ПРАКТИКИ ВІДПОВІДАЛЬНОГО КОЛЕКЦІОНУВАННЯ. ОЦИФРУВАННЯ КОЛЕКЦІЙ

Автор: Етнографічна колекція "КРОВЕЦЬ" | 23 квітня 2018 23:40 |



Це наша перша публікація із серії 
Практики відповідального колекціонування, вона присвячена найважливішомувизначенню мети, чому, для чого оцифрувати?


 Вступ

Ви наважились розпочати оцифрування своєї колекції? Аби не марнувати власний час і ресурси на винайдення велосипеду, завжди виправдано користатися досвідом інших, які вже пройшли шлях, на який ви лише стаєте, або тих, хто крокує хоч трошки попереду…

Сайт КРОВЕЦЬвідкрився у жовтні 2014 року, станом на сьогодні (квітень 2018) ми оцифрували, тобто налаштували електронний облік, маркували, описали, сфотографували та оприлюднили на своєму сайті понад 2900 експонатів, а це понад 25 тисяч зображень! Це не дає нам права повчати або навчати “як правильно”, але дозволяє ділитися власним досвідом.

Мета наших наступних публікаційполегшити процес оцифрування предметів колекцій з метою подальшого використання цифрової інформації для електронного обліку колекції, оприлюднення інформації в інтернеті та цифрових медіа.

Сподіваємося, що наші публікації стануть корисними як для тих, хто лише наважується розпочати оцифрування, так і для тих, хто вже занурився в цей процес.

Замість готових рецептів, ми будемо намагатися ставити правильні запитання, а також розкриватимемо наші напрацювання та знахідки.

Термін “оцифрування” є досить широким, щонайменше він вміщує наступне:

· Упорядкований запис інформації про експонати у цифровому форматі

· Ведення електронного обліку експонатів

· Цифрове фотографування експонатів

· Збереження цифрової інформації про експонати (зображення і текст)

· Обмін цифровою інформацією про експонати

· Оприлюднення інформації про експонати у цифрових медіа та інтернеті

Ми будемо акцентувати увагу переважно на веденні електронного обліку колекції, фотографуванні експонатів та збереженні цифрових зображень експонатів, проте ці кроки стають можливими і виправданими лише після того, як вже була запроваджена система електронного обліку та відбулося маркування (нумерація) всіх експонатів.

Цілком невиправдано починати фотографування не маючи унікального маркування кожного експонату та не маючи електронної системи обліку експонатів!

Насамкінець, потреба в цих публікаціях стала для нас очевидною після низки семінарів з оцифрування, на яких ми мали можливість доповідати в 2015–2017 роках.

Теми наступних публікацій такі:

1.     Мета оцифрування

2.   Облік експонатів

3.    Фотографування: Обладнання і організація процесу

4.   Фотографування: Кількість зображень

5.    Фотографування: Якість і розміри зображень

6.   Фотографування: Ракурси і композиції кадру

7.    Фотографування: Пост-обробка зображень

8.   Фотографування: Зберігання і облік зображень

9.   Авторське право

10.       Завантаження на сайт Кровець

1. Мета оцифрування

Визначити метуце дуже непросте завдання, спершу погляньмо, чи є щось готове, з чого можна було б повчитися? Як ми згадували у попередній публікації, відповідальним колекціонерам варто брати приклад з професійних музеїв, отож подивимось, що в музейних стандартах говориться про головнепро мету.

Багато світових спеціалістів з музейної справи витратили чимало часу аби сформулювати Кодекс музейної етики ІСОМ, вони мали для цього знання і досвід. Зазвичай люди рідко роблять щось дійсно вартісне з першої спроби: Кодекс етики ІСОМ був затверджений у 1986 році, потім був змінений (amended) у 2001 та був переглянутий (revised) у 2004 році. Це не запорука того, що він є ідеальним, але ознака того, що він був випробуваний досвідом застосування у реальних ситуаціях, до того ж в різних країнах. Погляньмо на розділи Кодексу та спробуймо рафінувати їхню суть:

1. Museums preserve, interpret and promote the natural and cultural inheritance of humanity (Institutional standing, Physical resources, Financial resources, Personnel) ЩО саме роблять музеї

2. Museums that maintain collections hold them in trust for the benefit of society and its development (Acquiring collections, Removing collections, Care of collections) ДЛЯ ЧОГО і ДЛЯ КОГО вони це роблять

3. Museums hold primary evidence for establishing and furthering knowledge (Primary evidence, Museum collecting & research) ЯК САМЕ вони це роблять

