників конференції були виступи муніципального оркестру місцевого Палацу культури та сільського церковного хору мишинської церкви Пресвятої Параскеви. 

Оксана Ясінська, 
завідувач Музею писанкового розпису