4. Museums provide opportunities for the appreciation, understanding and management of the natural and cultural heritage (Display and exhibition, Other resources) ЯК САМЕ вони це роблять

5. Museums hold resources that provide opportunities for other public services and benefits (Identification services) ЯК САМЕ вони це роблять

6. Museums work in close collaboration with the communities from which their collections originate as well as those they serve (Origin of collections, Respect for communities served) ЯК САМЕ вони це роблять

7. Museums operate in a legal manner (Legal framework) ЯК САМЕ вони це роблять

8. Museums operate in a professional manner (Professional conduct, Conflicts of interest) ЯК САМЕ вони це роблять

Місія, чи мета, тобто те, що відповідає на питання ЧОМУ, ДЛЯ ЧОГО (і ДЛЯ КОГО) це робиться, вже є закладеними в Кодекс. Коротко перефразовуючи: мета музеїввиконувати основні музейні функції: збирати, зберігати та оприлюднювати (робити доступною) матеріальну та нематеріальну культурну спадщину від імені суспільства, для суспільства та задля розвитку суспільства.

Кодекс музейної етики ІСОМ це, по-суті, концептуальна основа, що містить основні принципи діяльності музеїв, яка цілком може стати відправною точкою для формулювання мети оцифрування, але кодекс, як ви розумієте, занадто для цього широкий.

Попри нібито цілком очевидну користь від оцифрування музейних та приватних збірок, варто чітко усвідомлювати свою мету, бо, як ми вже згадували, сам термін “оцифрування” є досить широким, а крім того, є надто багато варіантів, шляхів і способів оцифрування. Чим краще ми усвідомлюємо свою мету, чим чіткіше розуміємо для чого і для кого ми все це робимо, чим краще розуміємо потреби наших користувачів, тим менше зайвих кроків і надмірних зусиль ми зробимо, тим швидше і ефективніше зможемо створювати цінність своїми зусиллями.

На етапі формулювання мети рекомендуємо скористатися книгою “Почни з чому” С. Сінек, автор радить спершу визначити наше “ЧОМУ” (мету), бо знаючи “чому”, можна більш влучно обирати способи досягнення метинаше “ЯК”, та можна більш плідно працювати над нашими продуктами і послугами, нашим “Що”.

Отже, ключові питання, на які варто знайти відповіді, перед тим як братися за оцифрування, такі:

· Яка наша мета, для чого ми оцифровуємо свої експонати?

· Для кого ми все це робимо, хто наші клієнти-замовники?

· Які потреби мають наші клієнти-замовники: які завдання вони виконують, які подразнення у них при цьому виникають і яку користь вони при цьому отримують?

· Яку цінність нам потрібно створити для наших клієнтів-замовників, аби задовольнити їхні потреби: які продукти і послуги їм запропонувати, чим знеболити їхні подразнення, та якими перевагами створити (або підсилити) для них користь?

· Що нам потрібно аби якісно та ефективно задовольнити потреби наших замовників?

На цьому етапі, на нашу думку, дуже корисними будуть книжки “Створюємо бізнес-модель” та “Розробляємо ціннісну пропозицію” автори І. Піньє, А. Остервальдер, зокрема, радимо скористатися розробленим цими авторами шаблоном для створення ціннісної пропозиції:

 

Навряд чи просте підставляння ваших варіантів у це речення згенерує вашу мету, але це може направити хід ваших думок у правильному напрямі.

Важливість чіткого визначення мети можна проілюструвати прикладами:

· Одна справа, коли ваша мета скласти електронний каталог експонатів для “внутрішнього вжитку”, який має містити лише мінімально необхідну інформацію про кожен експонатв такому випадку цілком може вистачити і простої таблички в Екселі та одного-двох зображень для кожного експонату у невеликій якості, ракурси та кути зору кадрів не матимуть критичного значення, головне, щоб за зображенням можна було ідентифікувати та знайти цей предмет у сховищі в разі потреби.

· Інша справа, коли окрім ведення електронного обліку, ви прагнете ще й друкувати зображення експонатів у проспектах та альбомахв такому випадку вимоги до якості будуть значно вищими, зображення варто робити послідовними і подібними, бажано щоб кадри були гарно продуманими та скомпонованими, легкими для сприйняття.

· І зовсім інша справа, коли Ваша мета, окрім вищезгаданого, включає ще й документування стану експонатів (скажімо до і після передачі на виставки), а також коли ви прагнете обмінюватися даними з міжмузейними інституціями, наприклад Europeana.

Як бачите, навряд чи можна підібрати “єдино-правильні для всіх” відповіді на поставлені у цьому розділі питання, бо все залежить від конкретно ваших користувачів та їхніх потреб.

Сучасні реалії підказують, що швидше за все, доведеться задовольняти інтереси різних сторін і бути готовими і до компромісів, і до несподіванок. Відтак, на нашу думку, може бути виправданим підхід, коли в першу чергу задовольняються найбільш першорядні потреби найважливіших груп замовників, а далі у мірі спадання важливості та в міру доречності та в міру наявних можливостей і решта потреб. Іншими словами, формулюючи мету, варто не лише визначати потреби користувачів, а і вибудовувати систему пріоритетів, котрі з них є стратегічно-першочерговим, які необхідними, які лише бажаними, а котрі другорядними.

Ніхто крім вас не може знати вашу мету, ніхто не знає краще за вас ваших справжніх замовників та їхні потреби, ніхто не визначить для вас ваші пріоритети. Правду кажучи, може бути, що і вам буде дуже важко оцінити для кого саме ви все це робите та які потреби мають та можуть мати у майбутньому ваші замовники і що саме має стати для вас пріоритетним, тому визначення мети і є найскладнішим запитанням, над яким варто починати думати якнайраніше.

Погодьтеся, що немає сенсу займатися тим, що нікому не потрібно, тому формулювання метице лише перший крок, аби мати впевненість у цінності і доречності ваших зусиль, всі сформульовані вами у вашій меті гіпотези та припущення, особливо ті, що стосуються вашого розуміння потреб ваших замовників, варто тестувати, і бажано на справжніх замовниках. І хоча подвійний сліпий тест ще ніхто не відміняв, варто в цьому бути обачним і раціональнимспершу тестуйте найважливі ваші гіпотези та припущення (ваші першорядні пріоритети). Більше про тестування читайте тут.

Помилки на етапі визначення мети та встановлення пріоритетів можуть коштувати занадто дорого, тому не варто економити час на роздуми, аргументацію, розвідки, розрахунки та тестування. Ми радимо не просто концептуалізувати, а відразу занотовувати ваші варіанти, намагаючись чимскоріше їх перевірити. Чим краще ви сформулюєте свою мету, чим чіткіше визначите свої пріоритети, чим ясніше бачитимете своїх замовників та їхні потреби, чим швидше все це протестуєтетим простіше вам буде ставити завдання вашим колегам, виконавцям, підрядникам, і тим більше шансів, що їхня співпраця буде прийнятною, а ваш проект плідним.

Свою мету ми сформулювали так.

Наш досвід спілкування з приватними колекціонерами свідчить про те, що не до кінця усвідомлена мета, а також переоцінені власні можливості в реальному житті можуть призводити до: дуже гірких розчарувань, ерозії ресурсів, пошкодження, розпорошення і втрати колекцій та марнування часу.

Тому приватним колекціонерам варто приділити особливу увагу цьому розділудобре зважте все перед тим, як почати щось робити, подумайте:

· Для чого це особисто вам?

· Чи окрім вас це дійсно комусь потрібно?

· Чи варто задля такої кількості таких клієнтів-замовників щось робити?

· Чи те, що ви збираєтесь робити, не наробить більше шкоди, ніж користі, чи не суперечить це музейним вимогам до збереження і експонування?

· Чи не зробили таке саме, або щось подібне, до вас, чи не простіше і не раціональніше долучитися до вже існуючих проектів?

· Скільки часу і які ресурси вам потрібні для реалізації цього проекту, чи у вас є стільки часу і ресурсів?

· Хто продовжить вашу справу в разі непередбачених обставин?

· Чи готові ви (та ваші близькі) до такого об’єму соціальної роботи і таких витрат без перспектив швидкої монетизації зусиль?

Як ви певно вже розумієте, оцифруванняце досить складно, але й не менш захопливо! В наступних публікаціях ми будемо окреслювати важливі, на наш погляд, моменти в плануванні та організації оцифрування, але слід пам’ятати, що це скоріше шкіц, ніж робочий проект.

Насамкінець, хочемо побажати вам успіху, пам’ятайтенайкращими помічниками для вас є: здоровий глузд, ясне усвідомлення вашої мети та доречний досвід, на якому можна повчитися.

P.S.

Тема нашої наступної публікації  — “Облік експонатів колекції”, як вам подобається — слідкуйте за нашим каналом і підписуйтесь на нас у соціальних мережах.

Джерело

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Березень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
Лютий | Квітень